Росія дедалі частіше атакує українські пасажирські потяги безпілотниками з реактивними двигунами. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено понад 500 локомотивів, а зараз "Укрзалізниця" втрачає від 37 до 40 машин щомісяця.
Про це йдеться в матеріалі Politico, передає "Апостроф".
Скільки локомотивів втрачає Україна через атаки РФ
Понад 60% локомотивів, які були пошкоджені або знищені з 2022 року, припадає на останні вісім місяців. Нині щомісяця "Укрзалізниця" втрачає від 37 до 40 локомотивів.
Міністерство оборони Росії визнає, що завдає ударів по поїздах. У відомстві називають їх частиною стратегії зі знищення української логістики, яку використовують для транспортування іноземної зброї.
Водночас голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський заявив, що російська кампанія має ширшу мету.
"Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку та страх серед і без того виснаженого місцевого населення, паралізувати економіку", – сказав Перцовський.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Як Росія атакує українські поїзди
За словами Олександра Перцовського, Росія почала бити по пасажирських поїздах восени минулого року після отримання антен для мережевих систем.
Ця технологія дає змогу безпілотникам передавати сигнали один одному або підключатися до наземних передавачів у Білорусі чи на окупованій території України. Завдяки цьому оператори можуть керувати дронами в реальному часі попри роботу засобів радіоелектронної боротьби.
Такі безпілотники можуть уражати рухомі цілі, зокрема потяги.
"Минулої осені вони вразили потяг поблизу Лозової, міста в Харківській області, в результаті чого загинуло шестеро людей. Відтоді ми запровадили протоколи евакуації. Нам вдається врятувати більшість людей, але росіяни продовжують знищувати наші локомотиви", – розповів голова правління "Укрзалізниці".
Де Росія атакує українські потяги
Більшість атак відбувається в радіусі 200 кілометрів від лінії зіткнення з російськими військами або від кордону з Росією. Йдеться про регіони на сході та півдні України.
Водночас останнім часом географія атак розширилася. За словами Перцовського, росіяни використовують антени та ретранслятори в Білорусі, щоб завдавати ударів і по західних областях України.
Одним із таких випадків стала атака поблизу польського кордону. Російський дрон вразив один із потягів після того, як інший поїзд із європейськими радниками з питань безпеки та колишніми лідерами залишив ту саму станцію.
На момент атаки дипломати вже перетнули кордон із Польщею. "Укрзалізниця" заявила, що, найімовірніше, ціллю дрона був дипломатичний потяг, який вирушив раніше, ніж планувалося.
"Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою метою є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків та журналістів… Росіяни хочуть, щоб вони також боялися їхати до України", – сказав Перцовський.
Чому Україні складно замінювати знищені локомотиви
Україні потрібні кошти на ремонт локомотивів, а також сумісні запасні машини та запчастини. Вартість одного нового локомотива становить близько 5 млн євро.
"Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: запасні частини, матеріали та персонал для цілодобового проведення ремонтів. У нас є надійні партнери, які допомагають нам у цьому, такі як Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, але темпи руйнування настільки швидкі, що наших фінансових ресурсів недостатньо", – сказав Перцовський.
Є і технічна проблема. "Укрзалізниця" використовує колію шириною 1 520 міліметрів. У більшості країн Європи стандарт становить 1 435 міліметрів.
Через це кількість рухомого складу, який партнери можуть швидко передати Україні, обмежена. Подібне обладнання використовують країни Балтії та Фінляндія.
Литва вже пообіцяла передати Україні локомотиви в межах свого пакета зимової підтримки. "Укрзалізниця" також працює з іншими партнерами над додатковою допомогою для залізниці.
Нагадаємо, що у п'ятницю, 18 вересня, російські війська завдали удару по приміському поїзду на Харківщині. Під час евакуації двоє пасажирів зазнали тяжких поранень.
