Канада від самого початку російської агресії у 2014 році твердо стоїть на позиції підтримки України. На абсолютно новий, в рази вищий рівень, ця підтримка вийшла з першого дня повномасштабного вторгнення.
Зокрема, канадські партнери надали нам 8,5 млрд канадських доларів (5,5 млрд доларів США) військової допомоги. До цього можна додати суворе дотримання канадцями санкційного режиму та запровадження понад 600 обмежень проти російського нафтового флоту.
В розмові з «Апострофом» посол України в Канаді Андрій Плахотнюк розповів, яким ця країна бачить підсумок війни та як її політична верхівка сприймає поточні намагання української сторони посадити російського агресора за стіл перемовин. Окрім цього, ми з головним українським дипломатом у Канаді поговорили про становище українців в цій державі й початок роботи канадських відділень «Нової Пошти».
– Пане Посол, Канада останніми місяцями посилено говорить про справедливий мир для України. Як у канадських політичних колах, власне, бачать цей справедливий мир? Тому що я сьогодні читав новину, що Карні казав, що ми будемо продовжувати тиснути на Росію і так далі. Як в Канаді взагалі бачать конфігурацію цього справедливого миру?
– Бачте, пане Богдане, ви поставили запитання і одразу вже почали самі відповідати. Я вам дякую. Давайте, тоді трошки подивимося глибше.
Я хочу сказати, що позиція Канади, урядів Канади протягом 12 років, з початку російсько-української війни, всі ми пам'ятаємо, коли почалася окупація Криму, вони послідовно, чітко і беззастережно підтримують Україну. Тобто всі ці роки рішуче засудження російської агресії завжди на всіх майданчиках.
На двосторонніх, майданчику G7, на майданчику міжнародних організацій завжди рішуче засуджують російську агресію і чітко наголошують на необхідності відновлення суверенітету територіальної цілісності, встановлення справедливого і сталого миру відповідно до норм міжнародного права.
Тобто це базова позиція, якої канадський уряд дотримується впродовж усіх цих більше ніж 12 років. Ця позиція, зрозуміло, залишається незмінною. Канадські друзі наші і партнери розглядають нашу перемогу, як важливу не лише для Європи, але і для глобального світового порядку, який має бути заснований на міжнародному праві.
– Де для канадців проходить ця "тонка червона лінія" між прийнятною дипломатією і вже небезпечними фатальними поступками Росії?
– Вони нас беззастережно підтримують, вони беруть участь у дуже багатьох форматах, і в коаліціях. Звичайно, ми всі розуміємо і вітаємо роль країн G7, що стосується підтримки України, що стосується створення рамок роботи цього угруповання, а також інших міжнародних партнерів, наприклад, стосовно санкцій, стосовно інших питань, макрофінансової підтримки, енергетики і таке інше. Тобто Канада підтримує нас.
Червона лінія яка? Україна має говорити не про поступки агресору, а Україна має бути озброєна належним чином, має бути достатня фінансова підтримка, все має бути спрямовано на те, щоб Україна, коли настане час справедливих переговорів з державою-агресором, була в максимально сильній позиції економічно, інституційно і, звичайно, з точки зору задоволення наших першочергових оборонних потреб.
– А як в Канаді бачать цей дипломатичний трек, яким він має бути з точки зору Канади? Що канадці готові сприйняти як компроміс, що для канадців за межами компромісу, якщо вони говорять про це, дивлячись на Україну, скажемо так.
– Дивіться, все що стосується тих червоних ліній, які має Україна, а вони полягають у тому, що ми за жодних умов не будемо торгувати своїми територіями. Ми виступаємо за відновлення територіальної цілісності, суверенітету України в межах міжнародних кордонів. Це все підтримується, ці всі червоні лінії підтримуються нашими партнерами і безсумнівно лідером цієї підтримки є Канада і вони нас повністю підтримують.
Зрозуміло, що в Канаді теж поділяють нашу точку зору і точку зору європейських союзників, та й не тільки європейських, а й з інших країн, про те, що головною перешкодою для початку справжніх переговорів є позиція Російської Федерації, яку ми бачимо і відчувають українці, наші півгромадяни з вами, кожного дня.
– Я раніше говорив з Олександром Щербою і ставив йому питання, чи варто залучати африканський континент як сторону переговорів. Тепер поставлю вам питання про Канаду. Чи варто Канаду залучати до формату переговорів, що не тільки Америка, Росія, Україна, ще плюс Канада, наприклад?
– Канада бере участь у коаліції охочих, у консультаціях, у дискусіях, і більше того, давайте звернемо увагу на публічну комунікацію нашого президента і на ту частоту спілкування, яку він має з прем'єром-міністром Канади Карні. Регулярно відбуваються телефонні розмови, регулярно відбуваються зустрічі.
Крайня зустріч була на полях Саміту європейської політичної спільноти в Єревані. Дуже хороша зустріч, як завжди, з канадцями. Дуже змістовне, з конкретними рішеннями.
Я хочу забігти трошки наперед, можливо, у вас буде таке запитання. Дуже важливе було рішення, оголошене прем'єр-міністром, про 270 млн канадських доларів на закупівлю необхідного озброєння в рамках програми PURL.
Тобто ці контакти відбуваються, відбувається посилена і поглиблена координація з Канадою щодо переговорного процесу, щодо дискусій, в тому числі й контактів з іншими партнерами, з європейськими. Тобто цей діалог відбувається. Я не можу стверджувати, що Канада не бере участі в цих дискусіях, навпаки. Я наголошую, що вони залучені найактивнішим чином, як і багато інших наших держав-союзниць.
– У Женеві останні переговори були. Я вже не пам'ятаю, коли, але тоді точно були новини про те, що там доєдналися британці, німці і французи, і ще від Єврокомісії приїхали люди.
– Оскільки відбувається дипломатія, сам факт присутності чи відсутності багато про що не говорить. Буває так, що хтось може доєднатися, у когось графік збігається, і долучається, з кимось консультації проводяться в іншому форматі.
Я не можу стверджувати, я просто не пам'ятаю, чесно кажучи, дуже детально, коли цей раунд відбувся, я не можу коментувати, але, знову ж таки, я як посол можу стверджувати абсолютно відповідально, що те що стосується досягнення всеосяжного, справедливого й довготривалого миру для України, є предметом нашої консультації, діалогу на всіх рівнях. На рівні президента, на рівні міністра закордонних справ, міністри оборони спілкуються, спілкуємося ми в столицях, відповідно, я і моя колега, пані посол Канади Наталка Цмоць. Тобто ці консультації відбуваються.
– Прекрасно. Тоді я запитаю далі, чи відчуваєте ви в країні базування втому від війни в Україні? Мовляв, та війна уже 5 рік триває десь там далеко…
– Я відчуваю, що такої втоми в Канаді немає. Повертаючись до попередніх моїх слів, це все демонструється рішучими кроками, регулярними кроками, які мають тенденцію до збільшення допомоги, до зміцнення солідарності. Це все ми спостерігаємо увесь цей час.
До слова скажу, що навіть з початку поточного року канадці вже запровадили три пакети санкцій. І так ми можемо взяти достатньо багато сфер допомоги, і не тільки допомоги в плані оборони, а і на відновлення. Це все відбувається, і це все йде по правильній висхідній траєкторії.
Іншим підтвердженням цього є дуже сильний чинник, який ми маємо в наших українсько-канадських відносинах. Це наша українська громада в Канаді, яка налічує з новоприбулими українцями понад півтора мільйона людей. Тобто та кількість заходів, та кількість адвокаційних кампаній, та кількість волонтерської діяльності і спілкування з політиками, звичайно, допомагають тримати Україну в фокусі уваги канадського політикуму.
– Супер. Ви півсловом зачепили оборонну співпрацю. Ми бачимо зараз з нашими європейськими союзниками, що одна за іншою укладається Drone Deal. Навіть близькосхідні країни і країни Перської затоки зацікавлені в нашому досвіді. Я розумію, що це чутливе питання, але хоча б скажіть коротко, чи плануються угоди між Канадою і Україною на кшталт Drone Deal чи якісь аналоги?
– Тут два моменти. Це дуже важливе питання з усіх точок зору для України, для наших партнерів. Я можу тільки послатися на два моменти. Перший момент, що 24 серпня минулого року у нас був дуже важливий візит прем'єр-міністра Карні на день святкування нашої незалежності або, як ми зараз кажемо, відновлення незалежності України.
Одним з важливих елементів домовленості стало підписання міністрами оборони двох країн Листа про наміри щодо спільного оборонного виробництва. Це рамкова домовленість, яка була досягнута в присутності лідерів України і Канади.
Другий момент. Хочу звернути вашу увагу на нещодавнє традиційне відеозвернення глави української держави. Це сталося після Саміту європейської політичної спільноти, в якому він знову порушив роботу з нашими найближчими партнерами, що стосується укладання так званих Drone Deals. Серед цих партнерів окремо було позначено Канаду.
Тобто, оці два моменти я хотів би акцентувати. Звичайно, що робота ведеться, але давайте ми дочекаємося публічних оголошень, коли це станеться і спільно порадіємо за таке важливе досягнення, яке, безумовно, підсилить нас, і так само буде дуже вигідним нашим друзям в Канаді і партнерам.
– Прекрасно. Будемо, як кажуть, чекати з нетерпінням і внутрішнім трепетом. Тепер питання про протидію російському тіньовому флоту. Я говорив з Ольгою Нікітченко про Балтійське море, про те, що балтійський блок держав прийняв рішення закрити Балтійське море для російських нафтоносних танкерів, але вона сказала, що неможливо повністю закрити Балтійське море. А що Канада зі свого боку робить, крім запровадження санкцій, щоб російські кораблі з нафтою не проходили?
– Звичайно, що ми розуміємо, і мова йде про Балтійське море, можливо, про Середземномор'я. Театр дій для російського танкерного флоту, а також тіньового, зернового танкерного флоту, відомий і зрозумілий.
Що важливо, що попри те, що все ж таки дуже незначна кількість суден пропливає по території влади Канади, все одно Канада займає лідируючі позиції, що стосується санкцій проти російського тіньового танкерного флоту. Як це відбувається?
Є національний санкційний режим, до речі, в Канаді він дуже суворий, дуже сильний відбувається контроль за дотриманням санкцій, щоб не було уникнення санкційного режиму. Вони нещодавно запроваджували санкції проти ста танкерів російського тіньового флоту, але є інший вимір цієї дуже важливої діяльності.
Канада бере дуже активну участь у відповідних консультаціях провідних держав G7, Європейським Союзом, як зробити неможливим використання Росією свого тіньового флоту.
Тобто, двовимірна реакція: шляхом застосування своїх санкцій і демонстрування таким чином лідерства щодо цього напряму, й шляхом підтримання дуже інтенсивного, регулярного, практично в режимі 24/7, діалогу з партнерами, як нам закрити ці всі ніші, і як закрити нам ці всі можливості для росіян використовувати свій тіньовий флот.
– Які є результати в цих переговорах про закриття прогалин?
– Результати ви бачите. Бачите, як застосовуються санкції не тільки Канадою, але й іншими партнерами. Я можу говорити тільки про те, що відбувається на треку українсько-канадських відносин. Бачимо, санкції застосовуються.
Це є одним з ключових треків санкційного режиму Канади. Звичайно, що працюємо над тим, як поглибити і як збільшити ціну для російського агресора. Ця робота ведеться, і вона знаходить своє відображення в цих рішеннях саме по тіньовому флоту.
Я вам скажу загальну цифру по санкціях. Канада застосувала санкції проти близько 4000 фізичних та юридичних осіб. Але тут важливий нюанс, який треба враховувати. Цифра важлива, скажімо так, сигнальна. Але санкційний режим розповсюджений не тільки на основні компанії, але також і на компанії, які афілійовані з цими підсанкційними юридичними особами.
Насправді ми можемо вказати на значно більшу кількість юридичних осіб і фізичних осіб, на яких розповсюджуються ці санкції. І ця робота ведеться між санкційними командами України і Канади, а також в межах великої санкційної коаліції.
– Пане Андрію, а є ще інший бік медалі. Коли окремі країни, наприклад, Франція, навіть США затримують російські нафтові кораблі. А чи ви розмовляєте зі своїми колегами, з нашими партнерами в Канаді, що, будь ласка, дорогенькі канадці, зробіть нам оцю послугу, затримуйте російські кораблі, коли вони біля ваших берегів проходять?
– А в якій акваторії, в яких територіальних водах? Наскільки я пригадую, мова йшла про затримання американськими правоохоронними органами російського танкера, але мова, здається, йшла про зв'язок з Венесуелою, наскільки я пам'ятаю. Якщо є підсанкційні особи, щодо яких може бути реагування наших партнерів, звичайно, ми з ними будемо працювати.
Якщо ми маємо інформацію про якесь очевидне міжнародне правопорушення, порушення санкційного режиму з боку підсанкційних юридичних осіб держави-агресора, ми працюємо з будь-якими партнерами. Коли ми кажемо про, наприклад, моїх колег-послів у північній Європі, там ми бачимо це реагування. Тобто партнери реагують відповідно до своїх санкційних режимів Європейського Союзу, так само і Канада, так само і всі наші партнери.
Якщо є правопорушення національного санкційного режиму, буде реакція. Тому давайте ми будемо говорити точково про те, що стосується саме Канади. Зрозуміло, що російські танкери можуть з'явитися де завгодно. Я не знаю, в Індійському океані, біля узбережжя Венесуели, Куби. Я хочу коментувати тільки те, що стосується саме країни моєї відповідальності.
Тіньовий флот ми вже згадали. Це раз. Другий момент, це міжнародна коаліція за повернення дітей, в якій Канада є співлідером і дуже активно працює разом з усіма членами цієї міжнародної коаліції, щоб всі українські діти були повернуті в Україну.
З початку цієї повномасштабки Канада ввела значні обмеження на імпорт з РФ та експорт до РФ товарів і послуг. Плюс запровадили широкі секторальні санкції, що стосуються енергетичного, фінансового сектору, авіаційної, космічної галузей, хімічної, обробної, видобувної, суднобудівної і звичайного ВПК.
З 2024 року в Канаді діє директива міністра фінансів, що стосується посиленого моніторингу усіх фінансових транзакцій, пов'язаних з державою-агресором. Ця вимога полягає в тому, щоб ці транзакції розглядалися як операції з високим ступенем ризику, і встановлюється посилення зобов'язання щодо перевірки, моніторингу і ведення обліку таких фінансових операцій. Це ще один важливий напрямок роботи на санкційному треку.
Звичайно, що Канада заборонила, якщо ми кажемо про судна російські, російським суднам заходити в порти, внутрішні води і поширила ці санкції і ці обмеження на судна, які пов'язуються з РФ, навіть якщо вони мають інший прапор або, як кажуть моряки, ходять під іншим прапором.
Це напрямки для ілюстрації того, що Канада, що стосується санкційного режиму, має змістовний, системний і, я б сказав, всеохоплюючий підхід.
– Якщо ви вже згадали про судна, які під іншим прапором ходять, я знову буду згадувати про Ольгу Нікітченко. Вона сказала, що балтійські держави і Литва, зокрема, запровадили такий фільтр, як на митниці. Вони оглядають судна, якщо там є якась підозріла продукція, активність і так далі, вони не пропускають. А як Канада фільтрує, хто під іншим прапором перевозить російську продукцію, чи нафту, чи зерно, а хто не провозить?
– Мені здається, що я відповів. У нас відбувається в межах санкційної коаліції, в межах нашої двосторонньої роботи з канадською санкційною командою обмін інформацією щодо тих суден, реєстраційних номерів, щодо яких є підтвердження, що вони займаються протиправною діяльністю.
Така інформація враховується, і вона відображається не тільки в санкційних пакетах, які затверджуються і приймаються урядом Канади, але й, відповідно, у межах санкційної коаліції. Якщо в Балтійському морі є російські судна, тоді, очевидно, контроль відбувається, принаймні, інспекція того, що перевозять ці судна. Далі процедура відбувається. Я думаю, про це варто запитати моїх колег-послів.
Звичайно, такі кроки заслуговують на схвалення і підтримку. Звичайно, ми заохочуємо всіх партнерів дотримуватися такого проактивного підходу, щоб унеможливити належне функціонування російського тіньового танкерного флоту.
Якщо будуть тут якісь кораблі тіньового флоту, тоді будемо реагувати.
– Просто хотілося під мікроскопом сам механізм цього фільтра розглянути, так що супер, дякую.
– Але знову-таки, пане Богдане, з 2026-го року фіксуємо три нових санкційних пакети. Це дуже важливо, це дуже проактивна політика і, звичайно, ми вдячні уряду Канади за те, що робиться на глобальному санкційному треку.
– Я сподіваюся, що цих три пакети будуть ще примножені на три…
– Саме тому я наголосив, що спочатку цього року. Я не використав дієслова, які свідчать про минулий час, що це вже завершилося або така робота вже зроблена.
– Процес триває до перемоги…
– Ця робота відбувається в щоденному режимі. Знову хочу повернути нас з вами до звернення президента Володимира Зеленського, в якому він чітко зазначив, що внутрішня база ракет, якими Росія завдавала ударів по Україні, була вироблена в цьому році. Тому, звичайно, є багато над чим працювати. Є про що говорити з партнерами, щоб ці плати, ці компоненти не мали можливості потрапити до держави-агресора.
– Цього року Канада оголошувала про нові пакети військової допомоги для нас, зокрема, бронетехніку. Включали ці пакети 449 броньованих автомобілів Roshel Senator і LAV-6. Тобто, це сукупна кількість цих двох різновидів. І підтримку ППО. А ще, окрім того всього, наші канадські друзі-партнери оголосили ще одну порцію для нас ракет ППО. І зараз ці ракети, очевидно, вже на шляху до України. А можете так натякнути на кількість тих ракет, які ми додатково отримуємо?
– Ви знаєте, я наголошую на декількох принципових моментах. Звичайно, що ця інформація не повинна бути розголошена. Звичайно, як всі українці, ми хочемо, щоб наші Збройні сили мали дуже багато сюрпризів для нашого ворога. Це перша позиція.
Друга позиція, що треба враховувати. Дійсно, були публічні оголошення. Я згадав на початку інтерв'ю, що канадці підтримують всі пріоритетні напрямки і всі першочергові потреби, які передаються канадській стороні через усталені механізми комунікації.
Звичайно, що протиповітряна оборона – це пріоритет №1. У нас є формат, так званий Рамштайн, про який ми всі добре знаємо. Зрозуміло, що ці потреби розподіляються між партнерами, і партнери роблять можливі кроки, щоб задовольнити наші першочергові потреби.
Головне, на чому я хочу акцентувати, — це те, що для нас принципово важливо, що все, що оголошується, доставляється вчасно, відповідно до термінів, які узгоджені в рамках цих тематичних коаліцій на Рамштайні. Це ключове, що треба нам знати. Те саме стосується іншої техніки, бронетехніки. Важливо, що є терміни, і вони нашими партнерами і друзями дотримуються. Це ключове.
Звичайно, ми працюємо над тим, щоб за можливості скоротити терміни доставки з урахуванням того, що ми воюємо кожного дня і що потреба існує кожного дня. Тому це наша постійна робота, але я хотів саме таким чином і саме в цих обсягах прокоментувати запитання про оборонну допомогу. Оборонна допомога дуже важлива, вона складає дуже важливий відсоток загальної допомоги.
Хочу нагадати, що станом на сьогодні з початку повномасштабки канадський уряд виділив допомоги на понад 25,5 мільярда канадських доларів. Здається, понад 8,5 млрд – це військова допомога. На цей фінансовий рік, який почався в квітні, вже є зобов'язання виділити 2 мільярди канадських доларів військової допомоги.
– Це в рамках PURL, чи загалом?
– Це загальні обсяги, але ключове, що допомога і підтримка зростають, солідарність залишається такою, як була. Звичайно, ми працюємо, щоб було більше підтримки, більше допомоги. Ми бачимо, що пакети виділяються і збільшуються.
– Крім усієї зброї, яку нам уже передали канадські партнери, що ще з військових засобів ми могли б отримати в майбутньому?
– Зараз для нас ключовий пріоритет в цьому плані – це активний розвиток українсько-канадської співпраці в контексті спільного виробництва озброєння і військової техніки. Маємо об’єднати наші виробничі можливості й технологічні потужності, щоб ми могли швидше виробляти все необхідне обом державам.
– Крім всього іншого, ви є так само представником України при ICAO. Ще наприкінці березня ми разом з Канадою, Швецією та Великою Британією подали спільний контрмеморандум проти Ірану у справі про збиття борту PS 752. Що нам це дає у практичній площині? Як допоможе притягнути Іран до відповідальності?
– Ця вся робота надзвичайно важлива в контексті настання для Ірану міжнародно-правової відповідальності. Хотів би звернути увагу, що 17 березня минулого року рада ICAO підтвердила свою юрисдикцію у розгляді спору щодо порушення Іраном Чиказької Конвенції 8 січня 2020 року. Робота ведеться. Хочу сказати, що у загальному плані ми домагаємося прозорого і повного розслідування з доступом до усіх доказів і офіційного міжнародного визнання порушення міжнародного права Іраном.
– А які практичні наслідки? В якій формі ця відповідальність має проявитися?
– Має бути повною мірою забезпечена система справедливих виплат і компенсацій постраждалим країнам.
– Наскільки важливу роль взагалі грає така організація, як ICAO, у процесі встановлення істини в цій і подібних справах?
– Хочу зауважити, що ICAO була однією з перших організацій в структурі ООН, яка визнала порушення Росією територіальної цілісності та суверенітету України. Вона внесла РФ до списку Significant Safety Concern у 2022 році.
Ця організація розробляє міжнародні стандарти та рекомендації для авіаційної безпеки. Важливим тут є принцип заборони застосування зброї проти цивільних літаків. Таким чином формується правова основа відповідальності держав. Проводяться розслідування інцидентів за участю держав-членів. Разом з тим, ICAO не є слідчим органом та не має змоги застосувати механізм примусу. Але рішення мають політико-правовий характер.
Є у нас важливі рішення в рамках ICAО. Хочу нагадати, що 37 країн заборонили усі польоти та транзит у своєму повітряному просторі усім зареєстрованим російським або контрольованим Росією літакам. Звичайно, Росія намагається оскаржити свою ізоляцію через міжнародно-правові механізми. Але позиція держав-членів залишається непохитною.
– Тобто тут Росія не пролізе, як вони це зараз намагаються зробити, наприклад, у спорті?
– Як тільки я став до виконання обов’язків, у нас восени була асамблея ICAO, в якій брала участь рекордна кількість держав-учасниць з відповідним мандатом. Ми говоримо про 193 держави. Тоді Росія намагалася потрапити до усіх трьох груп ради ICAO. Більшість держав проголосувала проти цього. Це хороший спосіб продемонструвати росіянам, що брутальним порушникам міжнародного права, в тому числі авіаційного міжнародного права, не потрібно надавати місця в керівництві такої важливої організації.
– 13 травня минулого року Росію вже офіційно визнали винною у збитті борту MH-17, але росіяни традиційно відмовляються визнавати рішення міжнародних інстанцій. Зокрема, і в цьому епізоді. Як нам у такому разі притягти їх до відповідальності?
– Ця робота триває. Вона вимагає часу, філігранної і вивіреної юридичної роботи. Зроблю уточнення. Росію визнали винною 12 травня. Цей етап дуже важливий.
Якщо йти за хронологією, то 19 вересня того ж року російська сторона подала апеляцію на рішення Міжнародної ради ICAO. До 29 червня цього року держава-агресор має подати свій контрдокумент. Називається він меморіал. Після цього свою контраргументацію подадуть Австралія та Нідерланди. Тобто процес триває. Ми надзвичайно вдячні нашим партнерам за те, що фокус уваги не зміщується з цих правопорушень.
Звичайно, що домогтися відповідальності Росії складно. Але ми не повинні опускати рук. Водночас має бути дотримана чітка юридична процедура, щоб ці рішення не мали потім жодної перспективи оскарження.
– Далі трошки про українців у Канаді. Велика кількість наших співгромадян виїхала до Канади за програмою CUAET. Як у посольстві бачать їхню подальшу долю? Яка частка з них вже встигла інтегруватися в канадське суспільство?
– За цією програмою 300 тисяч українців в’їхали до Канади. Вони мають можливість легально перебувати, працювати в цій країні. Дію програми було продовжено ще на 1 рік, задля збереження за українцями можливості продовжити свої дозволи на працевлаштування тут. Програма дуже важлива. Ми дуже вдячні.
Ключовим моментом для мене є те, щоб українці, які тимчасово перебувають і проживають на території Канади, зберігали зв’язок з батьківщиною. Це є визначальним фактором для нас. Хочу додати, що канадські провінції сприяють тому, щоб наші діти тут мали можливість складати НМТ.
– Українською мовою будуть тепер в Канаді складати НМТ?
– Абсолютно. Дивіться, я ще під час роботи послом у Швеції так само наполіг на проведенні цих тестів. Це дуже важливо, щоб після цього наші діти мали змогу вступати до українських університетів. Як держава, ми маємо підтримувати цей зв’язок новоприбулих співвітчизників, у тому числі й працюючи з українською громадою в Канаді. Наша діаспора тут допомагає новоприбулим адаптуватися при приїзді й залучає їх до життя громади.
Вже після здобуття перемоги над Росією ми повинні забезпечити гідні соціально-економічні умови для повернення українців з Канади. Кожен громадянин для нас на вагу золота.
– За вашим досвідом і відчуттями, як посла, скільки відсотків українців були б не проти повернення після війни?
– Ця інформація час від часу може змінюватися. У деяких країнах більше, а в інших – менше. У будь-якому разі для всіх наших громадян в Канаді треба залишати можливість повертатися в Україну. А доти продовжуємо працювати, зокрема, і над тим, аби у канадських університетах з’явилися клуби українських студентів.
– У Канаді останнім часом почали просувати ініціативу, яка може відкрити українцям на канадській землі шлях до статусу постійного резидента. Відповідну петицію вже спрямували до парламенту. Як посольство буде діяти, якщо петиція стане ухваленим законом?
– Про цю петицію ми знаємо. Це по-перше. Зараз уряд і опозиція обговорюють іміграційну політику загалом. Ці дискусії відбуваються не лише в Канаді. У Європі так само точаться ці розмови. Ще один момент: це рішення, якщо й буде, то матиме рекомендаційний характер.
Нещодавно ми відстежували засідання конгресу правлячої Ліберальної партії Канади. Там провінційне відділення зі Саскачевану винесло на обговорення пропозицію послабити візовий режим для українців. Так, як це є у наших відносинах із ЄС. До слова, спрощення візового режиму для України є також одним із наших завдань як посольства.
– В Канаді готуються відкрити філіал "Нової Пошти". Коли він запрацює і чи буде це одиничний випадок, чи є плани створити мережу відділень поштового оператора?
– Ще одне наше завдання – це підтримка українських компаній на канадському ринку. Зокрема, і "Нової Пошти". Я проговорював питання початку роботи нашого поштового оператора з керівниками компанії ще минулого року. Маємо надію, що в найближчі місяці, або й тижні відділення почне свою роботу.
Однак маємо врахувати, що на ринку Канади є велика конкуренція, яку створюють інші оператори та перевізники. Зі свого боку ми надамо своїм бізнесам всю необхідну їм підтримку.
