Поява нових типів реактивних безпілотників в арсеналі ворога, зокрема таких як "Герань-5", свідчить про постійні спроби РФ технологічно вдосконалити свої засоби нападу. Попри високу швидкість та потужність таких апаратів, їхнє масове застосування наразі стримується дефіцитом комплектуючих і складністю виробництва, що не дає ворогу змоги створити справжнє "нашестя" реактивних дронів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact, учасник бойових дій Валерій Боровик.
Експерт зазначив, що реактивні дрони кардинально відрізняються від звичних "шахедів" не лише звуком, а й динамічними характеристиками. За його словами, це фактично проміжна ланка між класичним безпілотником та крилатою ракетою.
"Нашестя торохтілок, якщо ми говоримо про реактивні дрони, не буде, тому що він не торохтить, він свистить. Це фактично, знаєте, як ракета, але ми називаємо це в себе там у спільноті "недоракета" або "передрон". Значить, дійсно, там швидкість може сягати за 350 до 650 км, коли воно вже йде на атаку, воно може вже до 700 розганятись кілометрів. Тобто це досить потужна зброя", — сказав він.
Головною причиною, чому такі дрони досі не стали масовими, є не складність виробництва корпусу чи електроніки, а дефіцит двигунів. За словами Боровика, ці компоненти розкуплені на роки вперед, а їх виробництво обмежене як у Європі, так і в Китаї. Через це і Україна, і Росія стикаються з однаковою проблемою — неможливістю швидко наростити масштаби виготовлення реактивних БпЛА.
"Питання в двигунах. Тобто двигуни в Європі фактично на декілька років розкуплені. В Китаї він теж не може масштабувати в такій кількості свої дрони, дає він свої двигуни, тому що йому потрібно для своїх дронів і для своїх ракет, а також для підготовки фактично до продовження Третьої світової, яку я вважаю, яка я вважаю почалася в 15-му році на території України. Така лоскутна третя світова. Тому проблема в масштабних постачаннях двигунів стоїть не тільки у нас, вона стоїть у ворога", — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Хоча перші іранські дрони були критично дорогими, з часом Росія змогла налагодити власне виробництво та знизити собівартість класичних моделей. Проте реактивні зразки, як-от "Герань-5", залишаються значно дорожчими. Експерт застерігає від простого порівняння ціни ракети ППО та вартості самого дрона.
"Ніколи не можна порівнювати ціну самого антидронового захисту, наприклад, там, чи кінетичного, чи інтерцептора, чи навіть тієї ж ракети, з ціною того, що до тебе летить. Тобто це є не настільки коректно, тому що потрібно порівнювати в тому числі з ціною того об'єкта, куди може вдарити дрон, а це можуть бути десятки мільйонів", — сказав він.
На сьогодні реактивні дрони-перехоплювачі ще не вийшли на етап серійного використання через ті ж проблеми з двигунами та системами наведення. Тому для боротьби з реактивними "Геранями" Україні доводиться залучати значні ресурси.
"Традиційною системою ППО — це ракети, це дорогі ракети, інколи їх дуже мало, або авіацією, що малою, що великою, прийдеться піднімати винищувач", — підсумував Боровик.
Він наголосив, що ворог продовжує експериментувати з компонентами та технологіями на передовій, а подальше масштабування цих апаратів залежатиме від спроможності РФ обходити санкції та отримувати комплектуючі через "сірі схеми" постачання.
"Апостроф" повідомляв, що головне управління розвідки Міністерства оборони України представило розширений аналіз нового російського ударного БПЛА «Герань-5». На порталі War&Sanctions оприлюднили інтерактивну 3D-модель апарата, опис його конструкції, електронної компонентної бази та ключові тактико-технічні параметри.
