24 липня 1990 року в СРСР скасували так званий сухий закон Горбачова, який діяв з травня 1985-го. Протягом п'яти з гаком років, згідно з указом "Про посилення боротьби з пияцтвом та алкоголізмом, викорененням самогоноваріння" радянська влада боролася з лікеро-горілчаними магазинами, поширенням та вживанням алкоголю.
Порушення нових правил, передбачених антиалкогольною кампанією, каралося штрафами та іншими дисциплінарними заходами. Такого роду боротьба з пияцтвом нібито привела до зниження смертності та збільшення народжуваності, але разом з цим викликала масові невдоволення, про що в СРСР воліли особливо не згадувати. До липня 90-го року напруження в суспільстві та економічна криза змусили радянське керівництво повернути алкоголь на полиці магазинів.
Примітно, що "сухий закон" при Горбачові став вже третьою спробою влади СРСР перемогти пияцтво - схожі кампанії 1958 та 1972 років теж не увінчалися успіхом. Але на початку 1980-х споживання спиртних напоїв досягло рекордного рівня в історії. Цей факт пов'язали із занепадом моральних цінностей у суспільстві та зниженням темпів виробництва, у зв'язку з чим і було видано указ посилити боротьбу з пияцтвом, скоротити виробництво, а також кількість місць поширення алкогольних напоїв.
У 2010 році колишній член Політбюро Єгор Лігачов розповів виданню КП, що на початку 80-х споживання спиртних напоїв в СРСР зросло в чотири рази. Разом з цим суттєво зросли і доходи в бюджет, але посилилося порушення дисципліни та порядку на виробництві та в побуті: стало більше прогулів, виробничого травматизму, виросли злочинність і захворюваність. У зв'язку з цим зріс і потік листів громадян до ЦК, уряду, газет і телебачення, які вимагали розібратися з проблемою масового пияцтва.
Тоді Політбюро запропонувало скоротити виробництво горілки, підвищити штрафи за самогоноваріння, закрити так звані підсобні ресторани для начальства в райкомах і обкомах, заборонити банкети (наприклад, з нагоди захисту дисертацій), звільняти п'яних робочих, утримувати заробітні плати, штрафувати батьків п'яних підлітків.
На практиці ж антиалкогольні заходи здійснювалися по-різному, особливо в регіонах, що стало запорукою їх провалу. У суспільстві підвищувався рівень незадоволеності та обурення, люди висловлювали свою незгоду з заходами "сухого закону" і навіть нагородили Горбачова різними прізвиськами - Мінеральний секретар було найпристойнішим з них.
Цікаво, що пізніше провал цієї ідеї визнав і сам Горбачов. Також в інтерв'ю КП останній генсек ЦК КПРС назвав антиалкогольну кампанію "помилкою" в тому вигляді, як вона проводилася. "Це проблеми із закриттям магазинів. Величезні черги. Зростання самогоноваріння. Цукор пропав з магазинів, - згадав Горбачов. - Треба було проводити не кампанію, а планомірну довгострокову боротьбу з алкоголізмом. Витвереження суспільства не можна проводити наскоком. На це потрібні роки".
- Читайте також на theLime про 5 вирізаних сцен кіно, які так і не побачили глядачі в СРСР.
Найцікавіші новини тепер в Telegram! Підписуйтесь на канал theLime, щоб нічого не пропустити.
