Україна відмовилася виплачувати кредиторам 665 мільйонів доларів у рамках обслуговування боргу за ВВП-варантами, допустивши таким чином дефолт по цим цінним паперам. "Апостроф" з'ясовував, яких дій можна очікувати від власників варантів, а також якими будуть наслідки цього дефолту для нашої країни.
Україна пропустила виплату за борговими зобов'язаннями на 665 мільйонів доларів, повідомило Міністерство фінансів.
Таким чином, наша країна допустила дефолт по так званим ВВП-варантам, які були випущені у 2015 році.
Рішення не платити власникам наших ВВП-варантів було очікуваним, оскільки уряд своїм мораторієм від 27 серпня 2024 року наклав заборону на виплати по цим паперам до завершення процесу їх реструктуризації.
Наприкінці квітня цього року стало відомо, що переговори щодо реструктуризації не принесли успіхів, а тому жодних виплат, відповідно до мораторію, не мало відбутися.
Від дефолту до дефолту
Слід сказати кілька слів про те, що собою являють ВВП-варанти.
Після перемоги Революції гідності та втечі президента Віктора Януковича Україна опинилася у складному фінансовому становищі (багато в чому завдяки тому ж Януковичу та його команді "младореформаторів").
Країні загрожував повноцінний дефолт, і щоб його не допустити, у 2015 році були проведені переговори з кредиторами про реструктуризацію боргів. Їх результатом стало списання 20% заборгованості в обмін на ті самі ВВП-варанти на загальну суму 3,2 мільярда доларів, які отримали кредитори України (на сьогодні у них на руках залишаються папери загальною вартістю 2,6 мільярда доларів).
Особливістю цих цінних паперів є те, що виплати за ними прив'язані до показників зростання ВВП – вони здійснюються у разі, якщо українська економіка зростає більш ніж на 3% на рік, причому чим більше економічне зростання, тим більші виплати по цих паперах.
Для виплат передбачено дворічний лаг - тобто 2 червня ми мали заплатити 665 мільйонів доларів за результатами зростання ВВП 2023 року, яке склало 5,3%.
Але, як було зазначено вище, виплати не відбулися. І щоб отримати хоч щось, кредитори повинні будуть погодитися на реструктуризацію боргів за ВВП-варантами – саме про це, тільки в завуальованій формі, йдеться у повідомленні Мінфіну:
"Україна залишається відданою конструктивному діалогу з усіма зацікавленими сторонами та продовжує консультації задля досягнення справедливої та комплексної реструктуризації державних деривативів, яка забезпечить довгострокову боргову стійкість, не створюючи загрози для відбудови та відновлення країни".
Переговори та суди
Отже, Україна допустила дефолт – нехай лише за одним борговим зобов'язанням.
Як розвиватимуться події далі?
"Все те ж саме - неспішне продовження переговорів з інвесторами, - сказав "Апострофу" інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. - Скільки вони триватимуть? Хто зна - сторонам поспішати нема куди".
При цьому цілком можливо, що Україні доведеться мати справу із судовими провадженнями за позовами власників ВВП-варантів.
"Вони - стерв'ятники, вони, швидше за все, будуть подавати до суду в різних юрисдикціях, намагатимуться змусити Україну заплатити цей борг. Україна, відповідно, буде захищатися, відправляти своїх юристів, - сказав у коментарі виданню керівник аналітичного напряму мережі "АНТС" Ілля Несходовський. - Другий варіант – вони виявляться поступливішими і погодяться на той варіант, який пропонував Мінфін".
А Мінфін, нагадаємо, пропонує власникам ВВП-варантів обміняти їх на звичайні євробонди, які в рамках реструктуризації 2024 року були надані іншим кредиторам. Ще один варіант - скасування виплат за варантами у 2025-2028 роках та можливий наступний викуп Україною цих паперів.
Не такий страшний дефолт...
Українців лякають дефолтом, ймовірно, з часу проголошення Незалежності, але, що він насправді собою являє? А дефолт – це лише нездатність виконувати свої боргові зобов'язання.
Пропуск платежу за ВВП-варантами повною мірою відповідає визначенню дефолту.
Більше того, як зазначив у розмові з "Апострофом" директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук, де-факто, Україна перебуває в дефолті вже давно, адже реструктуризація держборгу – це теж нездатність платити за боргами.
"Дефолт страшний тим, що країна втрачає доступ до ринків, але ми перестали отримувати доступ до них, коли почалося повномасштабне вторгнення", - говорить експерт.
За його словами, Україна отримує фінансування від міжнародних партнерів не на комерційній основі, а відповідно до політичних та геополітичних рішень, хоча нинішній президент США Дональд Трамп зробив спробу (втім, невдалу - "Апостроф"), "комерціалізувати" американську допомогу.
"Багато кредиторів погодилися на заморожування (виплат) та реструктуризацію добровільно, а власники варантів з якихось причин вважають, що їм мають заплатити", - каже Боярчук.
Однак позиція України тут абсолютно прозора – всі кредитори мають бути в рівних умовах.
Репутація – наше все
Українці дуже сподіваються, що наша країна врешті решт повернеться до мирного життя. А це означатиме в тому числі й те, що держава знову шукатиме кошти на зовнішніх ринках запозичень, чого вона фактично позбавлена під час війни.
Але чи не зашкодить нашій репутації нинішня історія з дефолтом по ВВП-варантах?
Експерти, з якими поговорив "Апостроф", вважають, що боятися цього не потрібно.
За словами Іллі Несходовського, незважаючи на те, що Україна перебуває в стані війни, вона не відмовляється виконувати свої зобов'язання, і успішна реструктуризація 2024 року якраз свідчить про те, що країна має хорошу ділову репутацію.
"Тобто історія якраз така, що Україна є відповідальним позичальником", - пояснює експерт.
При цьому можливі підступи власників українських ВВП-варантів навряд чи завдадуть шкоди нашому реноме, адже у міжнародному фінансовому середовищі добре відомо, хто вони такі насправді – спекулянти, чия репутація є сумнівною.
