Україна має унікальний бойовий досвід створення дешевої та ефективної зброї, який нині вивчає весь світ. Водночас для його монетизації та подальшого розвитку потрібні значні інвестиції й системна державна підтримка оборонних технологій.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів директор з розвитку оборонного підприємництва, офіцер вищого резерву Анатолій Храпчинський.
Він підкреслив, що заходи на кшталт оборонних конференцій є критично важливими не лише для обміну досвідом, а й для перетворення технологічних здобутків на фінансовий капітал, якого українському ринку ОПК суттєво бракує порівняно із західними компаніями.
"За минулий рік українське ОПК залучило до своїх можливостей близько 125 млн доларів на різноманітні розробки. Водночас німецький Helsing залучив на українському досвіді понад 600 млн євро. Про що це каже? Це каже про те, що нам потрібно відкривати кордони для наших технологій і водночас обмінюватися і створюватися набагато швидше технологіями разом з європейцями. Або ми об'єднуємося, або ми передаємо просто власний досвід за безцінь європейським компаніям", - сказав він.
Експерт наголосив, що українські інженери змусили світ переглянути вартість війни. Завдяки демократизації технологій і використанню доступних матеріалів Україна створює зброю, яка нівелює перевагу дорогої класичної техніки. Це, за його словами, викликає занепокоєння у великих американських та європейських оборонних корпорацій.
"Україна зробила революцію в підході створення зброї, раніше зброя стала інструментом великих рахунків, великих грошей. Танки на лінії оборони зникли після активного застосування українських ПВО дронів. Не після застосування Джавелінів і це було основним рушієм українських інженерів створювати технології, створювати зброю з доступних матеріалів, з доступних демократизованих технологій. Америці не подобається те, що в Україні з'являються дрони, які можуть летіти на таку глибину і бути точними, це не подобається великим європейським і американським корпораціям. Тому ми змінили тренд", — зауважив аналітик.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Експерт звернув увагу на проблему нестачі інженерних кадрів в Україні, яка накопичувалася десятиліттями. Він наголосив на необхідності відновлення інженерної освіти, залучення молоді до технічних спеціальностей і тіснішої співпраці між університетами та оборонними компаніями.
"На жаль, інженерний фаховий спеціаліст втрачений за 30 років незалежності України. Перемога України, як і символ України та ЗСУ — це військовий інженер і волонтер. І отут інженери — це ті люди, які навчаються зараз. Треба відкривати, мабуть, окрему програму в Україні, де би було залучення до інженерно-фахових спеціальностей вже зі школи, тому що більшість приватних оборонних компаній готові брати на роботу студентів одразу після випуску, але для цього потрібна фахова підготовка в інститутах", — підкреслив фахівець.
Храпчинський зазначив, що підхід Росії базується переважно на масштабуванні та примусі, тоді як Україна розвиває інновації через партнерство та відкритість. Водночас, за його словами, Україні важливо швидше розвивати власне виробництво, зменшувати залежність від імпорту комплектуючих і підтримувати локалізацію.
У підсумку він наголосив, що стратегічна мета України — створити умови, за яких міжнародні компанії інвестуватимуть і відкриватимуть виробництва всередині країни, залишаючи тут ключову додану вартість і технологічні центри.
"Ми і двигуни випускаємо для FPV-дронів, ми випускаємо польотні контролери. Насправді це треба масштабувати, треба робити державну програму, треба покращувати можливості і запроваджувати пільги для компаній, які виробляють такі комплектуючі. Я виступаю за "зелений коридор", щоб європейські компанії, навпаки, відкривали в Україні виробничі потужності, вкладали в Україну, а не перетягували до себе деякі технології. Головна штаб-квартира повинна бути в Україні", - сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що Українська компанія BlueBird Tech оголосила про запуск нового напряму — ракетобудування, зосередженого на створенні засобів протиповітряної оборони.
Україна та Норвегія створюють перше спільне підприємство для виготовлення українських безпілотників на норвезькій території. У межах проєкту планують випустити кілька тисяч дронів типу mid-strike, які повністю передадуть для потреб української армії.
