Ситуація із захистом прав військовозобов’язаних ускладнюється, оскільки юристи змушені постійно адаптуватися до змін у законодавстві, аби відстоювати права своїх клієнтів.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявила адвокатка юридичної компанії Катерина Аніщенко.
За її словами, юристам стає дедалі складніше захищати права клієнтів через динамічні зміни законодавства. Найчастіші звернення стосуються примусового доставлення до ТЦК без попереднього вручення повістки. Водночас вона наголосила: всі чоловіки призовного віку зобов’язані перебувати на військовому обліку.
"В законі вже були давно внесені зміни, що всі чоловіки військовозобов'язаного віку повинні перебувати на обліку. І якщо військовозобов'язаний не перебуває, то тут не буде зловживань, коли його доставили до ТЦК. Але знову ж таки, ця дистанція, коли його доставляють до ТЦК, інколи призводить до зловживання правами уповноважених осіб", — пояснила Аніщенко.
Адвокатка підкреслила, що закон може бути як на боці громадянина, так і на боці працівника ТЦК — зокрема у випадках, коли останній став жертвою нападу. Ключовим доказом у таких справах є записи з боді-камер, які запрацювали з 1 вересня 2025 року.
За законом, застосування сили може бути виправданим, якщо особа чинить опір або намагається втекти. Водночас і перевищення повноважень з боку працівників ТЦК, і агресія з боку військовозобов’язаних можуть тягнути за собою кримінальну відповідальність.
"Наявність боді-камери — це однозначно забезпечить рівність прав всіх сторін даних правовідносин. По суті, боді-камера захищає права обох учасників. Але ми добре розуміємо, що це є джерелом доказу і, на жаль, оприлюднити цю інформацію ми можемо лише на спростування якоїсь інформації і то з дозволу тих осіб, які є зафіксовані на вказаній плівці", — зазначила експертка.
За її словами, боді-камери мають захищати обидві сторони, однак на практиці відео не завжди фіксує подію повністю. Через це в судах такі записи інколи оскаржують. Відео з боді-камер є лише додатковим доказом і має безперервно фіксувати як вручення повістки, так і доставлення до ТЦК.
Вона наголосила, що публікувати такі записи у ЗМІ або соцмережах заборонено — вони призначені виключно для використання в суді. В іншому разі можливі позови про захист честі, гідності та ділової репутації.
Аніщенко також прокоментувала ситуацію з блокуванням банківських рахунків за несплачені штрафи. Вона наголосила, що відповідальність за актуальність даних у "Резерв+" несе сам військовозобов’язаний. Якщо людина вказала неправильну адресу та не з’явилася за повісткою, уникнути відповідальності не вдасться.
Найпростіший спосіб контролювати ситуацію — регулярно перевіряти свій статус у застосунку.
"Будь-яка інформація, яка вноситься військовозобов'язаним до Резерв+, і відповідальність за правдивість цієї інформації покладається на самого військовозобов'язаного. Те, що я не побачив або в мене немає Резерв+, — це виключно відповідальність військовозобов'язаного, який недбало ставиться до своїх конституційних обов'язків", — підкреслила адвокатка.
Щоб уникнути подвоєння штрафу в межах виконавчого провадження, юристка радить регулярно перевіряти свій статус у застосунку. У разі незгоди з постановою необхідно отримати її копію в ТЦК та звернутися до суду для оскарження.
"Апостроф" повідомляв, що Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що показники мобілізації покращилися останніми місяцями. Причиною цього він вважає покращення роботи територіальних центрів комплектування та ставлення військових командирів.
Київський районний суд міста Одеси обрав запобіжні заходи трьом співробітникам територіального центру комплектування (ТЦК) та представнику громадської організації. Їх підозрюють у незаконному позбавленні волі чоловіка та вимаганні коштів.
Міністерство оборони почало тестувати постановку на облік у мобільному застосунку Резерв+ нової вікової групи. Йдеться про чоловіків віком 18–24 років.
