Україні необхідно формувати нові військові бригади для захисту території та стримування можливого наступу ворога у разі потенційної загрози з боку Білорусі та планів російських військ розширити зону бойових дій.
Про це заявив головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський у коментарі LIGA.net.
"Ворог, до речі, скоригував свої плани й збирається цього року ще створити нові дивізії та п’ять бригад. Ми вимушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано", — наголосив головнокомандувач.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
За його словами, через брак успіхів на ключових ділянках фронту загарбники намагаються розширити географію активних операцій на півночі України. Це може призвести до збільшення протяжності лінії активного боєзіткнення на 160 км. Оскільки Росія наразі має перевагу в живій силі та кількості озброєння, для гарантованої оборони цієї ділянки Силам оборони потрібні нові військові підрозділи.
Читайте також: WSJ: Путін тисне на Лукашенко, аби відкрити новий фронт у війні в Україні
Пояснюючи рішення створювати нові з'єднання замість доукомплектування чинних, очільник ЗСУ зазначив, що розширення штату конкретної бригади не збільшує довжину фронту, яку вона здатна контролювати, адже межі відповідальності військової частини неможливо розтягнути. Додатковий особовий склад спроможний лише подовжити термін боєздатності бригади, дозволяючи їй триваліший час виконувати завдання на конкретно визначеній позиції.
Головнокомандувач зауважив, що сучасні умови ведення війни суттєво змінили параметри бойових дій, оскільки фронт помітно збільшився не лише завширшки, а й у глибину.
"Тож коли фронт росте вшир і вглиб, арифметика невблаганна: потрібні нові військові частини", — підсумував Сирський.
Контекст
15 травня президент Володимир Зеленський доручив Силам оборони України розробити план реагування на потенційні загрози з боку Білорусі та посилити Чернігівсько-Київський напрямок.
За словами глави держави, спостерігалася активізація контактів російського керівництва із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Метою цих дій є залучення Білорусі до активнішої участі у війні та підготовка нових наступальних операцій. Під загрозою можуть опинитися як прикордонні регіони України, так і сусідні країни НАТО.
Раніше Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, на якому детально проаналізували розвідувальні дані щодо планів Російської Федерації стосовно наступальних операцій на Чернігівсько-Київському напрямку.
Окрім військових кроків, переглядається і зовнішньополітична стратегія. Міністерству закордонних справ України доручили розробити додаткові інструменти дипломатичного тиску на Білорусь, територію якої Росія може використати для розгортання бойових дій на півночі.
ДПСУ також повідомляла, що Україна посилить оборону на північному кордоні з Білоруссю, територію якої Росія може використати для розгортання бойових дій на півночі. Військові вже готуються до можливих ризиків.
"Апостроф" повідомляв, що у Росії з 19 по 21 травня проходили навчання з підготовки та застосування ядерних сил. Як зазначили в Міноборони, цілями навчань є "вдосконалення навичок керівного та оперативного складу в управлінні підлеглими військами під час підготовки та проведення заходів зі стримування ймовірного противника, перевірка готовності органів військового управління та військ до запобігання агресії, а також відпрацювання взаємодії, управління та всебічного забезпечення під час виконання поставлених завдань".
Росія та Білорусь проводили ядерні навчання з метою психологічного тиску на Україну та країни НАТО, створюючи додатковий осередок загрози, щоб змусити Київ сісти за стіл переговорів на умовах Кремля. Водночас це радше демонстрація сили, ніж реальна підготовка до застосування ядерної зброї.
РФ доставила ядерні боєприпаси до польових пунктів зберігання ракетної бригади на території Білорусі. Це переміщення відбулося у четвер під час планових військових маневрів стратегічних сил.
Ми писали, що у Київській області розпочали підготовчі заходи для організації кругової оборони населених пунктів у межах посилення безпекових заходів. Рішення ухвалено на тлі оцінок розвідки щодо можливих загроз із північного напрямку.
Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко заявляв, що у разі вторгнення чи провокацій по противнику одразу буде відкрито вогонь із застосуванням усіх доступних засобів ураження.
16 червня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко перепросив у Зеленського за свої різкі висловлювання на його адресу. Зеленський заявив, що Лукашенко має підтвердити свої заяви реальними діями задля зменшення напруги.
19 червня Зеленський закликав Лукашенка припинити коригувати російські атаки дронів по Україні протягом семи днів.
20 червня він заявив, що на території Білорусі виявили російські ретранслятори для наведення дронів на Україну.
Командувач Нацгвардії України генерал-майор Олександр Півненко заявив, що загроза з боку РФ через територію Білорусі може стати реальною виключно у випадку концентрації близько 70 тисяч військових. Водночас, він наголосив, що українські Сили оборони роблять все можливе для недопуску такого розвитку подій.
Дослідник програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" Павло Радь в етері телеканалу "Апостроф" заявив, що Лукашенко нервує через ультиматум Києва щодо російських ретрансляторів на території Білорусі та активно шукає спосіб уникнути ескалації, намагаючись балансувати між Москвою та Києвом.
Заступник голови Об'єднаного перехідного кабінету (ОПК) Павло Латушко казав, що режим Лукашенка підійшов до максимального рівня військової готовності за весь час свого існування, планомірно інтегруючи власний оборонний та законодавчий потенціал у воєнну машину Російської Федерації. Попри масштабну мілітаризацію країни, самостійний наступ білоруської армії залишається малоймовірним через відсутність суспільного консенсусу щодо участі у війні.
У Гродненській області Білорусі розпочалися масштабні мобілізаційні навчання, у межах яких військкомати почали масово викликати військовозобов’язаних. У межах заходів планується оповістити близько двох тисяч громадян для перевірки облікових даних.
