Посилення фінансового моніторингу та жорсткий контроль банківських операцій в умовах воєнного стану створюють додаткові ризики для української економіки, зокрема можуть спричинити відтік капіталу та зниження довіри до банківської системи. Замість тотального тиску на дрібних підприємців і фізичних осіб держава має зосередитися на великих корупційних схемах у тіньовому секторі, де щороку бюджет втрачає сотні мільярдів гривень.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Новак вважає, що посилення фінансового контролю в Україні не є новою тенденцією — банки вже давно обмежують операції клієнтів, блокують рахунки та вимагають підтвердження походження коштів. Водночас він підкреслює, що така практика часто пояснюється наближенням до європейських стандартів, однак у нинішніх умовах війни надмірно жорсткий фінмоніторинг є недоречним.
На його думку, під час воєнного стану, коли значна частина фінансових операцій пов’язана з гуманітарною допомогою та підтримкою армії, контроль має бути більш гнучким. Він наголошує, що головним завданням держави зараз є перемога у війні, а не тотальне посилення перевірок громадян і малого бізнесу.
"В таких умовах зараз, як ми розуміємо логічно, здійснювати такий надзвичайно жорсткий, я би навіть сказав, жорстокий фінансовий контроль за всіма фінансовими операціями на час війни просто, не те, що не на часі, а навіть злочинно. Тому під час дії воєнного стану, я вважаю, що треба значно в’якшити фінансові операції, тому що зараз величезна кількість цих операцій, сотні мільярдів гривень, якщо не мільярди гривень, пов’язані з війною. Це перший момент", — пояснив Новак.
Економіст наголосив, що основні ресурси для наповнення бюджету приховані не в переказах ФОПів, а у чотирьох масштабних сферах тіньової економіки: офшорах, контрабанді на митниці, податкових "скрутках" та фіктивному відшкодуванні ПДВ.
"Фокус уваги я би радив і уряду, податковій і Національному банку через фінмоніторинг сконцентрувати от саме на цих чотирьох дуже великих корупційних напрямках... а не увага на фопи і на фізичні особи. Ну і звичайно, гуманітарна і допомога Збройним Силам України, яка зараз носить масовий характер. Також під час війни фінмоніторинг не повинен зараз бути таким жорстким", — підкреслив він.
За словами голови Комітету економістів, надмірний контроль та ризик розкриття банківської таємниці можуть нівелювати зусилля щодо відновлення довіри до фінансових установ після попередніх криз.
"Сама основна зараз проблема — це відновити довіру. І в цих умовах... зараз ще й позбавляти банківської таємниці, ну то як ми відновимо довіру? Ну це не сумісно. Мотивація буде тінізація навіть банківських переказів. Замість того, щоб офіційними переказами це робити, щоб не світити перед фінмоніторингом, люди будуть передавати в готівковій формі, готівкою, конвертах через водіїв і через, значить, провідниць, провідників у поїздах. От до чого будуть спонукати ці дії", — застеріг фахівець.
Він зазначив, що українцям варто підтримувати пряму комунікацію з банками та не боятися змінювати фінансову установу на більш лояльну.
"Спілкуйтесь з банком, не приховуйте від банку те, що ви хочете робити. Якщо ж бачите, що банк вам не допомагає, ну тоді іншого виходу немає, як знайти собі кращу фінансову установу", — підсумував економіст.
"Апостроф" повідомляв, що у першому кварталі 2026 року в Україні зафіксували понад 63,5 тисячі нових реєстрацій фізичних осіб-підприємців. Кількість закритих ФОПів за цей же період склала близько 51,6 тисячі.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до питання можливого запровадження податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців.
