Українського письменника Андрія Кокотюху зацікавила історія про маніяка, який з'явився на науковій базі в Антарктиді.
"О, і там уже маньяки... Все, я перший застовпив сюжет, якщо що", - написав він у Facebook.
Маніяк завівся серед вчених на науково-дослідницькій базі Sanae IV, що належить уряду Південно-Африканської Республіки. Минулого тижня з неї надійшов лист одного з дослідників, що команда живе в страху через одного із науковців, який становить загрозу для решти.
"Його поведінка стала глибоко тривожною. Він фізично напав на [ім’я приховане], що є грубим порушенням особистої безпеки та робочої етики. Більше того, він погрожував убити [ім’я приховане], створюючи атмосферу страху та залякування. Я сам живу в постійному остраху, думаючи, що можу стати наступною жертвою", - наводить зміст листа видання The Times.
Також зазначено, що цей же член екіпажу скоїв сексуальний напад на іншу людину.
"Його поведінка стає дедалі небезпечнішою, і мені складно почуватися у безпеці в його присутності. Вкрай необхідно вжити негайних заходів для захисту мене та всього колективу", - йдеться у листі.
У зимовий період дослідники повністю відрізані від зовнішнього світу. Температура в середньому становить -23°C, а швидкість вітру сягає 217 км/год.
Міністр навколишнього середовища ПАР Діон Джордж прокоментував ситуацію: "Між командиром групи та цим чоловіком спочатку виникла словесна суперечка, яка переросла в фізичний конфлікт. Ви маєте розуміти, що в таких умовах люди переживають сильний психологічний тиск. Замкнутий простір, екстремальний клімат, відсутність контакту зі світом – усе це може вплинути на психіку".
За його словами, перед відправленням на станцію всі члени експедиції проходять суворі психологічні тести, оскільки умови в Антарктиді порівнюють із перебуванням у космосі.
Полярний дослідник Алан Чамберс, який здійснив 1125-километровий лижний похід до Південного полюса, підтвердив, що ізоляція має величезний вплив на психіку людини: "В Антарктиді немає кольору, немає шуму, немає звичної реальності. Усе навколо біле й однакове. В такій ситуації будь-які дрібниці здаються важливішими, ніж є насправді. Люди починають гостро реагувати на дрібні конфлікти, і вони можуть переростати у серйозні проблеми".
Дослідницька команда SANAE IV складається з метеорологів, лікарів та інженерів. Вони займаються моніторингом клімату, вивчають атмосферу та проводять геологічні дослідження. Своїм домом вони називають кілька яскраво-помаранчевих модулів, схожих на вантажні контейнери. Усередині розміщені лабораторії, офіси, житлові приміщення, бібліотека, кімнати відпочинку, і навіть бар. Опалення забезпечують дизельні генератори, а воду отримують шляхом розтоплення снігу.
Дослідники на базі Sanae IV. 2014 рік
Південноафриканський уряд звернувся за допомогою до Норвегії та Німеччини, оскільки найближчі до Sanae IV дослідницькі бази належать саме їм (найближча розташована за 320 км). Проте міністр Діон Джордж стверджує, що згідно з попереднім розслідуванням, загрози "негайної небезпеки" немає.
Чамберс, який добре знайомий із подібними умовами, наголошує: "Узимку вихід назовні практично неможливий – навіть для ковтка свіжого повітря. Люди добровільно стають в’язнями, і відносини всередині команди відіграють критично важливу роль. Якщо ситуація загострилася настільки, що виникають погрози життю, людину потрібно евакуювати за першої ж можливості".
Чи отримає команда необхідну допомогу, залежить від рішень урядів та погоди. Але наразі дев’ять людей залишаються сам на сам зі своїми страхами та конфліктами.
