Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) успішно подолав етап розгортання потужностей і наразі забезпечує понад 50% потреб Збройних Сил, випереджаючи європейські країни за темпами виробництва артилерії та БПЛА. Подальший розвиток галузі залежить від глибокої інтеграції із західними корпораціями, що дозволить вирішити проблему браку фінансових і кадрових ресурсів для створення високотехнологічних ракетних систем.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив військовослужбовець 413-го полку СБС "Рейд", експерт з озброєнь Defense Express Іван Кричевський.
За його словами, найбільших успіхів Україна досягла у виробництві безпілотників та артилерійських систем. Зокрема, йдеться про швидке масштабування індустрії БПЛА, власну ствольну артилерію, гаубиці калібру 155 мм, а також розвиток бронетехніки — від нових БТР-4 до модернізації БМП-1.
"Нам уже не потрібно хвалитися, ну, тому що росіяни у своїх стратегічних розрахунках виходять із того, що якби вони б не старалися в денацифікацію, у нас сильний ВПК і так залишиться", — наголосив Кричевський.
Він зазначив, що навіть у сфері радянської авіації українська оборонна промисловість змогла зберегти боєздатність літаків, які продовжують виконувати бойові завдання. Водночас Кричевський підкреслив, що не варто оцінювати розвиток ВПК лише відсотками.
"Виходить, що оця от цифра, незалежно від того, як її трактувати — чи 50%, чи 75%, — великим рахунком виходить, що в чомусь Україна виконала важливе історичне стратегічне завдання", — сказав він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Експерт підкреслив, що західна допомога у 2022–2024 роках була критично важливою саме для запуску власного масового виробництва озброєнь, а нині Україна користується результатами цього процесу. При цьому цикл створення складних систем може тривати від кількох місяців до понад року.
Він зауважив, що ідея автономного ВПК є ілюзорною, адже навіть лідери ринку — США та Китай — залежать від міжнародних ланцюжків постачання. Майбутнє української оборонки — у роботі в межах єдиної екосистеми з європейськими партнерами, що може включати не лише обмін технологіями, а й зміну форм власності українських підприємств.
"Наш ВПК, європейський ВПК — вони працюють як єдина екосистема. [...] У нас скоріше йде мова не тільки про інтеграцію з західними виробниками в плані технологій, але про інтеграцію у формі власності, у формі корпоративного управління і тому подібне", — сказав він.
Кричевський наголосив, що Україні необхідно розвивати весь спектр — від далекобійних дронів до оперативно-тактичних і зенітних ракет — навіть попри обмежені ресурси. Через дефіцит особового складу нестачу людей доводиться компенсувати технологічною перевагою.
"Нам парадоксальним чином треба братися за все. Сказати, що нам не потрібна оперативно-тактична ракета на дальність 200 км якось не доводиться. Нам не вистачає всього. Відповідно, нестачу людей треба замінювати технологічною досконалістю", — сказав Кричевський.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що частка озброєння українського виробництва у Силах оборони вже перевищила 50%.
Українські банки об'єдналися в консорціум і підписали історичну кредитну угоду для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу: шість банків (державних і приватних) профінансують виробництво товарів військового призначення.
Показники точності українських ракет "Фламінго" демонструють зростання, а під час останнього застосування по об'єкту на території РФ одна з п'яти випущених одиниць успішно знищила ціль. Паралельно з цим Україна нарощує ефективність ракет "Нептун" та працює над технічним вдосконаленням ракети "Рута", розробка якої ведеться спільно з міжнародними партнерами.
Державна аудиторська служба розпочала масштабну перевірку підприємств оборонно-промислового комплексу, яка охоплює 86 об’єктів. Попри необхідність фінансового контролю під час війни, існують побоювання, що перевірки можуть перетворитися на інструмент тиску на виробників зброї та призвести до збоїв у забезпеченні армії.
