Поняття "дронофобія", про яке останнім часом почали активно говорити в медіа, є узагальненою назвою для стану, пов'язаного з втратою відчуття безпеки та контролю над власним життям. В умовах постійних атак від цього потерпають як цивільні, так і військові.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів клінічний психотерапевт, кризовий психолог, психолог військової школи "Боривітер" та діючий військовослужбовець окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького Олег Крець.
Що таке дронофобія
За його словами, поняття "дронофобія" є радше узагальненим описом реакції людини на загрозу. Він повідомив, що так звана "дронофобія" — не окрема фобія страху саме дронів, а прояв втрати відчуття безпеки та контролю над ситуацією. Це стосується як військових, так і цивільних та може проявлятися у відповідь на будь-яку загрозу — дрон, ракету, звук вибуху чи навіть сигнал тривоги.
За словами психолога, під час загрози людина може відчувати, що не здатна вплинути на подальший розвиток подій. Це запускає базову реакцію організму на небезпеку — "бий, біжи або замри".
"А якщо ми говоримо про те, що всередині знаходиться цієї теми — це те, що люди, причому як військові, так і цивільні, а втрачають відчуття безпеки і контролю за тим, де вони є. І через це з'являється оце відчуття страху, неконтрольованості ситуації навколо. І через це дрон — це один із видів, який це викликає, тому що це може бути як дрон, так це може бути літак, це може бути ракета, це може бути звук танка чи просто виходу чи як в принципі прильоту. Тут питання не в дроні. Питання в тому, що в цей момент людина втрачає можливість а бути в безпеці і впливати на щось навколо себе", - сказав він.
Як атаки дронів впливають на військових
Психотерапевт пояснив, що для військових така реакція може бути пов'язана з бойовою травмою та тривалим перебуванням у стані високого напруження. За його словами, організм фактично постійно працює на високих обертах, що поступово виснажує людину.
"Люди, які були в дуже великому такому напруженні, і вони прожили те, що називають бойова травма чи бойовий стрес, це напруження від того, що ти можеш померти, ти стресуєш через це. І люди втрачають можливість а це витримувати. Точніше, їм стає цим дуже важко. Уявіть, що ви, умовно, маєте автомобіль, в якому постійно заведений мотор і цей мотор постійно на високих оборотах працює. Що буде з мотором? Він буде зношуватись максимально швидко", - сказав він.
Він додав, що під час атаки тіло автоматично переходить у режим виживання та намагається змусити людину діяти.
"Бий, біжи або замри — базові рефлекси. І вони вимагають від вас дії. Якщо ви хочете вижити, ви маєте щось зробити, ви маєте кудись побігти, ви маєте на щось повпливати, ви маєте повернути собі відчуття контролю. І це не про дронофобію, це про те, що людина потрапляє в ситуацію, де вона не впливає на те, що буде далі", - сказав він.
Як впоратися зі страхом під час атаки дронів
Крець наголосив, що замість того, щоб зосереджуватися на назві такого стану, важливо навчати людей способів саморегуляції та повернення відчуття контролю.
За його словами, під час стресу можуть допомогти техніки стабілізації та заземлення, контроль дихання й тіла, фізична активність, вода, їжа, спілкування та інші знайомі людині дії. Психолог зазначив, що після сильної стресової реакції важливо працювати не лише з думками, а й із фізичним станом організму.
"Ми маємо думати про те, як людям повертати відчуття впливу під час стресу на своє життя, на свою безпеку. Для цього можна робити різні речі. Наприклад, ми маємо вивчати техніки стабілізації, техніки заземлення, техніки контролю над своїм тілом, а вивчати можливості відволікання від того, що відбувається навколо мене. Наприклад, мені дуже страшно, що я можу зробити? Я можу подбати про себе, про людей поруч. Так, мене це відволіче, у мене є план, у мене є дія, я йду вже через логіку. Відповідно, таким чином, це інша частина мозку, яка не відповідає за емоції. Бо страх — це емоція", — пояснив психолог.
Які дії допомагають знизити рівень стресу
Крець пояснив, що звичайні рутинні дії також можуть допомагати стабілізувати стан людини. За його словами, це може бути прибирання, миття посуду, турбота про домашніх тварин чи близьких, телефонна розмова або будь-яка інша знайома дія.
За словами психотерапевта, такі дії допомагають повернути людині відчуття впливу на власний стан та ситуацію.
Він окремо наголосив, що військовим, які перебувають у шпиталях або мають фізичні травми, самостійно впоратися зі стресом може бути складніше. У таких випадках важливу роль відіграють люди поруч, які можуть допомогти стабілізувати стан.
"Апостроф" повідомляв, що соціальний та військовий психолог Олег Покальчук каже, що щоб вистояти, українцям потрібно виживати індивідуально. Сильна група починається із сильних особистостей, які здатні брати відповідальність за власну поведінку, об’єднуватися і діяти разом.
