Олександр Сирський пояснив, за яких обставин українські війська залишили Авдіївку та Покровськ і чи можна було уникнути цих втрат. За його словами, коли він очолив Збройні сили України, бої за Авдіївку вже тривали, а резервів у війську майже не було. Покровськ же залишався головним напрямком російського наступу, де противник мав значну перевагу в силах і засобах.
Про це колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський розповів у першому великому інтерв'ю після звільнення з посади в липні 2026 року для BBC, передає "Апостроф".
Чому Україна залишила Авдіївку
За словами Сирського, коли його призначили головнокомандувачем у лютому 2024 року, бої за Авдіївку вже тривали. Ситуація була складною, оскільки українська армія майже не мала резервів.
Він стверджує, що українські війська організовано відійшли з міста, коли виникла загроза їхнього оточення. За його словами, жоден підрозділ не опинився в оточенні, хоча окремі військовослужбовці могли потрапити в таку ситуацію.
"Ми змогли виправити ситуацію, ми дійсно відійшли з Авдіївки без якихось втрат чи оточення наших військ і зайняли стійку оборону. Тобто наступ був зупинений", – заявив Сирський в інтерв'ю BBC.
Водночас журналіст BBC нагадав про свідчення військових і родичів загиблих, які розповідали, що частина бійців чекала на наказ про відступ, коли російські війська вже загрожували оточенням. Сирський відповів, що військовий на позиції бачить лише свою ділянку фронту, а не загальну ситуацію:
"Він же не бачить всю лінію фронту. І тому, звичайно, коли ворог наступає, то кожному військовослужбовцю здається, що він зараз один, що його ніхто не підтримує. Але ж цифри свідчать - і російські цифри - про те, що у нас не було особового складу, який потрапив там в оточення. Окремі військовослужбовці, можливо, і були. Але жодного підрозділу не було, який опинився б в оточенні, всі відійшли".
Чому Україна втратила Покровськ
Сирський назвав Покровський напрямок основним напрямком російського наступу у 2024 році. За його словами, там зосередили близько 100 тисяч російських військових, а перевага противника в силах і засобах сягала шести-семи разів.
Він зазначив, що 30 вересня 2024 року Росія вперше заявила про захоплення Покровська. Водночас, за словами Сирського, українські війська фактично залишили місто в двадцятих числах червня 2026 року.
Колишній головком пояснив, що російська армія готувалася до наступальної кампанії 2024 року й розраховувала завершити війну. Водночас він наголосив, що масштаби просування російських військ згодом зменшилися.
За його словами, за перші шість місяців 2026 року Росія захопила 61 квадратний кілометр території, якщо враховувати баланс українських здобутків і російського наступу. Сирський назвав це свідченням стабілізації фронту.
Чи можна було уникнути втрат українських міст
Відповідаючи на запитання, чи зробив би він щось інакше, маючи нинішній досвід, Сирський зазначив, що рішення залежать не лише від командування. Серед важливих чинників він назвав кількість озброєння та боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби й підготовлених резервів.
"Можливо і зробив би інакше, але ж усе залежить не тільки від бажання зробити щось інакше, ми і намагалися зробити багато що інакше, але все залежить від наявного ресурсу, озброєння, боєприпасів, наявності засобів електронної боротьби, кількості підготовлених резервів", – розповідає він.
За його словами, у 2025 році Росія мала перевагу в бойовій авіації та застосуванні керованих авіабомб у співвідношенні 18 до 1. Перевага в кількості артилерії та використаних боєприпасів тоді становила в середньому приблизно 2,5 раза.
Сирський заявив, що Україна поступово скорочувала цю різницю завдяки ударам на середню та велику відстань. Також, за його словами, українська армія підвищила рівень технологічного оснащення.
Як Курська операція вплинула на російський наступ
Сирський також пояснив, чому вважає Курську операцію 2024 року необхідною. За його словами, на початку літа Росія розпочала наступ на 13 оперативних напрямках, а на деяких ділянках мала перевагу в силах у 4,5–6 разів.
