Україна розгортає ешелоновану систему дронової оборони, пріоритетом якої є масове впровадження безпілотників-перехоплювачів. Нові типи апаратів, оснащені реактивними двигунами та елементами штучного інтелекту, здатні вражати не лише ударні БпЛА ворога, а й керовані авіаційні бомби (КАБи). Це дозволяє виносити лінію протиповітряної оборони за межі великих міст.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив засновник благодійного фонду "Закриємо небо України", генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
За його словами, розвиток систем перехоплення є стратегічною перспективою для підсилення всієї структури ППО. Застосування дронів із реактивними двигунами значно підвищує швидкість реагування на повітряні цілі.
"Принципово важливим є новий тип боротьби з безпілотними апаратами і в першу чергу ударними дронами, перехоплюючими боєприпасами. І для цього розроблено дрони перехоплювачі різних типів з двигунами звичайними, реактивними, які показали свою ефективність. [...] Наші дрони-перехоплювачі можуть працювати з керованими авіаційними бомбами ворожими, це принципово дуже важливо", — підкреслив Романенко.
Він зазначив, що в Україні вже створені перехоплювачі різних типів — із класичними та реактивними двигунами — і вони довели свою ефективність.
Нині поступово формується ешелонована система застосування таких дронів — так звані "лінії" або "стіни", де розширюється радіус дії перехоплювачів і збільшується кількість задіяних засобів.
Романенко пояснив, що для створення позицій оборони неба за межами великих міст вирішальним є не тип укріплень, а правильне розміщення та наявність самих засобів. Дрони можуть запускатися з різних локацій, навіть без складних споруд. Головне — своєчасне виявлення ворожих цілей, їх супроводження та застосування перехоплювачів. Йдеться про комплексну систему, а не окремий елемент.
"Питання не в спорудах, а в тому, яким чином їх розташовувати і щоб були в наявності ці засоби", — зазначив він.
Експерт наголосив, що використання дронів-перехоплювачів є частиною цілісної системи, яка включає виявлення, супровід і лише потім — ураження цілей.
За його словами, необхідне подальше впровадження штучного інтелекту в системи керування перехоплювачами. Це дає змогу дрону самостійно наводитися на фінальній ділянці польоту, зменшуючи вплив засобів РЕБ і спрощуючи підготовку персоналу.
"Якщо застосовується штучний інтелект, який на кінцевій ділянці наведення наших дронів уже перехоплює цю роботу і донаводиться сам, — безумовно, за цим перспектива. Питання в тому, щоб якомога швидше вирішувати питання щодо масштабування", — пояснив генерал-лейтенант.
"Апостроф" повідомляв, що український ВПК трансформується на майданчик "війни майбутнього", де технології розвідки та дистанційного мінування проходять випробування в реальних бойових умовах. Завдяки партнерству з Німеччиною, Португалією та іншими країнами Заходу Україна не лише отримує інвестиції, а й стає експортером унікальних рішень — зокрема морських дронів та БПЛА з елементами штучного інтелекту.
Українські банки об'єдналися в консорціум і підписали історичну кредитну угоду для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу: шість банків (державних і приватних) профінансують виробництво товарів військового призначення.
Показники точності українських ракет "Фламінго" демонструють зростання, а під час останнього застосування по об'єкту на території РФ одна з п'яти випущених одиниць успішно знищила ціль. Паралельно з цим Україна нарощує ефективність ракет "Нептун" та працює над технічним вдосконаленням ракети "Рута", розробка якої ведеться спільно з міжнародними партнерами.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) успішно подолав етап розгортання потужностей і наразі забезпечує понад 50% потреб Збройних Сил, випереджаючи європейські країни за темпами виробництва артилерії та БПЛА. Подальший розвиток галузі залежить від глибокої інтеграції із західними корпораціями, що дозволить вирішити проблему браку фінансових і кадрових ресурсів для створення високотехнологічних ракетних систем.
