Удари українських безпілотників по нафтоперекачувальних станціях, які забезпечує паливом аеропорти Москви, є частиною системної роботи зі зниження логістичних можливостей Росії. Прикордонні регіони, такі як Бєлгородська область, стають ключовими цілями для порушення постачання палива на фронт.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв.
Він зазначив, що українські Сили оборони демонструють здатність системно вражати об'єкти енергетичної інфраструктури в глибокому тилу ворога, а також у прикордонних регіонах, таких як Бєлгородська та Курська області, які є основними логістичними хабами для постачання російського угруповання військ. Зокрема, нещодавні удари по Бєлгородщині призвели до пошкодження підстанції, яка забезпечувала передачу електроенергії від Курської АЕС до Бєлгорода, що спричинило серйозні перебої з електропостачанням.
За словами фахівця, планомірне знищення нафтопереробних потужностей і транспортних вузлів у європейській частині РФ уже викликає дефіцит бензину та авіаційного керосину, що змушує росіян скорочувати цивільні авіарейси.
"В прикордонній області є система логістичного постачання до лінії фронту, і Бєлгородська та Курська області є великими логістичними хабами, які постачають паливо. В Бєлгородській області є пошкоджена підстанція, яка забезпечує передачу електричної енергії від Курської атомної станції до міста Бєлгорода. На європейській частині Російської Федерації немає жодного об'єкта, який ми не вразили нашими безпілотниками. Ситуація з виробництвом палива марки А92, А95, а також дизельного палива — це правильні кроки для того, щоб зменшити боєздатність російської армії. Зараз в Російській Федерації дефіцит бензину, зменшується кількість рейсів, ущільнюється кількість пасажирів в літаках. Це є гарним позитивним фактором для того, щоб примушувати Російську Федерацію зупиняти війну", — розповів Ігнатьєв.
Окремо Ігнатьєв звернув увагу на системні удари по нафтопереробній галузі Росії. За його словами, українські безпілотники вже уразили практично всі ключові об’єкти нафтопереробки та логістики в європейській частині РФ. Йдеться не лише про НПЗ, а й про нафтобази, термінали та інфраструктуру транспортування пального.
Водночас експерт зауважив, що навіть за умов дефіциту цивільного пального російська влада насамперед забезпечуватиме армію та військову авіацію.
"Навіть якщо буде дефіцит суттєвий для населення, для цивільної авіації, все одно паливо для військової авіації знайдеться", — пояснив він.
Експерт нагадав, що після ударів по російських НПЗ у 2024 році в РФ уже виникали обмеження на продаж пального населенню, однак військовий сектор продовжував отримувати необхідні ресурси. При цьому він зауважив, що особливо гостро дефіцит можуть відчути віддалені регіони Росії — Сибір, Урал і Забайкалля, де логістика значно складніша. У Москві ситуація наразі контрольована завдяки великим запасам пального на нафтобазах, які можуть забезпечувати столицю протягом кількох тижнів.
"Російська військова машина — це пріоритет номер один для їхньої влади. Навіть якщо буде суттєвий дефіцит для цивільної авіації, паливо для військової техніки все одно знайдеться. Минулого року, коли ми суттєво вдарили по НПЗ, був дефіцит палива, діяло обмеження до двадцяти літрів на один бак, але для військового сектору Російської Федерації це паливо знаходилося. Суттєво на військові задачі Російської Федерації цей дефіцит палива не вплине, бо ще є запаси на нафтопереробних заводах, є можливість перекачування палива, є можливість виробляти бензин, керосин і дизельне паливо", — підкреслив фахівець.
За його словами, через атаки Росія вже втрачає можливість повноцінно експортувати частину нафтопродуктів через Чорне та Балтійське моря. Це, своєю чергою, впливає на доходи російського бюджету та змушує скорочувати видобуток нафти.
"Апостроф" повідомляв, що Служба безпеки України уразила лінійну виробничо-диспетчерську станцію "Второво" у Володимирській області РФ, яка забезпечує пальним Московський регіон.
Сили оборони України 23-го та в ніч на 24 травня завдали серії ударів по важливих військових і логістичних об’єктах російських окупантів.
