У четвер, 4 грудня, Православна церква України вшановує святу великомученицю Варвару — покровительку всіх, хто потребує захисту, зцілення й сили духу. Її життя стало символом непохитної віри, а день пам’яті здавна був особливим для українських родин — із молитвами, тихими домашніми традиціями та давніми прикметами зимового циклу.
"Апостроф" розповідає про життя святої, особливості цього дня, традиції та народні прикмети.
Історія свята
Великомучениця Варвара жила у III столітті в місті Іліополі. Її батько, заможний язичник Діоскор, тримав доньку в ізоляції, прагнучи захистити її від світу. Але саме у цій самотності Варвара відкрила для себе християнську віру. За переказами, коли батько наказав збудувати для неї лазню з двома вікнами, Варвара потай наказала зробити третє — на честь Святої Трійці.
Дізнавшись про її хрещення, Діоскор у гніві віддав доньку на тортури. Чудесно зцілена після катувань, Варвара не зреклася віри. Її стратили мечем — і зробив це власний батько, якого, за переданням, одразу ж вразила блискавка. Тому Варвару вважають заступницею від раптової смерті, нещасних випадків, грому й блискавки.
В Україні її ім’я особливо шанували жінки, які молилися про здоров’я, захист і легкі пологи. Існував навіть особливий вислів: «Свята Варвара рани загоює» — ознака поваги до її небесного покровительства.
.jpg)
4 грудня триває Різдвяний піст, день святої Варвари нагадує про його головний зміст — стримання, милосердя та тишу серця. У цей день українці утримувалися від важкої їжі, робили добрі справи та намагалися уникати конфліктів. Вважалося, що молитва до святої Варвари під час посту має особливу силу, бо звернена до великої заступниці, яка знала ціну страждання.
Народні прикмети і звичаї
У народі говорили: «Прийшла Варвара — підбігай до яру» — бо саме з цього дня починався період справжніх зимових холодів.
Існували й інші прикмети про погоду:
- Якщо 4 грудня морозно — зима буде міцною.
- Якщо тепліше, ніж звично — на Різдво чекали відлиги.
- Якщо падає лапатий сніг — буде врожай на пшеницю.
У деяких регіонах на Варвару дівчата ворожили на долю: кидали черевичок за ворота або залишали на вікні дзеркальце — вірили, що в ньому вночі може «показатися суджений». Хлопці ж жартували, що Варвара «кує» мороз на льодах і річках.
Існувало вірування про цілющу воду, набрану в день Варвари. Її вважали цілющою та використовували для лікування ран і опіків — у пам’ять про святу Варвару, що зцілювала рани.
Що не можна робити
У день святої Варвари не бралися за важку фізичну роботу й не починали великих домашніх справ. Уникали сварок і гучних розваг, щоб не зганьбити день великої мучениці. Не різали та не шили — казали, що «Варвара нитки плутає», тому робота все одно зіпсується.
Що треба зробити
Цього дня варто зранку помолитися святій Варварі за здоров’я себе та близьких. Добре відвідати храм або запалити вдома свічку за мир і захист. Господині традиційно пекли пісні коржики чи пиріжки — «варварки» — і роздавали сусідам або дітям, щоб мати благословення на зиму.
Ще однією доброю традицією було пригадати людей, які потребують допомоги, і поділитися з ними їжею чи теплом — бо свята Варвара шанує тих, хто відкриває серце.
Раніше "Апостроф" розповів, яке церковне свято відзначали 3 грудня і які традиції та прикмети пов'язані з цим днем.
