Після повідомлення Національного антикорупційного бюро України про викриття корупційної схеми в енергетиці, почалася найбільша за часів президентства Володимира Зеленського політична криза. За даними НАБУ, контрагентам “Енергоатому” нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву “шлагбаум”.
“Функція легалізації незаконно отриманих коштів покладалась на окремий офіс злочинної організації, розташований у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні”, – йдеться у повідомленні Бюро.
Серед фігурантів справи - колишній міністр енергетики й міністр юстиції Герман Галущенко, колишній бізнес-партнер президента Зеленського по “Кварталу 95” Тимур Міндіч, екс-віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов. Також на плівках НАБУ згадується міністерка енергетики Світлана Гринчук. 19 листопада депутати ВРУ підтримали відставку Галущенка та Гринчук. Проте ряд нардепів певні: цього замало.
Напередодні члени фракції "Європейська солідарність" заблокували трибуну Верховної Ради й оголосили про збір підписів за відставку уряду. Також народний депутат Микита Потураєв опублікував заяву представників фракції політичної партії "Слуга народу", в якій вони вимагають почати створювати нову коаліцію у Верховній Раді, відтак сформувати "Уряд національної стійкості". Відставку уряду Юлії Свириденко й формування нового уряду також підтримали “Батьківщина” й “Голос”. Оскільки на плівках НАБУ ймовірно фігурує й керівник Офісу президента Андрій Єрмак, почалися розмови про його відставку.
На події в Україні звернули увагу і європейські партнери. Для багатьох політиків у Європі ці викриття є позитивним знаком збереження незалежності українських антикорупційних наглядових органів, проте дехто хоче конкретних зобов'язань. Повідомлення про корупцію в Україні не є добрим знаком для тих держав, які надають Києву фінансову підтримку, бо це може свідчити про можливе розкрадання їх допомоги, заявив міністр закордонних справ Нідерландів Давід ван Веел.
На тлі цього з’являється інформація про мирний план президента США Дональда Трампа, який нібито передбачає, що Росія отримає повний фактичний контроль над Донбасом, а також обмеження кількості української армії та зброї. Словом, має невигідні для України умови. “Апостроф” поспілкувався з політологом, істориком Олександром Палієм про вплив корупційного розслідування на продовження підтримки України, здатність парламенту сформувати сильний уряд, заміну Єрмака та чи можуть нас змусити прийняти мирний план Трампа.
– Почнімо з оцінки самого корупційного скандалу. Чи вплине розслідування на продовження отримання Україною допомоги від міжнародних партнерів?
– Станом на зараз – ні. Тому, що Україна реагує, відправила у відставку цих людей, розслідування проводиться.
– Про що говорить те, що офіс корупційної організації розташований у приміщенні, що належало родині екснардепа, члена комітету безпеки та оборони Ради Федерацій РФ Андрію Деркачу?
– Це говорить про те, що практично не проведена нормальна дерегуляція, тобто позалишалися старі схеми, ще деркачівські. І замість того, щоб їх взяти і обрізати свого часу, дехто почав їх використовувати. Мені здається, що зараз влада, якби вона була толкова, вона б зараз виступила з ініціативою масштабної дерегуляції в країні. Тобто спрощення всього, що можна спростити, ліквідація всіх схем, всіх регулювань, по максимуму, по максимуму, зробити, щоб корупції було менше місця.
До речі, найкращий метод боротьби з корупцією – це коли їй не залишається місця. Є дуже такий простий приклад – у нас було дуже довго ліцензування ліків. На цьому колосальні кошти іноземних, в тому числі, завезення – ті ліки пустили, ті не пустили. А можна було тоді ще зробити таке правило, що от є найкращі медичні країни світу. Наприклад, Швейцарія, Австрія
Якщо в них ці ліки є на їхньому ринку, значить їх пускати до нас автоматично, без всяких додаткових цих проблем. Одним рішенням просто знімається такий головний біль і такі корупційні речі. Зараз там уже дерегулювали це питання. Але я пам'ятаю, яка це була проблема років 10 чи 20 тому.
– Те, що схеми лишилися, це чиє недопрацювання?
– Я думаю, що це недопрацювання в першу чергу Верховної Ради. Ну і уряду теж. Тобто вони разом, Верховна Рада і уряд, повинні були провести дерегуляцію.
– У парламенті різні фракції піднімають питання про відставку уряду Юлії Свириденко, який, як відомо, був сформований за погодженням з ОП, проіснував майже 5 місяців. Як ви вважаєте, чинний парламент здатен сформувати уряд єдності?
– Розумієте, тут така ситуація, що, можливо, Зеленський хоче, можливо, і його партія хоче теж, адміністрація президента теж хочуть. Але справа в тому, що опозиція може не згодитись піти молодшим партнером, розумієте? Тобто для них зараз піти молодшим партнером – це означає нести справді весь тягар відповідальності.
Якби вони на це були готові, я думаю, що це було б добре насправді для країни. Щоб і одна, і інша сторона. Тобто щоб посилити уряд, наприклад, три-чотири людини найкращі, найефективніші, найсильніші з боку опозиції – це було б шикарно. Зокрема, з боку Порошенка.
– Хто, на вашу думку, має увійти до складу нового Кабміну?
– Сам Петро Порошенко насамперед в міжнародці надзвичайно ефективний був свого часу. І я думаю, що його потенціал можна було б залучати. Він і так їздить за кордон зараз, веде якісь переговори, але якби в нього була якась офіційна місія такого високого рівня, думаю, що це було б круто. Там були люди толкові в БПП. Мені здається, що там можна знайти.
– Чи потрібне таке перезавантаження, коли країна протистоїть збройній агресії РФ?
– Ні, розширення опозиції - це не нашкодило б, це навпаки зміцнило б країну. Я думаю, що це був би хороший знак, що країну міцно тримають. Тобто треба трошечки, знаєте, своїми амбіціями і з одного, і з іншого боку поступитися.
– Чи варто було б президенту шукати заміну Єрмаку, який може бути на плівках НАБУ, хоча нардеп Ярослав Желізняк написав, нібито президент прийняв рішення не звільняти Єрмака?
– Єрмак – це людина, яка працює з президентом. Тобто це його патронажний кадр. Якщо президенту з ним зручно працювати… Думаю, що якщо він там десь з'явиться на плівках і десь є якась його роль, звичайно, тоді треба буде його відправляти. А так, поки цього немає… Це посада патронажна, грубо кажучи, в неї офіційно ніяких повноважень нема. Тобто він просто має силу, в силу того, що президенту з ним зручно працювати.
– А чи є у президента альтернатива Єрмаку, як думаєте?
– Там, я думаю, що знайдеться навіть в нинішньому офісі, ким його замінити з-поміж тих людей, з ким Зеленський працює регулярно. Я думаю, що незамінних людей насправді не так і багато. З одного боку в Єрмака імідж – він мовчун такий, але за ниточки смикає.
І на нього через це така негативна інформація. Поки ця інформація така, що він там не подобається комусь, це одне діло, але якщо вона з'явиться саме корупційного характеру, це буде зовсім інша історія.
– Тоді президент однозначно має відреагувати.
– Він може сказати, що або я відсторонюю тимчасово, поки проведуть розслідування, ми розберемося, взагалі більш етично відстороняти тимчасово: а раптом він не винен?
– А те, що його не люблять в адміністрації Трампа? “Багато хто побоюється, що поведінка Єрмака дедалі більше загрожує і без того напруженим відносинам між Україною та адміністрацією Трампа”, пише Politico…
– Я не думаю, що ми маємо буквально, щоб в адміністрації Трампа кожен шнурок у нас подобався, розумієте? Ми не повинні кадрову систему будувати так, щоб вона комусь обов'язково подобалась. Нам головне, щоб вони функцію виконували, щоб працювали, щоб країна йшла до перемоги. Тому, якщо там в Америці не подобається, ну тоді посилать до них когось іншого переговорника.
– Як нам протидіяти нав’язуванню мирного плану з 28 пунктів, нібито схваленого Трампом і підготовленого у координації з РФ?
– Треба забазікати цю тему. Треба казати, що ми конструктивні, але національними інтересами не поступимося і агресор не має бути винагороджений за свою агресію. Якщо він буде винагороджений за агресію, він її продовжить – говорити, говорити, говорити. І ця історія зірветься. Ви ж подивіться, коливання адміністрації Трампа від якихось політик – це пару тижнів буквально. Сьогодні вони так, завтра так. Там зі стратегією слабкувато, якщо чесно. Тому просто перечекати. Ми що будемо під кожне їхнє коливання інтереси національні здавати? Ні.
