Рішення Ради ЄС про завершення тимчасового захисту у 2027 році вже спонукало багатьох українців активніше вивчати мови та оформляти національні документи на проживання. За останніми даними, кожен п’ятий український біженець уже має право на тривале перебування в країнах ЄС, хоча це не завжди означає остаточну відмову від повернення в Україну.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла Маргарита Ситник, співзасновниця громадської ініціативи "Голка".
Вона зазначила, що низка країн, зокрема Велика Британія, почала відмовляти українцям у наданні притулку, навіть тим, хто прибув із зон активних бойових дій, наприклад із Маріуполя чи Херсона. У британському Міністерстві внутрішніх справ радять сім’ям переселитися у безпечніші регіони України або забезпечити дітям додаткові засоби захисту, наприклад шумопоглинаючі навушники.
За її словами, причина відмов полягає не лише в ситуації в Україні, а й у загальній міграційній кризі в Європі, де прибуває багато біженців з інших країн, через що посилюються правила надання притулку.
Вона наголосила, що такі рішення є частиною ширшої політики ЄС щодо закінчення дії тимчасового захисту у 2027 році, коли українці повинні визначитися, чи залишатися за кордоном, чи повертатися додому.
"До 2027-го року українці, які виїхали за кордон з країни Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення, мають визначитися, чи вони залишаються в цих країнах і, відповідно, знаходять роботу активніше, вчать активніше мову і отримують національні документи на проживання в цих країнах, або повертаються додому", — пояснила експертка.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Ситник підкреслила, що попри посилення негативних наративів та кремлівської пропаганди про "українців-утриманців", саме біженці стали вагомим фактором стабільності економіки, наприклад, Польщі.
"Наші одразу йшли працювати, щоб бути корисними, власне, щоб не отримувати тільки соціальні виплати, і це був такий елемент психологічного перезавантаження, водночас зайнятості і вдячності власне тим країнам, які їх приймають", — підкреслила вона.
На думку Ситник, українцям, які перебувають за кордоном, важливо розглядати власні пріоритети: оформлювати документи для легального перебування або планувати повернення в Україну, залежно від індивідуальних обставин.
"Це суто індивідуальне рішення, а тут давати якісь рекомендації, особливо мамам з дітьми, які обирають часто працювати, наприклад, в Німеччині чи Польщі, на роботі низькокваліфікованій і не за фахом, заради безпеки своїх дітей, — це складний життєвий вибір", — наголосила експертка.
За останніми даними, кожен п’ятий український біженець уже має право на тривале перебування в країнах ЄС, хоча це не завжди означає остаточну відмову від повернення в Україну.
"Фактично вже 20%, тобто кожен п'ятий український біженець за кордоном, він вже має документи, які дозволяють йому жити у Франції чи в Німеччині, чи в Австрії", — зазначила Ситник.
Вона підкреслила, що українці намагаються зберегти зв’язок із батьківщиною, поєднуючи можливість легального перебування за кордоном із планами повернення.
"Апостроф" повідомляв, що Уряд Норвегії розробляє суттєві обмеження для військовозобов’язаних чоловіків з України віком від 18 до 60 років, які прибуватимуть до країни найближчим часом.
Українці, які були змушені виїхати за кордон через повномасштабну агресію Росії, відтепер можуть подати заяви до Міжнародного реєстру збитків.
В Україні зафіксовано одну з найгірших демографічних криз у світі через повномасштабну війну, що триває четвертий рік. Показник народжуваності в країні впав нижче одиниці, тоді як у Європі він становить 1,4, а в США – 1,6.
