Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало перевірку інформації, оприлюдненої у засобах масової інформації після спецоперації НАБУ та САП, щодо можливих порушень з боку окремих працівників Бюро. Розслідування ведеться в межах відкритого кримінального провадження, зокрема за статтями про перевищення влади та отримання неправомірної вигоди.
Про це повідомили в ДБР.
Керівник Управління внутрішнього контролю ДБР Богдан Чобіток під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань економічної безпеки зазначив, що за ініціативи директора ДБР, Головне слідче управління Бюро 14 листопада 2025 року внесло до ЄРДР відомості за ознаками можливого вчинення злочинів, передбачених частиною 3 статті 368 (отримання неправомірної вигоди) та частиною 3 статті 365 (перевищення влади або службових повноважень) Кримінального кодексу України.
Що саме перевіряє слідство
Слідчі перевіряють інформацію, оприлюднену медіа, яка стосується кількох ключових аспектів:
- Можливе отримання неправомірної вигоди окремими працівниками ДБР за надання доступу до даних про перебіг та перспективи розслідувань.
- Можливий тиск на окремих посадовців.
- Можливе проведення обшуків "на замовлення" фігурантів кримінального провадження у так званій "справі Мідас", розслідування якої веде НАБУ.
Також перевіряються інші можливі факти перевищення влади чи службових повноважень окремими працівниками ДБР, про які повідомляли засоби масової інформації.
Богдан Чобіток наголосив, що Бюро надіслало запити до НАБУ щодо дозволу на проведення слідчих дій. Він зауважив:
"Сплановано певні слідчі дії, є певні напрямки, за якими ми будемо працювати. Надалі будемо звітувати ТСК з цього приводу".
Справа "Мідас"
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 10 листопада оголосило про старт масштабної антикорупційної операції, названої "Мідас", метою якої є викриття протиправної діяльності в українському енергетичному секторі.
Слідчі з’ясували, що ключовим механізмом діяльності злочинного угруповання було регулярне отримання хабарів від контрагентів "Енергоатому", розмір яких становив від 10% до 15% від загальної вартості укладених договорів. Ці кошти стягувалися з компаній для того, щоб уникнути затримок платежів за виконані роботи чи поставлену продукцію, або ж для збереження ними права бути постачальником державної компанії.
За даними правоохоронців, процес відмивання коштів відбувався через спеціально організований офіс у Києві, який, як стверджується, належав родинному колу колишнього народного обранця, а нині сенатора Російської Федерації, Андрія Деркача.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під час судових засідань повідомив, що до схеми були залучені бізнесмени Тимур Міндіч (згадується як "Карлсон") та Олександр Цукерман ("Шеф"). За інформацією САП, протягом 2025 року Міндіч використовував свій вплив на тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка ("Професор") та міністра оборони Рустема Умєрова.
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики 17 листопада ухвалив рішення винести на розгляд парламенту питання щодо відставки Міністра юстиції Германа Галущенка. Це сталося після того, як до Верховної Ради надійшло подання прем’єр-міністерки про звільнення міністра та його особиста заява про відставку.
Проте 18 листопада, коли у Верховній Раді мало відбутися заплановане пленарне засідання, під час якого планувалося розглянути звільнення міністрів юстиції та енергетики, фракція "Європейська солідарність" (ЄС) заблокувала парламентську трибуну, вимагаючи звільнення всього Кабінету Міністрів.
