RU  UA

Четвер, 19 вересня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.45

Ліга чемпіонов 2019/20: новини, результати, відео

Економіст: комітет під головуванням Рибалки працював як ОЗУ

Професор економіки Володимир Пилипчук дав оцінку ситуації в банківському секторі і неоднозначним ініціативам його регуляторів

Професор економіки Володимир Пилипчук дав оцінку ситуації в банківському секторі і неоднозначним ініціативам його регуляторів Фото: EPA/UPG

У той час, як урядовці назвали кошторис країни на наступний рік "бюджетом економічного зростання", експерти "охрестили" його маніпулятивним і корупційним. Наскільки відповідає сучасним реаліям новий бюджет, в чому причина посилення дисбалансів у банківській сфері, як оцінювати "ініціативи" парламентарів у вигляді беззмістовних законопроектів про криптовалюти і, зрештою, куди прямує наш "корабель"? Про це ми поговорили з Володимиром Пилипчуком – народним депутатом двох скликань, академіком Академії економічних наук України, професором, головою Комітету ВР з питань економічних реформ і управління народним господарством (1990-1994).

"ОПТИМІЗМ УРЯДУ ЩОДО ДОХОДІВ ДЕРЖБЮДЖЕТУ ПЕРЕБІЛЬШЕНИЙ"

- Давно не було так, що аж за 20 з гаком днів до новорічної ночі наші парламентарі затвердили бюджет на 2018 рік. Як оціните прийнятий фінансовий план країни?

- Перед тим, як обговорювати бюджет на 2018 рік, давайте подивимось, а як виконується цьогорічний бюджет. До речі, маю маленьку пораду для шановних журналістів. Ви завжди жваво обговорюєте плани, але недостатньо контролюєте їх виконання…

За підсумками діяльності за 10 місяців вимушений констатувати, що дохідна частина державного бюджету не виконується. Так, блок "Податкові надходження" за цей період не виконано на 19,7 млрд грн, що складає майже 9%. Про реальний стан економіки України свідчить наступна негативна тенденція – невиконання надходжень по статті "Податок на прибуток підприємств" на 6,3 млрд грн (11,3%), і в той же час люди недоотримали заплановані Урядом прибутки – невиконання надходжень по статті "Податок та збір на доходи фізичних осіб" на 4,3 млрд грн (6,6%).

По розділу "Внутрішні податки на товари та послуги" теж ситуація складна: "акцизний податок" не виконано на 6,2 млрд грн (6,6%), "ПДВ з вироблених в Україні товарів" - аж на 15,1 млрд грн, що склало 22,2%. Натомість план "ПДВ з ввезених на територію України товарів" був перевиконаний. Це свідчить, що не виправдалися прогнози Уряду по збільшенню обсягів продукції, виробленої в Україні – їх замінили товари, ввезені з-за кордону. І одна з небагатьох статей, де суттєво підвищили показники - "Конфісковані кошти за рішенням суду за вчинення корупційного правопорушення". По ній річний план перевиконано на 7,1 млрд грн (31,5%).

Висновок один – дохідна частина держбюджету на 2017 рік виконана не буде, і дефіцит може скласти біля 19,0 млрд грн (2,5%). Безумовно, це спрощений аналіз, але тенденція зрозуміла.

Щодо нещодавно прийнятого бюджету, хочу нагадати, що заплановані доходи у другій редакції Закону на 2018 рік становлять 913,6 млрд грн. У 2017 ця сума складала 789,6 млрд грн. Тобто, Уряд планує збільшити дохідну частину бюджету від плану 2017 року на 15,7%, а позаяк я вже пояснив, що заплановані доходи на 2017 рік виконані не будуть, то річне зростання прибутків, яке очікує Уряд, може становити 18,5%. При тому, що збільшення ВВП на 2018 рік заплановано лише на рівні 3%! Скажу так: оптимізм Уряду щодо доходів держбюджету на 2018 рік дещо перебільшений…

Щоб далі не обтяжувати вас цифрами, наведу лише один приклад такого "надлишкового оптимізму". Доходи по статті "Податок на прибуток підприємств" від планового показника 2017 року збільшуються на 21,9%, а якщо порівнювати з реальним прогнозом виконання цього податку – то це складає 37,4%. І таке зростання прибутків підприємств заплановане при зростанні ВВП лише на 3%! Далі про "реалістичність" бюджету на наступний рік говорити не варто…

"МАЄМО НЕ БЮДЖЕТ РОЗВИТКУ, А "БЮДЖЕТ ПРОЇДАННЯ"

- Наскільки відрізняється проект головного кошторису країни, прийнятий в першому читанні, від фінального варіанту?

- Для того, щоб задовольнити побажання нардепів та чиновників, які виникли між 1‑м та 2‑м читаннями, Уряд збільшив доходну частину бюджету на 36,6 млрд грн (4,2%), а видаткову частину, що, як правило, цікавить лобістів, на 40,5 млрд грн (4,3%).

Нагадаю, що Уряд подав до Верховної ради перший варіант проекту бюджету 15 вересня, а 1 грудня подав другий. Я сумніваюся, що за ці два з половиною місяці з’явилися реальні макроекономічні аргументи для зростання держбюджету більше, ніж на 4%.

Той факт, що держбюджет у цьому році був прийнятий майже вчасно, а не як завжди "під ялиночку", свідчить, що законодавча та виконавча гілки влади знайшли свій "консенсус". Наскільки він є реалістичним, я вже відповів.

Окремо хочу зупинитися на 2‑х найбільших статтях витрат держбюджету: "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", що складає 141,3 млрд грн - 14,9% витратної частини бюджету, та "Обслуговування державного боргу" 130,2 млрд грн - 13,7% витратної частини держбюджету на 2018 рік. Для порівняння: "Міністерство освіти і науки України" - 9,9%, "Міністерство охорони здоров'я України" - 9,1%, "Міністерство оборони України" - 8,8%...

Рівень внутрішніх та зовнішніх боргів досяг критичної межі, витрати на їх обслуговування – у 1,6 разів більші витрат на оборону! Безумовно, маємо не бюджет розвитку, а "бюджет проїдання" – без міцної високотехнологічної промисловості та сучасного сільського господарства Україна продовжить бути сировинним придатком світової економіки.

А одна з найголовніших вимог для цього – наявність дешевих кредитних ресурсів, які можна отримати на 5-10 років. Україні терміново потрібна сучасна фінансово-банківська система, запорукою якої є відповідні науково-обґрунтовані сучасні законодавчі норми.

Але на заваді цього важливого процесу стала злочинно-неефективна робота профільного Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності, яку до недавнього часу очолював Сергій Рибалка. Саме під його "керівництвом" комітет фактично провалив виконання Постанови Верховної Ради "Про План законодавчого забезпечення реформ в Україні", втратив парламентський контроль над НБУ, який юридично продовжує очолювати пані Гонтарева. Не дивно, що з такими "фахівцями" ми маємо такий державний бюджет.

І останнє – а хто назве реальні цифри вкрадених коштів з бюджету за рахунок махінацій, завищення цін на держзакупівлях, левова частка яких іде в кишені влади?

"ЕКС-ГОЛОВА БАНКІВСЬКОГО КОМІТЕТУ ЗАЙМАЄТЬСЯ "ОКОЗАМИЛЮВАННЯМ"

- Тобто причиною провальної роботи комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності вважаєте головування Рибалки? Як поставились до нещодавнього скандального відкликання його з посади?

- За часів Рибалки комітет став членом організованого злочинного угруповання. Поясню дуже просто. Що б ви робили, якщо, наприклад, маєте 100 курей вдома. Одна курка здохла, друга теж. Ви починаєте шукати причину і ліки від того, так? Скажіть тепер, якщо перший банк у нас збанкрутував, другий, третій, п’ятий…– чому не були проаналізовані причини і не вироблені контрзаходи, які б поставили заслін на банкрутства банків, в тому числі, й штучні? Оце і є характеристика роботи банківського комітету. А чому не були вироблені? Тому, що це спільний "монетний двір" Гонтаревої та банківського комітету Верховної Ради. Бо дозволяють банкротувати, або разом цим займаються. Валютні кошти людей і фірм виводять в офшори, а потім їм виплачують за рахунок бюджету гривнями. І жоден з банкірів не сів у тюрму, як вам це подобається? Такого свавілля не було ні при якій владі і в жодній державі. Чому фінансували з Нацбанку установи, які мали б вивести з участі в українському ринку? Чому ніхто із власників банку жодним чином не компенсував втрати державі, не поніс відповідальності?

І за часів свого головування в комітеті, і після відсторонення з посади під тиском громадськості, коли стали відомі журналістські розслідування і провадження СБУ про торгівлю його корпорації з проросійськими бойовиками, Рибалка традиційно займається "окозамилюванням". Нічого розумного і актуального державі не пропонує, лише лобістські ініціативи, регуляцію ринку "Форекс", який "лежить" під росіянами, і впровадження біткоїнів – абсолютної банківської бульбашки, щоб обібрати людей. Він дозволяє собі розміщувати в Нью-Йорку зізнання в коханні своїй подрузі, що коштує чималих грошей… Крім "понтів", шкідливої роботи і непорядного бізнесу, нічого в його діяльності я не побачив.

"БІТКОЇН МАЄ ОЗНАКИ ГРОШЕЙ, АЛЕ – ФАЛЬШИВИХ"

- До речі, щодо біткоїнів. На вашу думку, чи потрібна легалізація криптовалюти зараз в країні і з точки зору української економіки – наскільки це актуальна тема?

- Не знаю, де межа людської жадібності і глупства. Особливо це видно в ситуації з біткоїнами. Мені здається, ті, хто ратують за його впровадження в Україні, є проплаченими людьми або бенефіціарами самого біткоїна. Є цілий ряд питань, на які мали б відповісти голова Нацбанку, банківський парламентський комітет, перш ніж подавати законопроекти про регулювання криптовалютного ринку. Рибалка ж подав законопроект про узаконення біткоїнів. Якщо у всьому світі жодна держава не взяла їх в якості державних резервів, це ж про щось говорить? Наприклад, про те що країни, що мають якісний грошовий обіг та працюють на зростання економіки, а не нищення, як у нас, не визнають біткоїни. Наші "браві регулятори" навіть не досягли управління грошовими інструментами рівня цивілізованих країн, а зазіхають на щось ефемерне.

Перше питання, на яке слід відповісти, а що таке криптовалюта? Так, вона має ознаки грошей, але – фальшивих. Зовнішні характеристики в наявності – це засіб платежу, накопичення, обміну. Але немає сутнісної ознаки, яка стоїть в основі валюти – економіки, без якої біткоїн не становить жодної цінності. Чию економіку він представляє – світову, якоїсь держави чи групи держав, що є її базою, окрім капіталізації кримінальними елементами?

Чим біткоїн відрізняється від Форекса? На Форексі заробляють на курсовій грі між фіатними, тобто законними, валютами держав. Але ж це "казино" не визнають держави світу. Якими законами визначається її емісія, оборот і зобов’язання емітентів перед кредиторами? Цього всього немає. В законах держави, емісія держави передбачена у відповідності до товарного покриття. Чому емісія біткоїна безмежна? Скажіть, яка економіка в світі може змінюватися в 30-50 разів протягом одного року? Причому, зростати! А курс біткоїна зростає у таких межах. Тобто тепер людина, яка має 100 біткоїнів, могла б пред’явити їх і попросити видати 1,5 мільйона доларів. Сьогодні курс за 1 біткоїн перевалив за 19 тисяч доларів. Але ж конверсії біткоїна у фіатні валюти не передбачені. Це як казали герої старого фільму "Весілля в Малинівці": "Бери-бери, я собі ще надрукую…".

Друге питання – який юридичний статус самих бенефіціарів? Де вони зареєстровані? Яким законом визначено, що вони мають право це робити: регулювання і контроль за емісією, "майнінгом" цієї валюти? Економіка тримається на трьох китах – кредитор, дебітор/позичальник і арбітр. А де тут арбітр? Як може бути передбачений арбітраж тому, хто постраждав від неправомірних дій власників біткоїнів, бенефіціарів, майнерів, міг би їх оскаржить і захистити свої права? А які зобов’язання? Де і як виписано, що бенефіціари відповідають всіма цими активами перед контрагентами і інвесторами? Немає таких механізмів. Що стоїть за біткоїнами? Який міжнародно визнаний страхувальник ризикне страхувати угоди в біткоїнах, а що означають угоди без страхування? Що являють собою ці капітали? Більше 60% капіталізації – це самі біткоїни, а частка доларів США, євро, фунтів – мізерна. Кажуть, капіталізація досягла 300 млрд доларів. А я в це не вірю, доведіть мені. Якщо немає ані контролю, ані правил випуску, ані арбітражу між емітентами і інвесторами, значить, це чистої води "бульбашка". Але міжнародна, добре проплачена і продумана бульбашка.

Якщо біткоїн зростає такими шаленими темпами, здавалося б, держави мають взяти його у національні резерви. Проте на сьогодні всі країни відмовились від цього. В якості резерву згодиться те, що має цінність і стійкість. Всі ж розуміють, що це недовготривала операція, і в якійсь точці бульбашка може луснути, їхні гроші будуть втрачені. Через це інвестори агітують без кінця інших.

Наші ініціативні законотворці і, наприклад, в.о. голови НБУ Смолій кажуть, що це звичайний товар. Тоді в яких державах, міжнародних інституціях емітенти біткоїна отримали ліцензію на його виробництво (майнінг), обіг і збут? В яких державах він має сертифікат відповідності національному законодавству чи, бодай, техумовам? Такого теж немає. То чому Смолій і Рибалка опікуються товарним обігом, а не грошовим, розробляючи закони про обіг біткоїну в Україні? Вже вирішили всі проблеми банківського кластеру? А чому в Україні вже відкрилася сітка біткоїнових банкоматів і кафе в Києві, в яких можна розрахуватися біткоїнами? Що за цим може стояти, як не хабарі?

Крім того, можна заслати вірус на комп’ютери будь-яких громадян, які не причетні до цього, і використовувати їх потужності для того, щоб майнити біткоїн. А потім власнику комп’ютера, не задіяному в схемі, приходить рахунок за оплату електроенергії, втричі більший, ніж до цього. Так було у вітчизняній Академії наук. До кого претензії? Як виявити власника ферми? Яка відповідальність за це передбачена цивільним, адміністративним, кримінальнім законодавством? Відповісти ніхто не може, а Сергій Рибалка вже прагне "ловити рибу" на тому.

Серйозні практичні економісти, теоретики, банкіри ставляться до того з великою підозрою. Залишаються також питання – який саме рівень розкриття інформації про емітента, про оцінку його спроможності з боку третіх осіб, аудиторів, рейтингових агентств, інвестбанків і чому не передбачено реальну конвертацію у фіатні гроші будь-яких держав? Хто є бенефіціаром, емітентами криптовалюти? Як їхні прізвища? Де їхні активи, до яких можна пред’явити зобов’язання у разі, якщо вони "надують" держави, фірми, громадян тощо. За обігом будь-якої валюти є національні інститути контролю. У випадку біткоїна – повна свобода дій, що призводить до наступного – за його рахунок можна легенько відмивати "брудні" гроші. Досвід показує, що фінансування тероризму, наркоторгівлі, работоргівлі на 90% забезпечується лише біткоїнами. От відповідь, кому вигідне його просування.

Якими вихідними документами підтримуються права на отримання сурогату? Наприклад, я купив біткоїн, як це підтверджується юридично, і де зберігаються документи? Так, лише в "блокчейні" – електронній хмарі. А що буде, якщо хакери його зламають? Кажуть, він тим і відрізняється, що одну систему комп’ютерів можна зламати і заразити, а блокчейн – ні, бо інформація зберігається одночасно на десятках комп’ютерів. Але не вірю, що цьому немає протидії і не знайдеться хакерів-умільців на таку задачу. Тим паче, це може бути вигідно власне розробникам і бенефіціарам біткоїнів, адже у разі ліквідації інформації про права власності – вони добре "наживуться". Тож вважаю всю систему біткоїнів грандіозною фінансовою пірамідою на кшталт "МММ". Набагато витонченішою і забезпеченою міжнародними кримінальними синдикатами. Те, що біткоїн лусне – немає сумнівів. Питання лише в тому, коли і за якого курсу?

Тож стоїть ціла низка запитань, і в підготовлених Рибалкою та іншими законах, звісно, в них годі шукати відповіді. Вони не розуміють, що біткоїн – це міжнародна афера, яке оббере українців, бюджет і валютний ринок? Так чим же вони керувалися – абсолютною тупістю, профнепридатністю, цілеспрямованими діями на обкрадання українців чи банальними хабарями? Адже вони жертвують своєю репутацією. Вигоди для економіки України в цьому я не вбачаю жодної. Лише для тих, хто майнує і пропагує біткоїни. Я закликаю людей в цьому процесі не приймати участь. З часом система біткоїнів лопне, як бульбашка. Ще раз – це нереальна валюта, вона не визначена ніяким міжнародним або державним законодавством, за її випуском не має ніякого контролю і меж. За порушення прав і правил, встановлених самими власниками, не передбачено ніяких реальних покарань і відсутні інституції, які б взяли до свого розгляду спори між вкладниками своїх збережень і власниками криптовалюти. На тому кінець.

Версія для друку
Знайшли помилку - видiлiть та натиснiть Ctrl+Enter
Теги:

Новости партнеров

Читайте також

Заплати і спи спокійно: як Зе-команда контролю­ватиме витрати українців

Пояснюємо, як в Україні можна буде легально відмити брудні гроші і на які угоди звертатимуть увагу органи фінансового контролю

Вільному воля: чи загрожують українцям масові звільнення за новим КЗпП

Новий трудовий кодекс повинен визначати не тільки правила взаємодії роботодавців з працівниками, а й механізми контролю за їх виконанням

Новости партнеров

;