Удари по Бурштинській ТЕС мають критичні наслідки не лише для західного регіону, а й для всієї енергосистеми України. Через втрату потужностей, еквівалентних роботі цілого атомного енергоблока, столиця та прифронтові міста змушені жити в режимі жорстких обмежень, коли доступ до електроенергії становить лише 1,5–2 години на добу на тлі сильних морозів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів віцепрезидент Energy Club Іван Григорук.
За його словами, Бурштинська ТЕС є ключовою для балансування енергосистеми. Її виведення з ладу призводить до дефіциту гарантованої потужності, який складно перекрити навіть за допомогою аварійної підтримки від європейських партнерів через обмежену пропускну спроможність мереж.
"Встановлена потужність відповідає трішки більше одного атомного блоку, тому вона тут дійсно впливає не тільки на регіональний стан в енергосистемі, а також навсюди... вона приймає суттєву участь у балансуванні енергосистеми. Це в тому плані, щоб було менше погодинних чи аварійних відключень, особливо в центральній та західній частині України", — пояснив експерт.
Григорук наголосив, що ситуація в Києві залишається вкрай напруженою: окрім дефіциту електроенергії, лівий берег столиці фактично залишився без теплопостачання. Водночас найскладніша ситуація спостерігається у Харкові та Сумах, де Росія цілеспрямовано руйнує цивільну інфраструктуру.
Він зазначив, що частково компенсувати дефіцит можна за рахунок імпорту електроенергії або аварійної допомоги від партнерів, однак ці можливості обмежені пропускною спроможністю міждержавних перетинів. Крім того, важливу роль відіграє стан мереж передачі та розподілу, адже електроенергію необхідно ще фізично доставити споживачам.
Григорук підкреслив, що атаки спрямовані передусім на цивільну інфраструктуру. На його думку, у плануванні таких ударів беруть участь не лише військові, а й цивільні фахівці з енергетики, які володіють спеціальними знаннями та програмами моделювання для прогнозування наслідків уражень.
"Планування таких операцій фактично в основному виконуються цивільними фахівцями зі сторони Російської Федерації. На жаль, це енергетики. Вони не тільки аналізують — вони моделюють, вибудовують моделі. Це вимагає специфічних знань, адже потрібно знати і енергосистему, і житлово-комунальний сектор. Військові до цього плану причетні на 15% — це саме коли і в який спосіб нанести удар", — підкреслив Григорук.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 7 лютого російська армія знову здійснила масовану повітряну атаку на Україну, використавши ракети та безпілотники різних типів. Ймовірно, цей раз головним напрямком удару став захід країни.
Росія здійснила другу з початку року масовану атаку на енергетичну систему України. Внаслідок ракетно-дронових ударів пошкоджено енергооб’єкти у восьми областях країни.
