Переговори між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) щодо нової програми фінансування закінчилися нічим. Головною перешкодою для продовження співпраці стала ситуація навколо "ПриватБанку" - фонд категорично проти його денаціоналізації, яка відбулася у 2016 році за підтримки самого МВФ. "Апостроф" розбирався, чому переговори зайшли в глухий кут, чи є шляхи виходу з нього, і що буде з Україною, якщо фонд відмовиться фінансувати нашу країну.
Представники МВФ не отримали від української влади задовільні відповіді з багатьох питань в рамках переговорів за новою програмою фінансування (Україна хоче домовитися з фондом до кінця поточного року). У зв'язку з цим, візит до Києва місії МВФ, що почався 12 вересня, закінчується безрезультатно, повідомило інформоване джерело "Апострофа". "Вони (представники МВФ) розчаровані", - сказав співрозмовник видання.
Офіційної інформації про провал переговорів поки немає. Більш того, Міністерство фінансів України оприлюднило прес-реліз, в якому заявило, що переговори з фондом "знаходяться в активній стадії".
Однак текст прес-релізу, незважаючи на всю розмитість формулювань, не залишає сумнівів в тому, що на сьогодні переговори результатів не принесли: "За час свого перебування в Києві у вересні 2019 року місія МВФ ознайомилася зі станом справ в Україні, планами уряду на найближчі кілька років і побажаннями щодо подальшої співпраці з фондом".
Привид ПриватБанку
Чому ж переговори не увінчалися успіхом - адже нова українська влада випромінювала оптимізм напередодні приїзду місії МВФ?
Є кілька причин. По-перше - ситуація навколо "ПриватБанку", який був націоналізований в кінці 2016 року. На сьогодні колишній співвласник банку Ігор Коломойський, якого називають головним бенефіціаром перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського, має намір повернути контроль над "ПриватБанком" або отримати грошову компенсацію за нього, яку він оцінює у 2 мільярди доларів. Випадково чи ні, але саме під час перебування місії МВФ в Україні Господарський суд Києва 24 вересня розпочав розглядати позов Коломойського про законність націоналізації банку у 2016 році. Крім того, представників фонду не могли не насторожити слова прем'єр-міністра Олексія Гончарука про те, що уряд шукає "компроміс" щодо "ПриватБанку" з його колишніми власниками.
Ще одна причина - незалежність Національного банку України (НБУ). Останнім часом ходять наполегливі чутки, що президент хоче змінити главу регулятора. "Глава місії МВФ, по-моєму, мав чітку риторику, в якій ясно було вказано, що НБУ повинен залишатися незалежним", - сказав ще один співрозмовник "Апострофа", який побажав залишитися неназваним.
При цьому співрозмовник видання в принципі здивований, що влада не прорахувала очевидні слабкі місця в своїй переговорній позиції: "Бюджет подано на базі старих, ще травневих макропрогнозів, уряд виявився неготовим представити свою програму дій - вона буде лише 29 вересня (або навіть пізніше), питання з "ПриватБанком" не вирішене, а над топ-менеджментом НБУ збираються хмари".
На думку фахівця відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергія Фурси, ситуація з бюджетом є не такою критичною для МВФ - куди серйознішою є проблема з "ПриватБанком".
"Усе впирається в те, чи зможе українська влада і особисто президент зробити щось, щоб розвіяти сумніви, що не буде ніяких компромісів з Коломойським", - сказав він "Апострофу".
Крім того, за його словами, фонд повинен отримати незаперечні гарантії того, що Національний банк збереже незалежність.
Теоретично, ближче до кінця року місія МВФ може повернутися в Україну для продовження переговорів. До цього часу бюджет на 2020 рік з оновленими макропоказниками, можливо, буде не тільки спрямований на розгляд Верховної Ради, але й прийнятий в цілому як закон. Але, якщо питання "ПриватБанку" та незалежності НБУ на той час будуть залишатися в тому ж стані, що й зараз, на продовження співпраці з фондом розраховувати не варто.
Привид дефолту
Скільки Україна має часу на те, щоб так-сяк обходитися без коштів МВФ? Ймовірно, кілька місяців - максимум, півроку, переконані опитані "Апострофом" експерти.
Що буде після спливу цього терміну, якщо фінансування з боку фонду не відновиться? Буде дуже важко, переконані вони.
"На сьогодні Україна не може собі дозволити відмовитися від співпраці з МВФ, оскільки в найближчі три роки у нас пік боргових виплат. Тому без перекредитування з боку фонду силами тільки державного бюджету ми не зможемо у повному обсязі обслуговувати ці боргові зобов'язання, - заявив "Апострофу" глава Комітету економістів України Андрій Новак. - Якщо співпрацю з фондом буде призупинено, можна очікувати обвалу курсу гривні, що спричинить за собою сплеск інфляції. Через це впаде рівень доходу українців".
За словами експерта, ситуація нагадуватиме кризу 2014-2015 років, і найгірший варіант, який, на жаль, не виключений - це дефолт.
Сергій Фурса розділяє такі побоювання: "Якщо програми МВФ не буде (за півроку), ми почнемо швидко бігти в сторону дефолту з усіма наслідками, що випливають звідси - зараз гривня зміцнюється, а тут вона перестане зміцнюватися, а потім почне стрімко летіти додолу".
Особливо боляче буде в тому випадку, якщо внутрішній український дефолт накладеться на світову фінансову кризу, яку пророкують останнім часом все настирливіше. "Тоді взагалі буде гаплик", - резюмував Фурса.
З огляду на те, що раніше Ігор Коломойський висловлював думку про те, що дефолт стане благом для України, на сьогодні вимальовуються не надто райдужні перспективи для країни. Хоча, можливо, нова українська влада прийме зважені рішення, які дозволять відновити співпрацю з МВФ і уникнути катастрофи, підтвердивши при цьому, що Зеленський не є маріонеткою олігарха, в чому його нерідко звинувачують.