У понеділок, 2 березня, Православна церква України вшановує святителя Іова (Борецького), митрополита Київського і всієї Русі.
"Апостроф" розповідає про його духовний шлях та народні звичаї.
Життя і духовний подвиг святителя Іова (Борецького)
Іов Борецький (бл. 1560–1631) — одна з ключових постатей української церковної та освітньої історії початку XVII століття. Він жив у складний період після Берестейської унії 1596 року, коли православна Церква на українських землях зазнавала утисків і втратила законну ієрархію.
Майбутній митрополит народився в Галичині. Освіту здобув у Львівській братській школі, а згодом, за припущеннями дослідників, навчався у західноєвропейських університетах. Він добре володів грецькою та латинською мовами, знав богословську літературу Сходу і Заходу, що дозволяло йому вести глибокі богословські дискусії.
Повернувшись в Україну, Іов активно долучився до братського руху — мирянських організацій, які захищали православну віру, підтримували школи й друкарні. Він був ректором Львівської братської школи, а пізніше — першим ректором Київської братської школи, яка згодом стала основою майбутньої Києво-Могилянської колегії.
У 1620 році за підтримки запорозького козацтва та гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного до Києва прибув Єрусалимський патріарх Феофан III. Саме тоді було таємно відновлено православну ієрархію, яка фактично перестала існувати після унії. Іов Борецький був висвячений на митрополита Київського, Галицького і всієї Русі.
Це рішення мало величезне значення: православні отримали законного предстоятеля, а Церква — можливість діяти відкрито. Проте цей крок викликав сильний спротив з боку польської влади та унійної ієрархії.
Святитель Іов поєднував глибоке духовне життя з активною громадською позицією. Він писав полемічні твори на захист православ’я, звертався до короля з проханнями припинити переслідування, підтримував розвиток освіти.
Особливу увагу митрополит приділяв моральному стану духовенства. Він вимагав від священників освіченості, благочестивого життя, турботи про паству. За його ініціативи розвивалися школи при братствах, поширювалося книгодрукування.
У своїх посланнях Іов наголошував на єдності народу, закликав до миру, але водночас твердо стояв на захисті православної віри та прав українського суспільства.
.jpg)
Попри складні політичні обставини й тиск, святитель Іов зберіг мудрість, стриманість і глибоку віру. Він багато молився, часто усамітнювався для духовних роздумів. Сучасники свідчили про його лагідність, простоту в побуті та доступність для простих людей.
Помер митрополит у 1631 році в Києві. Його діяльність підготувала ґрунт для подальшого розквіту православної освіти й духовності в Україні.
Народні традиції 2 березня
День вважався сприятливим для навчання й духовних бесід. Батьки благословляли дітей на науку.
Також цього дня згадували предків, молилися за мир і злагоду в родині.
Народні прикмети
- Ясне небо — до теплої весни.
- Вітер — до змін погоди.
- Якщо багато птахів — весна буде ранньою.
Що не можна робити 2 березня
Не варто нехтувати навчанням і духовною працею. Засуджувалося лінощі та байдужість.
Що треба зробити 2 березня
Помоліться святителю Іову про зміцнення віри та мудрість у вихованні дітей. Добре розпочати читання духовної книги або відвідати храм.
Раніше "Апостроф" розповідав про глибокий зміст Великого посту, який розпочався з 23 лютого, його правила та традиції.
