Суди зможуть розглядати справи без засідань: у Раді пропонують змінити правила судочинства

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає розширення практики письмового провадження в судах усіх юрисдикцій на період воєнного або надзвичайного стану. Це дасть змогу розглядати справи без виклику учасників до суду — за наявними матеріалами, якщо сторони належним чином повідомили про такий порядок і не заперечують проти нього.

Про це йдеться в картці законопроєкту №16140-2 на сайті Верховної Ради. 30 жовтня документ направили на розгляд профільного комітету.

Автори ініціативи пояснюють її необхідність складними умовами роботи судів під час війни. Повітряні тривоги, обстріли, перебої з електропостачанням і зв'язком можуть перешкоджати проведенню засідань у запланований час. Через це справи доводиться відкладати, що збільшує тривалість судового розгляду.

Які зміни пропонують

Законопроєкт передбачає можливість ширше застосовувати письмове провадження в адміністративних, цивільних і господарських справах. У такому разі суд розглядатиме матеріали без проведення засідання та виклику учасників.

Водночас сторони мають бути належним чином повідомлені про розгляд справи в письмовому провадженні. Вони зможуть подати клопотання про слухання справи по суті — у приміщенні суду або в режимі відеоконференції. Перейти до письмового розгляду суд першої чи апеляційної інстанції зможе лише за умови, що учасників повідомили належним чином і вони не висловили заперечень.

Учасники справи також зможуть дистанційно передавати суду пояснення, докази та інші процесуальні документи.

Окремо автори пропонують визначати строки підготовчого провадження та судового розгляду з урахуванням реальної можливості сторін брати участь у процесі. Якщо суд виходитиме за межі встановлених законом строків, на вимогу сторони він повинен буде пояснити причини такого рішення в ухвалі.

Хто зможе виконувати обов'язки секретаря судового засідання

Ще одна пропозиція стосується кадрової проблеми в судах. Через низький рівень оплати праці та безпекові ризики установам складно заповнювати вакансії секретарів судових засідань.

Тому законопроєкт передбачає можливість доручати ці обов'язки іншим працівникам апарату суду. Для цього вони повинні мати вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" або "Правоохоронна діяльність" з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста.

Дистанційна робота суддів

Документ також пропонує дозволити суддям вносити процесуальні документи до Єдиного державного реєстру судових рішень дистанційно — поза межами приміщення суду та робочим часом.

Таку можливість хочуть передбачити за умови безпечного доступу до автоматизованої системи документообігу суду з використанням особистого кваліфікованого електронного підпису судді. Відповідні правила має затвердити Державна судова адміністрація за погодженням із Вищою радою правосуддя.

Крім того, пропонується поширити на період воєнного або надзвичайного стану окремі особливості судового розгляду, які раніше застосовували під час карантину через COVID-19.

Автори законопроєкту вважають, що запропоновані зміни допоможуть зменшити кількість відкладених засідань і забезпечити розгляд справ у розумні строки. Водночас, за їхнім задумом, нові процедури мають зберегти право сторін на участь у процесі та судовий захист.

Наразі документ перебуває на розгляді профільного комітету. Його положення ще не є чинними нормами закону.

Ми також писали, що у Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови № 13249/П про прийняття за основу законопроєкту щодо розширення повноважень уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в цивільному судочинстві.