Росія продовжує завдавати ударів по наших ТЕС, ТЕЦ, підстанціях, аби залишити українців взимку без тепла і світла. Причому цинічно вдосконалює засоби ураження і тактику.
Новостворений Координаційний штаб з фізичного захисту критичної інфраструктури покликаний впроваджувати нові підходи до зведення інженерного захисту, зокрема, об’єктів енергетики. Існує три рівні фізичного захисту: 1) спорудження габіонів та біг-бегів; 2) встановлення бетонних конструкцій від ураження дронами та уламками ракет; 3) побудова великих підземних споруд поряд з існуючими підстанціями.
Яка ситуація із побудовою захисту на об’єктах енергетики та як держава контролює витрати підрядників, про це “Апостроф” поговорив із головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергієм Сухомлином.
– Тема захисту енергооб’єктів актуальна не лише через систематичні атаки РФ, а й через заяву президента, що ексголова державної компанії “Укренерго” Володимир Кудрицький мав забезпечити безпеку енергосистеми й не зробив цього. Тобто за захист енергосистеми відповідають різні відомства. Чому так і що у сфері відповідальності Агентства відновлення?
– Ми повинні розуміти, що є багато видів захисту, — фізичний захист, ППО, системи РЕБ і так далі. І кожен з них дає певний відсоток захисту об'єкта, але жоден не може на 100% гарантувати захист. У першу чергу, за захист об’єкта відповідає балансоутримувач. У нас в країні дуже багато об'єктів критичної інфраструктури, які потрібно захистити.
Це можуть бути маленькі трансформатори чи насосна група, чи об'єкт водоканалу, чи велика підстанція, наприклад, “Укренерго”, чи великий об'єкт “Нафтогазу”. І вони всі можуть бути абсолютно різні й потребують різних технічних рішень. Якщо ми говоримо про систему “Укренерго”, у свій час було прийняте рішення, – не буду називати точні цифри, - але більше 100 елементів потрібно було захистити. Агентству доручили захищати приблизно тритину з них.
На сьогодні в країні майже 99% критично важливих об'єктів мають перший рівень захисту (габіони чи бігбеги). Але Росія з 22-го року змінила конструкції шахедів, методику їх застосування. Вони зараз заходять майже вертикально, а тоді інші кути були, бойова частина майже в три рази була менша, ніж сьогодні. Тому Генштаб постійно, впродовж майже чотирьох років війни, змінює і підвищує вимоги до кожного рівня захисту, зокрема, до другого.
У минулому році, коли я очолив Агентство (Сергій Сухомлин став головою Агентства у вересні 2024-го – “Апостроф”), відсоток будівництва другого рівня захисту по об'єктах “Укренерго” був від 30 до 60%. Це дуже великі об'єкти - приблизно п'ятиповерховий будинок з бетону, зі сталі, антишахедні сітки, достатньо складні інженерні конструкції з великими фундаментами... На сьогодні всі ці об'єкти побудовані. По окремих об'єктах за одну атаку було більше 10 прямих влучань шахедів і на сьогодні ні один трансформатор на об'єктах, де інженерний захист зводило Агентство, не пошкоджений.
– А крім об'єктів “Укренерго”, які ще у сфері відповідальності Агентства?
– Приблизно місяць тому при Агентстві був створений Координаційний штаб щодо фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури. І це абсолютно правильне рішення Кабінету Міністрів і Ставки Головнокомандувача. Кабмін виділив кошти Агентству для захисту більше сотні об'єктів, на яких потрібно побудувати другий рівень захисту. 90% цих об'єктів – у прифронтових регіонах. Приблизно з осені Росія почала фактично випалювати критичну інфраструктуру в прифронтових регіонах.
Тобто раніше РФ так не звертала увагу на відносно невеликі трансформатори, об'єкти теплової генерації, які дуже важливі для українських громад. Вона била по великих об'єктах енергетики, а сьогодні по прифронтових КАБами просто намагаються знищити чи малу генерацію, чи малі розподільчі мережі.
– Тобто роботи із захисту цих об'єктів почали не влітку, а зараз через те, що Росія нещодавно змінила тактику?
Дивіться, ми ж добре пам'ятаємо минулий опалювальний сезон. Ми відносно спокійно його пройшли, не було таких викликів, не було відключень тепла в Сумах чи не було великих відключень, наприклад, у Харкові. Так, були аварійні ситуації, приміром у Кривому Розі, все це ми пам'ятаємо. Але Росія на міжнародній арені намагалася показати, що вона воює зі Збройними Силами України і не веде бойові дії проти населення.
Бо це ж фактично геноцид проти мирного населення, це військовий злочин. Хоча ми бачили прильоти по торговельних центрах, по “Охматдиту”... Але завжди ворог намагався сказати, що це випадок, робота українського ППО тощо. Та сьогодні Росія почала робити це відверто і тому таких об'єктів в країні тисячі і тисячі. Зрозуміло, що ніколи не знайдеться в країні ні фінансових можливостей, ні спроможностей побудувати такий захист на абсолютно всіх критичних об'єктах.
Завтра може прилетіти, як ми бачили, у цивільний будинок в Тернополі. Передбачити все неможливо, і, захистити все неможливо, на мою думку. Тому було прийнято рішення зосередитися саме на прифронтовій території і швидко побудувати такий захист для понад 100 об'єктів. На сьогодні ми чітко розуміємо, що побудувати по тих рішеннях, які були прийняті два роки тому, ми не можемо, будувати упродовж двох років великі і дуже дорогі об'єкти ми теж не можемо, у нас просто немає часу.
Тому на базі Координаційного центру, в якому працюють різні міністерства, військові служби, військові інженери, представники Генерального штабу, ми достатньо швидко, приблизно за три тижні, розробили 16 технічних рішень з інженерного захисту, бо всі ці об'єкти абсолютно різні. Пройшли випробування, пройшли погодження військових по цих об'єктах. Більшість робіт виконується на українських заводах, а потім все збирається на будівельному майданчику.
Тому що заливати бетон на майданчику під обстрілами… У нас є регіони, в яких будівельні роботи можна проводити максимум 3-4 години на добу. І це ризики для людей. Тому ми трошки відійшли від традиційних проєктів і пішли в такі рішення.
– Які очікування? Коли будуть готові ці понад 100 об'єктів?
– Уряд прийняв рішення трохи більше місяця тому, ми плануємо на більшості об'єктах фізично закрити трансформатори до 31 грудня цього року. Зрозуміло, що це будуть ще не остаточні роботи, там ще багато додаткових потрібно буде провести, але фізично захистити трансформатори по більшості об'єктів маємо завдання до 31 грудня.
Ми розуміємо проблематику, що на об'єктах люди працюють. Там разом з обласними військовими адміністраціями, разом з військовими організований графік роботи. Але коли постійно прилітають КАБи на ділянку чи дрони у прифронтових Сумській, Чернігівській, Херсонській областях, робити це складно. Проте ми намагаємося саме до 31 грудня захистити максимальну кількість об'єктів.
– Багато говорять про третій рівень захисту. Чи він взагалі потрібен, де він потрібен, чи будується вже десь?
– Потрібен, не потрібен - на це мають дати відповідь енергетики. На мою думку, він потрібен. Корея після війни з Північною Кореєю при відновленні інфраструктури фактично всю енергетику, всі великі трансформатори, розподільчі мережі сховала під землю. Ми дивилися ці рішення, вони абсолютно правильні.
На сьогодні в нас він частково побудований. Хочу одразу сказати, що тут немає ніякої зради. Чому? Бо всі ці об'єкти третього рівня захисту будуються поруч із діючими великими підстанціями на вільних земельних ділянках. Тому там нема ніякої інфраструктури, ні трансформаторів, ні розподільчих мереж. Планувалося так, що після завершення будівництва цього третього рівня там будуть змонтовані великі нові підстанції. Але на сьогодні фінансової можливості добудувати його немає. Поки що. Роботи йдуть, але дуже повільно. І ми розуміємо, що цей третій рівень буде закінчений, скоріше за все, після завершення бойових дій.
– Щодо фінансування, яка тут роль міжнародної допомоги?
– Якщо брати міжнародну допомогу, то частково кошти міжнародної допомоги йшли навіть у цьому році. Не буду називати міжнародні банки, бо вони іноді просять обережно згадувати їх участь у таких не гуманітарних програмах. Але скажу, що 1,5 млрд гривень ми отримали від європейських партнерів на другий рівень захисту у цьому році.
На сьогодні по другому рівню на цей рік передбачено 3,7 мільярда гривень, частково державний бюджет, частково міжнародна фінансова допомога. Всі ці кошти до кінця року будуть використані.
Коли я кажу, що об'єкти захищені, вони фізично захищені, але, наприклад, здати об'єкт в експлуатацію ми фізично не можемо, бо іноді потрібно зробити ще якийсь маленький елемент і для цього потрібно відключити діючий трансформатор. На сьогодні “Укренерго” собі цього дозволити не може, тому що це може бути єдиний трансформатор, який працює на цій підстанції. Тож фактично роботи зроблені на 95-98%, а формально здати ми не можемо. Але для нас головне, щоб трансформатор був захищений.
– Чи відчули ви реакцію з боку міжнародних донорів на тлі корупційного скандалу в “Енергоатомі”? Можливо, почали вимагати більше звітності?
– Ми з нашими міжнародними партнерами постійно комунікуємо і регулярно даємо їм звіти. І, наприклад, щодо коштів, які виділив Кабінет Міністрів на більш як 100 об'єктів, про які ми говорили. У нас є внутрішні штабні дашборди, з допомогою яких ми повністю по кожному об'єкту розуміємо вартість об'єкта, темпи, графіки будівництва. Адже у нас по кожному об'єкту кожен тиждень проводиться перевірка того звіту, що дає підрядник, незалежний аудит перевіряє з фотозвітами об'єми реально зробленого.
Що стосується вартості робіт, на сьогодні у нас є фактично революційна, не побоюсь цих слів, Постанова Кабінету Міністрів, яку ми для себе називаємо “про прозоре ціноутворення”. Вона розкриває повністю вартість будівництва.
Ми відходимо від радянських кошторисів, коли фактично підрядники завищували вартість матеріалів для того, щоб отримати якийсь прибуток чи виплатити заробітну плату. Дуже багато звертаємо увагу на завищення вартості матеріалів по державних, муніципальних підрядах, тендерах. І ніхто не звертає увагу на прибуток. А якщо ми подивимося туди, то по всіх цих підрядах, тендерах прибуток стоїть від нуля до максимум 1%.
І ми віримо в те, що на прифронтових територіях чи у Києві підрядник буде працювати за 0,5% прибутку? А потім іде завищення вартості матеріалів для того, щоб отримати якийсь прибуток, йде збільшення вартості матеріалів для того, щоб виплатити заробітну плату.
Ця постанова дозволяє закласти реальну заробітну плату, вимагає фактичну вартість матеріалів і дає можливість закласти прибуток на рівні до 15%. І це чесно, бо це потім сплачені податки з прибутку, із заробітної плати. Також по прифронтових територіях в кошторис дозволяється закладати страхування людей і техніки.
Для підрядників це дуже важливий момент, бо, на жаль, у тих, які працюють з Агентством, за цей рік є і загиблі серед працівників, є велика кількість поранених, велика кількість знищеної техніки. Тобто ми теж повинні розуміти, в яких умовах вони працюють, а не тільки звинувачувати їх у завищенні вартості на матеріали.
Для міжнародних партнерів, для суспільства ми зробили відкритий дашборд. Можна зайти на сайт Агентства і подивитися. Що він дає? Кожен тиждень підрядники по всіх цих об'єктах проводять закупівлі матеріалів для будівництва. Дашборд показує, на яку суму було зроблено проплат за матеріали, наприклад, у Сумській області за тиждень, подивитися ціни на них. І це знімає дуже багато проблем. Це інший рівень довіри з боку наших партнерів і суспільства.
– У своєму звіті за 2023-2024 щодо експериментального проєкту із захисту енергетичної інфраструктури Рахункова палата зокрема критикувала цей проєкт за спрощену процедуру “проектуй-будуй”, за низький рівень прозорості і конкуренції. Я так розумію, це питання зараз знято завдяки новій постанові?
– Завдяки тому, що уряд прийняв цю постанову, ми відкрили всі ціни і кожен може просто зайти на сайт і подивитися, за якими цінами підрядники Агентства закуповують ті чи ті матеріали. “Проектуй і будуй” не заважає відкривати вартість матеріалів. Бо коли незрозуміла кількість матеріалів і йде укрупнення показників, формується як один великий об'єкт, і там щодо прозорості дійсно дуже багато запитань.
Чому процедура “проектуй і будуй”. Традиційний метод реалізації таких складних проєктів - це коли оголошується тендер на проектування, це місяць приблизно. Після цього сам етап проектування - може бути від трьох місяців до шести місяців, ще приблизно місяць — експертиза. Після отримання експертизи ми можемо оголошувати тендер на будівництво, місяць займає проведення тендерних процедур. Тобто сім місяців ми втрачаємо.
Приблизно через сім місяців ми починаємо будувати об'єкти енергозахисту. Правильно таку процедуру застосовувати в нинішніх умовах чи ні? Я думаю, для всіх відповідь зрозуміла. А процедура проектування пришвидшить будівництво приблизно на шість місяців.
