Рівень підтримки влади в Росії є значно нижчим, ніж показують офіційні дані Кремля, адже страх і контроль впливають на відповіді громадян у соціологічних опитуваннях.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів політичний консультант та експерт із зовнішньої політики Гліб Остапенко.
Експерт наголосив, що соціологічні опитування в авторитарних державах, зокрема в Росії, не відображають реального ставлення населення. Люди часто відповідають обережно через страх, тому різниця між офіційними даними про підтримку Путіна і більш "закритими" показниками довіри свідчить не стільки про реальну популярність, скільки про рівень страху в суспільстві.
"Є два варіанти цього рейтингу. Є офіційний із запитанням, чи ви схвалюєте Путіна — це 66%, і відкритий із запитанням, кому ви довіряєте без підказок. І там близько 29%. Тобто різниця практично 37 пунктів. Це, скажімо так, абсолютно точно класичний індикатор авторитарного режиму. Люди бояться назвати опозиціонера, але коли не треба називати конкретне ім’я, то теж називають саме Путіна. І це не показник схвалення, а показник того, скільки людей не бояться сказати, що вони дійсно проти", — пояснив Остапенко.
Серед причин невдоволення всередині Росії він назвав обмеження інтернету, зокрема блокування Telegram, посилення контролю над рунетом, а також економічні проблеми — високу інфляцію, зростання цін і ключову ставку.
"Наприкінці березня Росія почала блокувати ці месенджери у Москві і загалом на території РФ. Звичайно, у Москві це викликало обурення. Ми прекрасно розуміємо, що москвичі не звикли до подібного. Будемо говорити мовою фактів: у москвичів і петербуржців достатньо високий рівень життя частини населення. І такі блокування знижують внутрішню лояльність до влади. Системне обмеження, скажемо так, рунету триває", — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Окремо експерт зазначив втому суспільства від затяжної війни проти України, яка триває вже понад чотири роки. Це поступово впливає на настрої навіть серед прихильників влади.
Водночас він підкреслив, що попри ці фактори суттєвих структурних змін режиму в Росії наразі не відбувається. Силові еліти залишаються ключовою опорою системи, і навіть у разі зміни Путіна ймовірною є лише внутрішня перестановка без зміни природи влади. На думку експерта, для реальних змін потрібна глибока трансформація або події революційного масштабу, що наразі малоймовірно.
"За моєю суб’єктивною думкою, революція в Російській Федерації відбулася виключно в жовтні 1917 року... Досі силовики — це НКВД, чекісти, ФСБ і так далі. Путін є дуже хорошим прикладом цієї системи. Тому, як на мене, наразі зміна структурної природи режиму неможлива. Не може бути не Путін, хоча після Путіна найімовірніше буде досить серйозна криза. Але після Путіна, навіть попри кризу, все одно може сформуватися відповідний консенсус ФСБшників, чекістів, які просто знайдуть заміну Путіну", — зауважив експерт.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський припустив, що Росія обмежує доступ до соціальних мереж задля запобігання бунтам через можливу загальну мобілізацію для нового наступу.
Після завершення війни проти України Росія не матиме ресурсів для негайного нападу на інші держави. Країна серйозно виснажена і потребуватиме значного часу для відновлення своєї економіки, армії та політичного впливу.
