Бензин і дизельне пальне на українських заправках продовжують дорожчати навіть тоді, коли нафта на світових біржах падає в ціні.
Розібратися, чому так відбувається, спробувало видання "Апостроф", яке проаналізувало дані ринку пального та коментарі профільних експертів.
З'ясувалося, що вартість літра на колонці залежить не стільки від нафтових котирувань, скільки від європейських цін на вже готовий бензин і дизель, податкового навантаження та особливостей роботи самих автозаправних мереж.
Скільки коштує бензин, дизель і газ на АЗС України зараз
За даними Мінфіну (index.minfin.com.ua), які надає Консалтингова група "А-95", станом на 9 вересня 2026 року середні ціни на пальне по Україні (без урахування окупованих територій – Криму, Севастополя та частини Донбасу) виглядали так:
Графік динаміки цін від Мінфіну за період з 10 червня по 7 вересня 2026 року показує чіткий сценарій: приблизно до середини липня вартість усіх видів пального трималася відносно стабільною, а місцями навіть трохи знижувалася.
Але між 20 липня та 3 серпня стався різкий стрибок – дизель за цей короткий проміжок подорожчав приблизно з 83 до понад 90 грн/л, а бензин А-95 – з 75 до 81-82 грн/л. Після цього ціни вийшли на нове, вище плато й відтоді змінюються лише незначно, продовжуючи повільно повзти вгору. На початку вересня кілька провідних мереж додатково підняли вартість пального ще на 1-2 грн/л.
Окремо цікаво поводився автогаз: він подешевшав із 45 до приблизно 40 грн/л на початку липня, після чого різко піднявся до 43-44 грн/л на початку серпня – і на цьому рівні тримається дотепер.
Чому бензин дорожчає, коли нафта дешевшає
Головна причина – Україна фактично не переробляє власну нафту у промислових масштабах і майже повністю залежить від імпорту вже готових нафтопродуктів з Європи. Через це орієнтиром для українських АЗС є не ціна сирої нафти Brent, а котирування переробленого бензину та дизелю на європейських біржах, які можуть рухатися в іншому напрямку, ніж сама нафта.
Навесні та влітку 2026 року на ці котирування додатково тиснула військова ескалація навколо Ірану та побоювання щодо перебоїв постачання через Ормузьку протоку – у цей період нафта трималася в межах близько $95 за барель. Тобто навіть коли світові ціни на нафту опускаються, вартість готового пального в Європі може ще певний час залишатися високою – і саме на неї реагують українські заправки.
Що таке ефект "ракети і пір'їни" на ринку пального
Це відоме економічне явище паливного ринку, яке добре пояснює поведінку українських АЗС. Коли нафта чи європейський опт дорожчають, роздрібні ціни злітають миттєво – немов ракета, – бо мережам потрібно зберегти оборотні кошти для закупівлі наступної партії пального. А коли світові котирування, навпаки, падають, ціни на заправках знижуються повільно й неохоче, наче пір'їна, яка плавно опускається на землю.
Річ у тім, що АЗС спочатку продають пальне, яке закупили раніше за вищою ціною — під час попереднього стрибка на ринку. Поки ці дорогі запаси не розпродано, у мереж просто немає економічного стимулу знижувати вартість на колонці, адже це означало б торгувати собі в збиток.
Експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Михайло Гончар описує цю закономірність так: "ціни підвищуються швидко, а пом'якшуються значно повільніше".
Чому дизель і автогаз дешевшають швидше, ніж бензин
Не всі види пального однаково реагують на зміну кон'юнктури. Дизельне паливо та автогаз, як правило, підлаштовуються під ринкові коливання швидше, ніж бензин. Причина – у різній маржинальності: заробіток мереж на бензині зазвичай нижчий, а попит на нього менш еластичний, тобто водії продовжують купувати пальне навіть за високою ціною. Це підтверджує й директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, звертаючи увагу, що саме через нижчу маржу і специфіку попиту ціна бензину часто "застигає" на високому рівні, тоді як дизель встигає відкоригуватися раніше.
Як акцизи та стандарт Е10 впливають на ціну бензину
Ще один фактор, який не дає ціні впасти навіть за сприятливої кон'юнктури, – послідовне підвищення акцизних ставок на пальне в Україні. Через це формується свого роду "податкова підлога": нижче певного рівня ціна на АЗС фізично не може опуститися, навіть якщо нафта суттєво дешевшає.
До цього додався ще один чинник. З 1 липня 2026 року в Україні почав діяти обов'язковий стандарт, за яким у бензин потрібно додавати щонайменше 7-10% біоетанолу (суміш Е10).
Сам перехід підняв вартість літра відносно небагато – приблизно на 50-70 копійок, – але водночас ускладнив логістику та структуру закупівель для трейдерів, що також частково відображається на кінцевій ціні.
Чому АЗС закладають у ціну бензину додаткові витрати
Крім податків і особливостей попиту, на вартість бензину впливає й перехресне фінансування витрат мереж. Автозаправні комплекси змушені компенсувати зростаючі операційні витрати – насамперед дорогу електроенергію, необхідну для роботи станцій, а також логістичні ризики через атаки на портову та транспортну інфраструктуру.
Додатково на ціну тисне й загальне зниження обсягів продажу пального в країні: коли обороти падають, мережам доводиться закладати більшу частину постійних витрат у кожен проданий літр.
Чи загрожує Україні дефіцит пального
Попри високі ціни, про фізичну нестачу пального в Україні наразі не йдеться. Експерти наголошують, що системного дефіциту немає, а мережі в середньому мають запаси, сформовані приблизно на 20 днів наперед. Тобто високу вартість бензину варто пояснювати фінансовими й податковими причинами, а не браком самого ресурсу на ринку.
Хто контролює ціни на пальне в Україні
За ситуацією на паливному ринку стежить Антимонопольний комітет України, який регулярно перевіряє, чи не змовляються мережі АЗС між собою щодо цін. Наразі ознак монопольної змови не виявлено. Своєрідним стримувальним фактором для всього ринку виступає і державна компанія "Укрнафта": вона тримає свої ціни ближче до межі мінімальної рентабельності, не даючи іншим операторам надто розганяти вартість пального.
Також "Апостроф" розповідав, чи загрожує дефіцит пального восени та взимку.
