Найсмертоноснішим серед голодоморів, з якими в ХХ столітті зіткнулася Україна, став штучний Великий Голод 1932-1933 років. Згідно з підрахунками, злочин забрав життя щонайменше 3,9 млн осіб, чверть з них були дітьми до 10 років. 23 листопада о 16:00 українців запрошують приєднається до загальнонаціональної акції "Запали свічку пам'яті" і вшанувати хвилиною мовчання мільйони життів, загублених урядом СРСР.
Україна визнала Голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу, і цю позицію офіційно прийняли ще 15 держав - членів ООН. Незважаючи на це, багато українців досі вірять міфам, нав'язаним радянською, а потім і російською пропагандою. Про те, як змінити ситуацію шляхом самоосвіти, Lime розповів історик Віктор Брехуненко, директор Інституту досліджень Голодомору при Національному музеї Голодомору-геноциду.
"Ми повинні зробити все, щоб ця тема фігурувала на побутовому рівні, тому що Україна здобула незалежність в 1991 році, а до цього Росія і її пропагандистська машина робили все можливе, щоб пам'ять про Голодомор зникла. Ми зобов'язані цю національну пам'ять повернути", - каже Брехуненко.
Історик рекомендує "стартовий набір" літератури, яка допоможе сформувати повноцінне уявлення про Голодомор.
"Насамперед я порадив би "Енциклопедію Голодомору", яка дає зріз з усіх аспектів цієї теми. Це дуже ґрунтовна книга Василя Марочко - вченого, який досліджує Голодомор найбільш плідно і без комплексу меншовартості".
"В Україні вже видана, але незабаром буде перевидана на 32 мовах промова Рафаеля Лемкіна, автора Конвенції ООН про геноцид. В ній він у 1958 році визнав Голодомор класичним проявом геноциду. Лемкін - єврей, який народився на території Речі Посполитої, жив у Львові, потім емігрував, тікав від Голокосту, був професором Єльського університету в США і написав текст Конвенції ООН про попередження і покарання злочину геноциду. Дуже важливо, що людина, з текстом якої звіряють всі подібні злочини, назвала Голодомор геноцидом українців".
"Існує гарна науково-популярна книжка "33 запитання і відповіді про Голодомор-геноцид". У ній розглянуті ключові питання, які постійно міфологізуються в інтернеті і політиці. Вона розрахована на широке коло читачів".
"Незабаром з’явиться книга "Міфи про голодомор". У ній наведені контраргументи до 6 ключових міфів: що Голодомор не був геноцидом українців, що Росія цього не планувала, що голоду в Україні не було, бо відомі іноземці, які приїздили в СРСР - Бернард Шоу, Ромен Роллан, Уолтер Дюранті - заперечували це. Прочитавши її, людина зможе не обтяжувати себе історичною освітою, але зрозуміти, як подібні твердження можуть бути спростовані".
Крім книг, Віктор Брехуденко також навів список фільмів про Голодомор, які варто побачити.
"Про Голодомор знято десятки документальних фільмів, і більшість з них є на YouTube. Дуже важливий фільм "Жнива розпачу" 1984 року, але на сайті Музею Голодомору-геноциду наведений повний список, з яким теж варто ознайомитися", - каже історик.
Художніх фільмів, що прямо або побічно висвітлюють трагедію Великого Голоду, поки небагато: "Голод-33" (1991), "Маленьке життя" (2008) і "Поводир" (2014 року). У 2019 список поповниться історичним трилером Агнешки Холланд "Ціна правди", що розповідає про розслідування валлійського журналіста Гарета Джонса, який першим розкрив світові правду про злочини сталінського режиму та Голодомор в Україні.
"Я дуже радий, що цей фільм був створений. Він стане інформаційним проривом, і з точки зору формування історичної пам'яті його значення важко переоцінити. У багатьох українців є комплекс меншовартості: вони більше вірять іншим про себе, ніж своїм. Цей фільм резонує з дослідженнями, які проводять українські історики, і він підвищить інтерес до Голодомору як в науковому плані, так і в просвітницькому, - вважає Брехуненко. - Гарет Джонс був ключовою фігурою, яка не дозволила Сталіну зіграти свою партію, приховати від світу правду про спроби знищити носіїв українського генофонду і української ідентичності".
Всеукраїнська прем'єра фільму "Ціна правди" відбудеться 28 листопада 2019. До неї приурочили вихід однойменної книги, в яку увійшли вибрані статті та хроніка життя Гарета Джонса. З нею історик також радить ознайомитися.
"У 1932-33 роках про Голодомор писала львівська газета "Діло", її обговорювала українська діаспора в США. Захід сприймав це спрощено, оскільки це виходило від українців. Але коли зазвучав голос Гарета Джонса, все змінилося. Для Сталіна він став ворогом, тому немає нічого дивного, що ГПУ зробило все, щоб Гаррет Джонс не вижив", - говорить він.
Найцікавіші новини тепер в Telegram! Підписуйтесь на канал The Lime , щоб нічого не пропустити.
