Російська Федерація перейшла до тактики "ритмічних" комбінованих ударів по Україні, використовуючи кожні 7–10 днів для акумуляції засобів ураження та логістичної підготовки стратегічної авіації. Особливістю останніх атак стало застосування балістичного озброєння з Криму по об'єктах у центральних регіонах, а також імовірне використання спеціальних ракет-мішеней для виснаження української системи ППО.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив оглядач порталу "Мілітарний" Вадим Кушніков.
За його словами, часові проміжки між масованими обстрілами зумовлені технічними регламентами противника. Зокрема, підготовка одного борту стратегічної авіації, розосередженої на аеродромах аж до Далекого Сходу, може тривати до трьох діб.
"Ми можемо побачити, що ритмічні завдання комбінованих ударів росіян мають певні хронологічні межі. Це зумовлено підготовкою та акумуляцією засобів ураження. Підготовка одного борта може займати до трьох діб, враховуючи те, що росіяни розосереджують свою стратегічну авіацію, що теж викликає певні логістичні затримки", — пояснив експерт.
Він повідомив, що особливістю останньої атаки стала зміна тактики: пуски крилатих ракет відбувалися під ранок — перша хвиля на початку ночі, друга ближче до світанку. Також уперше було зафіксовано застосування балістичного озброєння по Вінниці з території Криму, хоча точний тип ракет поки невідомий. Це може бути "Іскандер", північнокорейський КН-23 або "Циркон".
"З'являється повідомлення, що вперше цієї ночі Росія застосувала ракети-мішені РМ-48У. Ворог використовує велику кількість дронів-імітаторів, дронів-приманок для того, щоб заплутати та виснажити українські засоби протиповітряної оборони, оскільки наші захисники вимушені реагувати на всі загрози. І тут простежується пряма аналогія також із ракетним типом озброєння", — зазначив оглядач.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він також наголосив, що росіяни нарощують інтенсивність атак безпілотниками. За динамікою 2025 року, під час масованих атак ворог уже запускав до 600–800 ударних дронів одночасно, а виробничий план на 2025 рік передбачав виготовлення до 30 тисяч безпілотників.
"Якщо казати про 1000 дронів на добу, то тут скоріше мова йде про застосування, цифра в 1000, вона може і вкладається в ту логіку та парадигму російського оборонного замовлення на 26-й рік. Динаміка виробництва безпілотників у ворога не має тенденції до зменшення. Дійсно, можемо очікувати подібні цифри", — підкреслив Кушніков.
Він додав, що Росія частково накопичує стратегічні запаси, зокрема завдяки допомозі з боку Північної Кореї. Не всі ракети використовуються одразу — частина зберігається для майбутніх ударів.
"Якщо ми кажемо про дрони, то тут ми бачимо картинку, скоріш за все, близьку до того, що скільки ворог виробляє, він майже в повному обсязі застосовує. Ми можемо припускати, що ракетне озброєння дійсно в певному обсязі поповнює стратегічні запаси ворога", — сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що у ніч на 20 січня Росія здійснила масований комбінований напад на Україну, застосувавши протикорабельну ракету "Циркон", балістичне та крилате озброєння, а також 339 безпілотників різних типів. Сили протиповітряної оборони знищили або подавили 342 повітряні цілі, проте зафіксовано влучання на 11 локаціях у кількох регіонах країни.
Президент Володимир Зеленський провів спеціальний енергетичний селектор щодо ліквідації наслідків останнього масованого обстрілу. Головними темами обговорення стали оновлена тактика російських ударів, терміни відновлення світла та тепла в регіонах, а також використання ворогом ракет, виготовлених у 2026 році.
Також Зеленський повідомляв, що Сили протиповітряної оборони України відбили масовану російську атаку, що складалася з балістичних і крилатих ракет, а також понад ударних дронів. Ефективності захисту сприяло отримання необхідних ракет напередодні удару, проте низка регіонів, зокрема Київ, Вінниччина та Одещина, зазнали пошкоджень інфраструктури, що призвело до проблем із тепло- та водопостачанням.
