Українська захисниця з Луганська розповіла свою історію боротьби проти "русского мира".
Про це повідомляють на сторінці "Оперативне командування "Схід" Збройних сил України" в Facebook.
"Я прийшла зі школи, а мама мені каже: "Аня, подивися". Вмикає телевізор, а там жодного українського каналу, тільки "Росія-24" і канал "Зірка" і більше нічого! А по цим двом "каналам" тільки і говорили, що ось-ось на нас нападуть бандерівці, але Росія чекає і врятує. Хоча на той момент бойових дій в місті ще не було. Проводили площі і Антимайдани, як в Києві, і тільки час від часу я бачила автобуси з міцними бородатими чоловіками, нехарактерною для нашої місцевості зовнішностю. Ось тоді ми зрозуміли, що відбувається погане і треба бігти", - розповіла Аня.
Тендітна, білолиця, дуже ніжна дівчина, яку, на перший погляд, важко назвати захисником країни, пам'ятає до дрібниць як "русский мир" прийшов до Луганська. Тоді вона вчилася в 9 класі. Разом з мамою вони сподівалися, що все налагодиться, і наші українські військові захистять її рідне місто. Але через деякий час Ані з мамою довелося виїхати на мирну територію України, в Івано-Франківськ.
Аня, коли проїжджала блок-пости, побачила екіпірованих бійців і вирішила сама їм чимось допомогти. Так дівчина і стала воїном після закінчення школи, адже зрозуміла, що це теж її війна і треба захищати рідну землю. З тих пір пройшло 3 роки, а Аня боєць 92 ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка. Вона поділилася важкими моментами у військовому життя і розповіла про бойове хрещення.
"Це було в Світлодарськ дузі 18 грудня 2016. Неймовірні обстріли. Важка артилерія. Дуже багато хлопців загинуло. Боляче ... Потім було Золоте. Іноді і в туалет не могли вийти, настільки щільно били окупанти. Далеко від ВОПу відійти не давали, одразу шелестіло, а не свистіло, а саме шелестіло. Зараз чомусь стрілянину більше боюся, адже на відміну від важкого озброєння, автоматні постріли не завжди чутно", - сказала захисниця.
Аня хоче, щоб Україна стала єдиною, проте повертатися в рідне місто не бажає.
"Там вже виросло ціле покоління російською пропаганді, і деякі мої однолітки перейшли на іншу сторону. Не думаю, що зможу знайти з ними спільну мову", - зазначила дівчина.
Присвятити життя армії захисниця не планує. Однак свою роботу виконує самовіддано. Після закінчення війни вона хоче стати волонтером-фотографом. Хоче поїхати в країни Близького Сходу і висвітлювати життя тамтешніх дітей. Адже на думку Ані, там боротьба за території ще більш жорстока і підростаюче покоління взагалі позбавлене дитинства.
На пост бурхливо відреагували в мережі.
Як повідомляв "Апостроф", майор Денис Лесняк, який зумів без втрат вивести свій підрозділ з Дебальцевого, загинув в серпні 2016 року, назавжди зберігши в своєму серці любов до дружини і дочки.
