Складна ситуація в енергетиці Києва зумовлена не лише дефіцитом генерації, а й серйозними мережевими обмеженнями, спричиненими цілеспрямованими атаками Росії на енергетичну інфраструктуру столиці. Через це місто досі не може перейти до стабільних графіків відключень електроенергії.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За його словами, до початку масованих обстрілів у січні Київ був енергодефіцитним регіоном і міг забезпечити себе електроенергією лише на 25%. Після пошкоджень ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 цей показник впав до критичних 10%. Решту потреб столиця змушена покривати за рахунок перетоків з інших регіонів, однак Росія цілеспрямовано знищує підстанції по периметру міста, які передають цю електроенергію.
"Ми бачимо абсолютно планову роботу Росії по знищенню Київської енергетичної інфраструктури. Вони це роблять абсолютно продумано, чітко. І це дало свої наслідки… диспетчерам дуже важко на сьогодні в умовах дефіциту потужності і мережевих обмежень регулювати в поточному часі баланс споживання і генерації", — зазначив експерт.
Омельченко наголосив, що відповідальність за енергозабезпечення столиці розподілена між різними суб'єктами, і міська влада контролює лише незначну частину процесу.
"Київська влада на сьогодні лише несе відповідальність за 10% енергоспоживання в місті Києві. А на 90% — ну десь на 70 відсотків — це відповідальність держави і там десь ще на 15–20% — це відповідальність приватної компанії", — пояснив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Експерт зазначив, що проблему генерації швидко вирішити неможливо, адже пошкодження мають системний характер по всій Україні, а Київ на 75% залежить від електроенергії з інших регіонів. Водночас певне покращення можливе у разі відновлення підстанцій у Київській області, що дозволить збільшити перетоки електроенергії до столиці.
Також Омельченко звернув увагу, що у Києві десятки будинків залишаються без тепла через пошкоджені теплотраси та низьку потужність ТЕЦ-5, яка наразі працює на мінімальному рівні. Для ліквідації наслідків аварій у столиці залучають додаткові бригади з інших регіонів і відомств, адже місцеві фахівці працюють на межі можливостей.
"Це дуже важка робота і небезпечна, тому для допомоги, мені здається, що це абсолютно правильне рішення — сконцентрувати на найбільш небезпечних ділянках людей, які можуть і здатні відновити енергетичні системи для людей", — підсумував експерт.
Крім того, він зазначив, що тривалі відключення електроенергії — по 9–12 годин і більше — залишатимуться реальністю для більшості регіонів України до завершення опалювального сезону.
"Вся інша Україна — і східна, і центральна, і південна — в основному буде проходити цей опалювальний сезон з графіками відключень від 8 до 16 годин у середньому. Ну, після обстрілів більше може це бути", — сказав він.
За словами експерта, перше полегшення можливе лише на початку лютого, коли збільшиться світловий день і зросте виробництво електроенергії на сонячних електростанціях. Суттєве ж покращення ситуації варто очікувати не раніше березня — з приходом тепла та скороченням споживання.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 20 січня Росія здійснила масований комбінований напад на Україну, застосувавши протикорабельну ракету "Циркон", балістичне та крилате озброєння, а також 339 безпілотників різних типів. Сили протиповітряної оборони знищили або подавили 342 повітряні цілі, проте зафіксовано влучання на 11 локаціях у кількох регіонах країни.
Президент Володимир Зеленський провів спеціальний енергетичний селектор щодо ліквідації наслідків останнього масованого обстрілу. Головними темами обговорення стали оновлена тактика російських ударів, терміни відновлення світла та тепла в регіонах, а також використання ворогом ракет, виготовлених у 2026 році.
Також Зеленський повідомляв, що Сили протиповітряної оборони України відбили масовану російську атаку, що складалася з балістичних і крилатих ракет, а також понад ударних дронів. Ефективності захисту сприяло отримання необхідних ракет напередодні удару, проте низка регіонів, зокрема Київ, Вінниччина та Одещина, зазнали пошкоджень інфраструктури, що призвело до проблем із тепло- та водопостачанням.
Російська Федерація перейшла до тактики "ритмічних" комбінованих ударів по Україні, використовуючи кожні 7–10 днів для акумуляції засобів ураження та логістичної підготовки стратегічної авіації. Особливістю останніх атак стало застосування балістичного озброєння з Криму по об'єктах у центральних регіонах, а також імовірне використання спеціальних ракет-мішеней для виснаження української системи ППО.
