Кабінет міністрів завершив роботу над розробкою програми своєї діяльності і направив її на затвердження до Верховної Ради. З урахуванням цієї програми повинен бути скоректований проект держбюджету на 2020 рік, який раніше також був поданий Кабміном до парламенту. "Апостроф" розбирався, що собою становить попередня редакція головного фінансового документа країни на наступний рік, і як його прийняття вплине на співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.
Кабінет міністрів затвердив програму своєї діяльності. Відповідне рішення уряду було прийнято в неділю, 29 вересня. У той же день документ надійшов до Верховної Ради для подальшого розгляду і схвалення.
Кабмін прийняв за правило чітко дотримуватися букви закону в плані подачі в парламент ключових документів. Так, 15 вересня в Раду був направлений проект держбюджету на 2020 рік. Притому, що спочатку члени уряду, включаючи прем'єр-міністра Олексія Гончарука, підкреслювали, що основні показники бюджету будуть коригуватися з оглядкою на програму Кабінету міністрів. Яка, як уже було сказано вище, була доопрацьована і подана на затвердження Верховною Радою, в суворій відповідності з законом, не дивлячись на те, що час "Ч" припав на вихідний.
У пошуках зростання
Проект бюджету-2020 за влучним визначенням деяких фахівців, отримав назву "проект проекту". Проте, документ віддано на суд парламентаріїв, які його заслухали 20 вересня. Зараз він перебуває на стадії розгляду і, як вже було сказано, до другого читання, яке за традицією буде остаточним перед затвердженням в цілому як закон, повинен врахувати напрацювання, викладені в програмі діяльності уряду.
Стисло нагадаємо основні параметри проекту бюджету, який, як уже було зазначено, є лише нечітким орієнтиром для пізнішої редакції.
У 2020 році зростання ВВП має становити 3,3%. Для довідки - у програмі уряду записано, що в найближчі 5 років економіка країни (суть - той же ВВП) зросте на 40%. У середньому, це виходить 8% на рік. Правда, Олексій Гончарук раніше говорив про те, що в наступному році зростання має становити 5%, але це - все одно більше того, що записано в проекті бюджету.
Близькі до цього показники фіксуються в поточному році - у другому кварталі 2019-го економічне зростання становило 4,6%. Однак тут можна говорити про певний збіг статистичних обставин. Дані за третій квартал поки невідомі, але консенсус-прогноз - уповільнення зростання ВВП до 3,5%. Що само по собі зовсім непогано. При цьому необхідно звернути увагу на те, що промисловість, транспортна сфера перебувають зараз у стані стагнації, і навіть "двигун" української економіки - агросектор - у деякі місяці показує негативну динаміку. Відповідно, у 2019 році зростання ВВП очікується на рівні 3-3,5%.
А ось в 2020 році зростання може навіть сповільнитися і становити менше 3%. Що ніяк не узгоджується з зазначеними вище цілями уряду. Але при цьому сама програма Кабінету міністрів не дає відповіді на питання, за рахунок чого може бути забезпечена більш висока динаміка розвитку економіки.
Однак потенціал для зростання є, і перебуває він у площині взаємин з бізнесом, зокрема, іноземним - від того, наскільки привабливою і надійною буде Україна для капіталу, залежить обсяг потенційних інвестицій в нашу країну і, як наслідок, - сталий економічний розвиток.
Міцна гривня, помірні ціни
Що стосується інфляції, то вона в 2020 році, згідно з проектом бюджету, повинна сповільнитися до 6%, з 7,4% - у поточному році. Потрібно визнати, що, швидше за все, запланований показник 2019 року буде виконано (принаймні зростання цін не має перевищити 8%).
Ціни в Україні ростуть, незважаючи на те, що останнім часом зміцнюється гривня. Зв'язок між інфляцією і валютним курсом, безумовно, існує (наша країна великою мірою залежить від імпорту), але цей зв'язок нелінійний. При цьому повна відсутність інфляції або, тим більше, дефляція (зниження цін) часто є індикатором проблем в економіці. При цьому доходи громадян зростають швидше за ціни (в 2019 році зростання становитиме 9%), і є надія, що в майбутньому ця тенденція збережеться.
Валютний курс, дійсно, поки сприятливий для гривні. Така ситуація обумовлена, в першу чергу, рекордним урожаєм зерна в поточному році, що позитивно впливає на показники експорту і, відповідно, - торгового балансу країни в другому півріччі 2019-го. Крім того, позитивний ефект надає світова кон'юнктура цін на залізну руду (ще одна важлива стаття доходу вітчизняного експорту) - зовсім недавно вона становила 100 доларів/тонна (на сьогодні - 90 доларів/тонна), а рік тому - всього 60 доларів/тонна.
При цьому ціни на імпортований газ в нинішньому році вдвічі нижче, ніж у минулому, нафта, яку ми теж купуємо, не дивлячись недавній ціновий стрибок через вибухи на об'єктах нафтової інфраструктури в Саудівській Аравії, який виявився, на щастя, короткостроковим, також залишається відносного недорогою і торгується за ціною трохи вище 60 доларів/барель (марка Brent).
Крім того, іноземні інвестори охоче вкладають в українські облігаціївнутрішньої державної позики (ОВДП). Їх приваблюють високі процентні ставки, макрофінансова стабільність і оптимістичні очікування, зокрема, обіцяних новою владою реформ. Так, з початку 2019 року в гривневі ОВДП зайшли 3,5 мільярди доларів, і це дало змогу Національному банку України (НБУ) викупити з ринку майже 4 мільярди доларів, які пішли на поповнення міжнародних резервів нашої країни.
Поки гривня залишається стабільною, але ситуація у світі може змінитися (є побоювання розкручування глобальної фінансової кризи), що неминуче негативно позначиться і на курсі гривні, і на всій вітчизняній економіці.
Як знайти трильйон
Згідно з попереднім кошторисом, в майбутньому році ВВП України становитиме 4,552 трильйона гривень. Для порівняння - у 2019 році бюджет країни передбачав розмір ВВП на рівні 4,015 трильйона гривень. Загальний розмір бюджету майбутнього року буде трохи більше 1 трильйона гривень. Його доходи передбачено на рівні 1,026 трильйона гривень, витрати - 1,08 трильйона гривень. Тобто бюджет в 2020 році залишиться дефіцитним. При цьому дефіцит бюджету не повинен перевищити 2,09% ВВП, тоді як для 2019 року цей показник становив 2,28%.
Також у проекті бюджету закладено скорочення величини державного боргу з 62% в 2019 році до 54,1% - в 2020-му.
Мінімальна зарплата має зрости з 4173 гривень до 4723 гривень, а середня зарплата, відповідно, - з 10 329 гривень до 12 043 гривень.
У проекті "проекту" бюджету вказано і розмір прожиткового мінімуму, який на кінець 2020 року має досягти 2189 гривень. Однак у проекті (проекту) бюджету міститься запис, згідно з яким Кабінету міністрів доручається знайти способи збільшити розмір прожиткового мінімуму вже в наступному році до більш ніж 4000 гривень, тобто майже вдвічі, порівняно з поточними розрахунками. Стосовно цього питання програма Кабінету міністрів не вносить ясності, тому, очевидно, в остаточній редакції бюджету формулювання залишиться такою ж або близькою до неї.
Показово, що в проекті бюджету-2020 зростання номінального ВВП має становити 13,4%, тоді як витрати і доходи бюджету, як очікується, збільшаться трохи більше, ніж на 5%. Не виключено, що це зроблено навмисно для перегляду видаткової частини бюджету в подальшому (а переглядати є що - один прожитковий мінімум чого вартий). При цьому Верховна Рада планує прийняти низку законопроектів, які тією чи іншою мірою можуть вплинути, як на видаткову, так і на дохідну частину бюджету.
В очікуванні МВФ
Уже відомо, що проект бюджету в першому читанні, тобто в тій редакції, в якій його подав Кабмін, Рада розгляне 18 жовтня. Велика ймовірність, що документ буде затверджений парламентарями в нинішньому вигляді з умовою, що його необхідно доопрацювати до другого - остаточного читання. Очікується, що в текст законопроекту корективи внесе уряд - у відповідності зі своєю програмою дій, але також не виключено й інші поправки, наприклад, зі сторони профільного комітету Ради, депутатських фракцій та окремих народних депутатів. Друге читання проекту бюджету може відбутися вже в листопаді.
Як відомо, відсутність бюджету на 2020 рік стало однією з причин того, що робота місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Києві у вересні не принесла результату в переговорах про відкриття нової програми фінансування МВФ для України, на яку розраховує влада країни. Інші причини - невизначеність ситуації навколо ПриватБанку і питання незалежності НБУ. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що в найближчий час переговори продовжаться, і програма, як очікується (українською стороною) буде підписана в грудні.
До грудня бюджет має бути прийнято - така перспектива вельми реалістична. Але для МВФ важливо, щоб бюджет, в першу чергу, був реалістичним. І тоді місія фонду знову приїде до Києва для продовження переговорів, як на це сподівається Гончарук і Ко. Однак не варто забувати, що якщо інші умови МВФ виконані не будуть, розраховувати на продовження співпраці Україні не варто.