В день народження Тараса Шевченка захисники України зворушили прочитанням "Заповіту": відео

Слова видатного українського поета, прозаїка та мислителя Тараса Шевченка не втратили актуальності навіть через багато років після його смерті, і сьогодні, у період повномасштабної російсько-української війни, вони зазвучали по-новому та набули ще важливішого сенсу. 9 березня, у день народження Кобзаря, українці вшановують його пам’ять прочитанням знайомих кожному рядків.

Так, українські захисники зворушили мережу твором поета, що має назву "Заповіт". У 209 річницю від дня народження митця вони пригадали один із його найпопулярніших віршів. Відповідне відео вже з’явилося на сторінці у Facebook Сухопутних військ ЗС України.

"Коли ми звільняли Київщину минулого року від окупації, мене вразив центр міста Бородянка, де стоїть пам‘ятник Т. Г. Шевченку. Він був з простріляною головою - це зробили росіяни, які тимчасово захопили місто. Таким він лишається і нині, як згадка про тих, хто воює навіть з пам‘ятниками, але не може перемогти.

"…вражою злою кров‘ю волю окропіте". Так казав пророк українського народу Тарас Шевченко. Виконаємо це. Слава Україні!" - висловився з цього приводу командувач сухопутних військ генерал-полковник Олександр Сирський.

Читайте також: Пішов із життя Дмитро Павличко: факти біографії легендарного поета.

"Заповіт" був написаний поетом 25 грудня 1845 року у Переяславі. Твір є закликом до визвольної боротьби українського народу від поневолення, мав і має великий вплив на українську культуру, зокрема був покладений на музику багатьма композиторами. Перекладений близько 150 мовами народів світу. 18 квітня 2008 року в будинку, де Шевченко написав "Заповіт", відкрито Музей "Заповіту".

Фото: pinterest

Вірш "Заповіт"

Написаний – 1845, вперше опублікований – 1859.

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

• Раніше Наталка Денисенко зворушила прочитанням вірша про життя у війну.
• Також Ксенія Мішина з сином зворушиливо прочитала вірш Ліни Костенко "Крила".

Найцікавіші історії та новини дня тепер у Telegram! Підписуйтесь на канал theLime і дізнайтеся про них швидше.