Україна наприкінці травня має виплатити за зовнішнім боргом близько 600 мільйонів доларів власникам цінних паперів – так званих ВВП-варантів. Проте Київ не хоче платити і пропонує власникам цих паперів реструктуризацію заборгованості. Поки що сторонам не вдається дійти згоди. "Апостроф" з'ясовував, чим можуть закінчитися ці переговори, і чи загрожує нашій країні дефолт за ВВП-варантами.
Україна не змогла домовитися із власниками її ВВП-варантів про реструктуризацію цих цінних паперів, у зв'язку з чим країні загрожує дефолт за зовнішніми борговими зобов'язаннями. Про це повідомляє The Financial Times.
Наша країна має наприкінці травня заплатити близько 600 мільйонів доларів власникам ВВП-варантів. Але чи відбудеться ця виплата – сьогодні це під великим питанням.
Облігації відчаю
Коротко нагадаємо, що собою являють ці зловісні ВВП-варанти.
Історія їх появи сягає далекого 2015 року. Політики, які прийшли до влади на хвилі Революції гідності, розгрібали спадщину президента-втікача Віктора Януковича, який залишив країну в буквальному сенсі у фінансових руїнах, а анексія Росією Криму та окупація нею ж частини територій Донецької та Луганської областей лише посилювали проблеми, що накопичилися. Україна впевнено рухалася до дефолту.
Щоб його не допустити, уряд, у якому міністеркою фінансів була американка українського походження Наталія Яресько, домовився з кредиторами про реструктуризацію заборгованості, в рамках якої її частку у розмірі 20% було списано, але при цьому власники наших боргів отримали цінні папери – ВВП-варанти – на загальну суму 2,6 мільярда доларів.
Особливістю цих паперів є те, що виплати за ними прив'язані до показників зростання ВВП – вони здійснюються у разі, якщо українська економіка зростає більш, ніж на 3% на рік, і чим більше економічне зростання, тим більші виплати за цими паперами.
Виплати здійснюються з дворічним лагом, тобто цього року ми маємо заплатити на підставі показників 2023 року, коли ВВП країни зріс на 5,3% після обвалу в 2022 році на 29,1%. За оцінками фахівців, сума виплат 31 травня має становити близько 600 мільйонів доларів.
Якщо Україна не заплатить ці гроші, а, судячи з усього, уряд таких планів не має, країні доведеться оголосити за цими борговими зобов'язаннями дефолт.
Всім рівні умови
За словами засновника інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, ВВП-варанти є небезпечним фінансовим інструментом, оскільки, враховуючи їх прив'язку до зростання ВВП, можлива ситуація, при якій після обвалу, як, наприклад, у 2020 році, коли у світі вирувала пандемія коронавірусу, або в 2022 році, коли Росія вторглася в Україну, через низьку базу порівняння спостерігається зростання ВВП, яке не має нічого спільного з економічним підйомом, але при цьому країні потрібно виплачувати дуже великі гроші.
"Наші переговорники у 2015 році заклали міну уповільненої дії, яка майже не спрацювала після ковіду, але повною мірою спрацювала зараз", - сказав експерт у розмові з "Апострофом".
Козак вважає, що позиція нинішнього українського уряду виглядає цілком розумною, оскільки вона передбачає, що всі власники наших цінних паперів мають бути в однакових умовах.
Він нагадав, що у 2024 році Україні вдалося реструктурувати більшу частину зовнішнього комерційного боргу – щось було списано, а по решті його власникам запропонували нові держоблігації.
"Якщо ми через реструктуризацію провели списання з власниками основних паперів, ці принципи реструктуризації повинні бути збережені і для власників 20% паперів, що залишилися, - пояснив експерт. - Наш Мінфін хотів ці варанти конвертувати в звичайні папери (так звані євробонди - "Апостроф"), можливо, ті ж самі, що були випущені у 2024 році".
"Все це потрібно перевести в бонди, - погоджується інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса. - Питання - по якій ціні, на яких умовах".
Замало буде
Власне, умови реструктуризації, мабуть, і стали каменем спотиканням у переговорах між Міністерством фінансів України та власниками українських ВВП-варантів.
На думку Тараса Козака, власники варантів не погоджуються на реструктуризацію, оскільки вважають, що облігації, що їм пропонуються, коштують істотно менше, ніж їхні папери.
"Тобто вони, ймовірно, хочуть кращі умови, хочуть, щоб їм дали більше паперів, ніж тим, хто погодився на реструктуризацію у 2024 році", - пояснив він.
У свою чергу, українські переговорники відхилили пропозицію власників ВВП-варантів виплатити їм у травні 75% суми – 406 мільйонів доларів, а також випустити на 209 мільйонів доларів нові облігації з прибутковістю 7,75% та терміном погашення у 2029 році.
До речі, після появи новин про провал переговорів щодо реструктуризації вартість ВВП-варантів впала. Можливо, це зробить їх власників зговірливішими.
Сторони мають ще приблизно місяць для того, аби все ж таки домовитися. І шанси на успіх насправді зберігаються.
"Коли були переговори щодо бондів, то також у перший раз не домовилися, - каже Сергій Фурса. - І зараз відстань між бажаннями варант-холдерів і Мінфіну набагато менша, ніж вона була між бажаннями бонд-холдерів і Мінфіну в переговорах щодо боргу (у 2024 році). Тоді домовилися, і цілком імовірно, що й тут зможуть домовитись".
Дефолт – так дефот
Якщо домовитися все ж таки не вдасться, Україна, швидше за все, не платитиме власникам варантів у травні, вважають експерти.
"Чи може Україна виплатити 400-600 мільйонів? Напевно, може. Але, якщо ми виплачуємо ці борги, значить, ми ставимо в нерівні умови тих, хто погодився на реструктуризацію, - каже Тарас Козак. - Крім того, якщо ми це виплатимо, потім буде ще складніше проводити реструктуризацію, тому що реструктуризація - це коли ми платити не можемо. І пояснити тим же європейцям, що ту допомогу, яку вони нам надають, ми віддаємо як відсотки "буржуям", буде дуже складно".
Аналогічна ситуація й з Міжнародним валютним фондом (МВФ), чия нинішня програма, що розрахована на 2023-2027 роки, передбачає виділення нашій країні 15,4 мільйона доларів.
"МВФ не хоче, щоб під час програми ми платили щось спекулянтам", - пояснює Сергій Фурса.
І, так, якщо в травні ми нічого не заплатимо варант-холдерам, то дійсно буде дефолт.
Проте лише по цих цінних паперах.
"Варанти ні на що не впливають, оскільки їх вивели з-під крос-дефолту. Це окремий автономний інструмент", - резюмував експерт.
