RU  UA

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Макроекономіка

Чому Донбаського економічного дива не буде

Влада досі не розробила чіткий план з відкриття нових ринків і створення робочих місць

Влада досі не розробила чіткий план з відкриття нових ринків і створення робочих місць Промисловість Донбасу на підконтрольних Україні територіях залежить від роботи заводів в окупованих містах Фото: Яна Сєдова / Апостроф

Європейський союз візьметься за масштабне відновлення Донбасу. Відповідну програму допомоги на 2018-2020 роки вже готують в ЄС. "Ми готуємо серйозну програму ЄС для підконтрольних уряду територій України уздовж лінії зіткнення, метою якої є підтримка економічного розвитку, соціальної інтеграції та створення робочих місць", - заявив днями секретар Європарламенту Ян Борг. Як європейці допоможуть Сходу, і якого економічного ефекту варто очікувати, дізнавався "Апостроф".

Як саме буде виглядати європейська програма допомоги регіону і на що конкретно підуть гроші ЄС, поки не знають навіть в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій. "Чесно кажучи поняття не маю, і тільки від вас про це почув", - сказав заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука. Не чули про програму євродопомоги і в прес-службі міністерства.

А ось український уряд вже встиг затвердити цілу купу програм з відновлення Донбасу. Так, в жовтні 2014 був прийнятий план дій з організації відновлення зруйнованих об'єктів соціальної та транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності. Планом передбачалося оцінити масштаби руйнувань і визначити об'єкти інфраструктури, які потрібно відновлювати в першу чергу, ну і, звичайно, виділити під це гроші. Але план не спрацював. Це визнали в самому Кабміні і в серпні 2016 видали на-гора новий документ - «Концепцію Державної цільової програми відновлення та облаштування світу в східних регіонах України». У документі сказано, що проблему відновлення Донбасу необхідно вирішувати не фрагментарно, як це запропоновано в плані дій, а «програмно-цільовим» способом, тобто розробити конкретну дорожню карту, якої поки немає. Нарешті, в 2017 році з'явився новий план дій, написаний вже Міністерством з питань тимчасово окупованих територій. У плані загальними формулюваннями виписані шляхи вирішення гуманітарних проблем окупованих територій, а про те, як відродити економіку регіону, не сказано ні слова.

"Зараз державних програм з відновлення економіки немає, і це величезна біда, - розповідає екс-заступник губернатора Донецької області Віктор Андрусів. - Навіть та промисловість, яка знаходиться на нашій території завжди була орієнтована на російські ринки. Оскільки зараз ці ринки закриті, заводи стоять або працюють на 20% або менше від своєї потужності ".

Той факт, що за час військового конфлікту так і не з'явилося чіткого плану з відновлення промислового потенціалу Донбасу, зовсім не дивує експертів, опитаних "Апострофом". "Перспектив з відновлення інвесторами промислового потенціалу Донбасу не буде до тих пір, поки не завершиться військовий конфлікт, - пояснює ситуацію виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. - Зараз вкладати гроші при незрозумілому розкладі ніхто не буде. Адже не ясно будуть чи не будуть тривати активні бойові дії. Загроза для будь-якого інвестора в тому, що він вкладає свої гроші, які можуть зруйнуватися в будь-який момент. Крім того, у мене великі сумніви в тому, що Європа і Вашингтон будуть вкладати гроші і відновлювати об'єкти промислової інфраструктури, особливо тієї, яка знаходиться в приватних руках".

Крім того, всі промислові підприємства Донбасу пов'язані між собою технологічним ланцюжком. "Економіка Донбасу логістично і інфраструктурно складалася навіть не в радянський період, а ще з середини 19 століття", - пояснює доктор економічних наук Юрій Макогон.

Відповідно піднімати заводи на контрольованій території без урахування промисловості в окупованих районах, просто не має сенсу. Ще більш чітко це стало зрозуміло після введення ветеранами добробатів і депутатами "Самопомочі" торгової блокади з ОРДЛО, коли теплогенерація, недорахувавшись вугілля з окупованих територій, опинилась в кризовому становищі.

Друга причина, з якої проблема промислового відновлення Донбасу не вирішується - орієнтованість економіки регіону на Росію. Навіть у воєнний 2015 рік Росія залишалася найбільшим партнером Донецької області. За даними ДонОГА, на частку РФ припадало понад 16% всього експорту підприємств Донбасу і 30% імпорту. "Потрібні колосальні витрати і стимули, щоб переорієнтувати великі промислові підприємства на інші ринки. Для відновлення промисловості Донбасу потрібна не стільки міжнародна допомога, скільки відкриття ринків, в тому числі і російського ринку. Всі заводи, весь Донбас кричить про те, щоб дали замовлення. Для людей це - ключовий фактор лояльності до влади. Якби держава створила великий і потужний план створення робочих місць і відновлення економіки регіону, хоча б на підконтрольній території, то рівень лояльності і довіри населення значно б зріс ", - додав Віктор Андрусів.

Правда, піднімати економіку, створюючи робочі місця, можливо не тільки в промисловому секторі, а й за рахунок розвитку малого та середнього бізнесу. Наприклад, в цьому році на гранти для відкриття власного бізнесу в обласному бюджеті Донецької області передбачено 150 мільйонів гривень. Але експерти запевняють, що такі заходи не здатні створити Донбаське економічне диво, адже в 2016 році з 100 мільйонів гривень на ці ж цілі було витрачено всього 4 мільйони. "У держави великі проблеми з нерозумінням природи регіону. Багато хто хоче зробити ставку на малий і середній бізнес, але, на жаль, в цьому регіоні це неможливо. Якщо подивитися соціологічні опитування, то більше 60% людей сказали, що вони ніколи не будуть займатися бізнесом. Така специфіка ментальності", - резюмував Андрусів.

До речі, не витрачаються навіть ті кошти, які виділяються самим урядом для відновлення регіону. Так, в січні Донбас з перевіркою відвідали нардепи і міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш. Десант з Києва перевірив, на що були витрачені 4 мільярди гривень, які уряд виділив на відновлення інфраструктурних та соціальних об'єктів Донецької і Луганської області. "Маю зазначити досить низький рівень освоєння виділених державою коштів. На Донеччині - менше 10 відсотків, на Луганщині трохи більше. Чому так сталося, і чому були випадки, коли тендерні процедури виписувалися так, щоб зірвати тендер з якихось причин, це питання вимагає додаткового вивчення ", - доповіла за результатами перевірки перший віце-спікер ВР Ірина Геращенко.

У підсумку поки йде війна, ЄС зможе вплинути на економічне відродження регіону тільки побічно. "Чисто фінансова допомога донорів може сприяти розвитку економіки тільки через розвиток інфраструктури. Йдеться про відновлення доріг, газо- водопостачання, можливо, про створення індустріальних парків. Але все це інфраструктурна допомога. Саме відновлення економіки відбувається тільки за рахунок інвестицій і зниження оподаткування", - зазначив Віктор Андрусів.