У Києві в арт-просторі Tloom проходить виставка "Прощавай, мій (делулу) рай" мисткині Маргарітки Бабіч. Експозиція триватиме до 5 жовтня 2025 року.
Виставку анонсували в Instagram.
"Делулу" — це сленгове скорочення від англійського delusional, тобто "ілюзорний". Експозиція стала символічним прощанням з дворічним періодом її творчої діяльності та своєрідним переходом до нового етапу життя.
"З одного боку, я збираюся виїхати з України на невизначений термін. А з іншого — хочу завершити цей період і почати новий", — пояснює авторка.
Читайте також: У Києві стартувало UBiennale 2025 "Поле Пам’яті. Час Відновлення" — фото.
Афіша виставки "Прощавай, мій (делулу) рай"
Ілюзорний рай
Перша частина виставки — "Ілюзорний рай". Вона розташована у світлій залі, де роботи здаються легкими й майже дитячими, проте в процесі споглядання в них проступають біль, жертовність, безсилля і розгубленість.
Картини та об’єкти об’єднані за серіями й матеріалами, створюючи ефект каталогу, який оминає звичний виставковий формат, щоб роботи сприймалися в межах певного спільного потоку.
"Я хотіла зробити простір з артефактами, які свідчать про ці два роки мого життя та творчості, але водночас зменшити важливість кожної роботи", — зазначає мисткиня.
"Ілюзорний рай"
"Ілюзорний рай"
Особливим елементом цієї частина з проєкту "Спокій" - "краплі", які звисають під стелею і є своєрідними капсулами часу. Над її створенням працювало понад 50 людей впродовж півтора року.
Всередині - основа з російськомовних книжок, поверх якої у форматі фрірайтингу люди описували свій стан, чи складні життєві ситуації. Опісля ці переживання покривалися сумішшю з пап'є-маше, що в результаті утворювало краплі, які всередині фіксували власний непрожитий досвід і біль.
Краплі - капсули часу
Лімбо
Друга частина експозиції знаходиться за чорними шторами. Це темна кімната, інтер’єр якої нагадує радянську кімнату, що поступово руйнується: старі крісла, славнозвісні керамічні рибки, а на стінах — роботи з епоксидної смоли й гіпсу, які виглядають так, ніби розпадаються прямо на очах.
У центрі простору лежить велике панно, вкрите землею, схоже на надгробну плиту. Воно має дві сторони: яскраву, яку ми не бачимо, та чорну — "надгробну плиту моїх ілюзій". Поруч — скульптурна фігура жінки в позі ембріону, яку мисткиня називає проявом власної особистості.
Частина експозиції What We Do With The Shadow
"Ці дві роботи були представлені на попередній моїй виставці про дослідження тіньової сторони. Робота над ними стала початком усвідомлення ілюзій, в яких я жила протягом цих двох років — ілюзій про себе, про людей, про життя. Про те, що начебто нормально залишатися в стані жертви, що нормально прокидатися і не мати сил, бо війна і всім і так важко, що взагалі нормально жити у війні й начебто немає вибору", - зазначає Маргарітка.
Лімбо
Важливим символом став квітковий барельєф, подарунок близької людини. Спершу він уособлював "вічне кохання", але з часом тріснув. "Для мене цей барельєф став символом того, щоб бачити речі такими, які вони є", — ділиться художниця.
Нагадаємо, що в Луцьку вперше представили публічну лекцію та виставку маловідомих луцьких митців-наївістів.
Попри дещо моторошну атмосферу, виставка не про смерть, а про життя. Для мисткині мотив поховання — це спосіб усвідомити завершення ілюзорного періоду та прожити "смерть старої особистості". Біблійний символ надкушеного яблука не про гріх, а про людську природу, вибір і здатність відчувати як насолоду, так і біль.
"Я вже не можу творити так, як робила раніше, зі стану болю, страху, тривоги. Мені хочеться створювати щось світле", — підсумовує мисткиня.
Лімбо
Про мисткиню
Маргарітка Бабіч народилася на Кубані, а з 2019 року живе в Києві, де в 2023 році почала свій мистецький шлях. Її можна назвати мультидисциплінарною мисткинею, проте вона пояснює: "Створюю я заради того, щоб дізнатися глибше себе та світ навколо".
Маргарітка Бабіч
Стиль та процес своєї роботи Маргарітка описує так: "Мій підхід можна описати одним словом "навпомацки". Я ніколи не знаю, що саме хочу зробити, але знаю, з якого матеріалу та що саме через нього хочу прожити. З цього симбіозу матерії, наміру, довіри до процесу та випадковості життя завжди щось складається".
Роботи з виставки доступні до придбання. Вхід вільний за адресою Ярославська 26 арт-простір Tloom з 14:00-19:00.
Раніше ми розповідали, що в Запоріжжі в галереї Центру сучасного мистецтва відкрили виставку "Земля" одеського військового, письменника й художника Валерія Пузіка.
