В зоні військового конфлікту на Донбасі в черговий раз оголошено режим тиші. Про це у Мінську 21 грудня домовилися учасники Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на сході України. За словами прес-секретаря представника України на переговорах Леоніда Кучми Дарки Оліфер, "загальне, стійке, безстрокове припинення вогню" приурочене до новорічних свят і має наступити рівно опівночі 24 грудня. Чи вірять самі жителі окупованих міст Донбасу в анонсоване перемир'я і як змінилося їх життя в "молодих республіках" за минулий рік, дізнавався "Апостроф".
Традиційне перемир'я
Новорічний режим тиші на сході України одразу привітали в Європі і США. Так, глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр назвав його "важливим кроком для стабілізації ситуації безпеки і прокладання шляху для мирного вирішення конфлікту". Речник Держдепу США Джон Кірбі зазначив, що нове перемир'я може стати "початком тривалої тиші уздовж лінії зіткнення, щоб дозволити українцям по обидві боки жити в мирі та безпеці". Активно похвалили готовність України і ЛНР/ДНР тримати порох сухим в телефонних переговорах з Порошенком канцлер Німеччини Ангела Меркель і новий прем'єр Італії Паоло Джентілоні.
Втім, оптимізму політиків звичайні донеччани не поділяють, оскільки впевнені, що бойовикам набагато вигідніше воювати.
"У нас вже третій рік йдуть "перемир'я" в різних формах, а кожну ніч, ось чесне слово, скло і стіни тремтять від пострілів і вибухів. При цьому обидві сторони постійно заявляють, що вони не стріляють. Заявам про те, що чергове перемир'я буде остаточним, вже мало хто вірить. Усе дуже просто: поки йде війна, робляться чималі гроші. Контрабанда, розпил металобрухту, віджим майна, торгівля зброєю. Сфер заробітку доволі багато, ніхто навіть толком не приховує цього. Наприклад, місяць тому згорів дельфінарій. Він вже два роки як не працював і раптом на тобі — загорівся. Була порожня будівля, грошей не приносила, а вийшла ціла купа металобрухту, яку можна продати і заробити. Такий от бізнес по-донецьки. Тим більше звичайні ополченці, якщо не воюють, отримують голий оклад, без надбавок за бойові. Звичайно, їм вигідно постріляти, а потім отримувати додаткові гроші. Якщо б реально хотіли, мир настав би вже давно, але якщо миру немає, значить, це комусь треба", - розповів "Апострофу" житель Донецька Андрій К.
Військовий експерт Ігор Романенко також не вірить в те, що з 24 грудня різко настане перемир'я, особливо враховуючи напружену ситуацію на Світлодарській дузі (за даними Міноборони, за минулу добу в зоні АТО загинуло двоє українських військових).
"Якщо буде пауза в обстрілі на свята - і то добре. Але це принципово не змінить ситуацію. У тому, що прямо з завтрашнього дня будуть жорстко дотримуватися режиму тиші, у мене великі сумніви. Всім відомо, що в Мінську бойовики нічого не вирішують і ні за що не відповідають, усе вирішує Путін", - розповів "Апострофу" Романенко.
Але все ж головні ознаки "перемир'я" донеччани очікують почути вже сьогодні ввечері.
"Вже традиційно перед перемир'ям повинні шарашить не по-дитячому. От увечері якраз і чекаємо "дискотеку". А потім, може, і буде тихо пару годин, хтось не витримає - і все по новій. Вже зараз орки залякують народ тим, що до кордонів Донецька "хунта" підігнала "Точки-У", "Смерчі" та інші жахи. Виходить, що перемир'я ще не настало, а вже готуються провокації, щоб його зірвати", - скаржиться дончанка Марина Сєдова.
Кому в ДНР жити добре
Жителі Донецька відзначають, що від перемир'я з присмаком пороху життя в окупації стає тільки гірше.
"Через війну місто потихеньку вимирає. Після половини дев'ятого вечора на вулицях немає людей, всі намагаються сидіти по домівках. Я ось на днях була в кіно, так на сеансі о 18.00 було всього три людини на весь зал. До речі, фільм йшов американський, який в Україні транслювався ще влітку. Ну так це вже добре. А взагалі грошей особливо немає ні в кого, щоб марно гаяти час. У центрі ще якось зберігається ілюзія життя – до Нового року трохи прикрасили місто, а на околицях – суцільний смуток. Маршрутки не ходять вже після восьмої вечора, отож кудись дістатися можна або на таксі, або на чергових тролейбусах", - пояснила "Апострофу" донеччанка Ірина.
Ситуація з роботою в окупації також залишає бажати кращого.
"Півроку тому завод, на якому я пропрацював 15 років, закрився і майже всіх співробітників скоротили, - розповідає "Апострофу" житель Макіївки Данило. – Знаю, що керівництво заводу ходило до Захарченка, намагалися домовитися, щоб підприємство було перереєстровано в ДНР, платило податки в ДНР і не закривалося. Але нічого не вийшло, адже у виробництво треба щось вкладати, це ж не миттєвий прибуток від продажу гуманітарки. У результаті близько 300 людей опинилися на вулиці, доводиться перебиватися випадковими заробітками, шабашками, а їх не так багато. Став на облік в центр зайнятості, а там ситуація взагалі шикарна: жодних допомог з безробіття, виявляється, у нас не годиться, мовляв, пенсіонерам нічого платити, а тут ще ви. Центр зайнятості просто як консультативний центр працює і все. Ніхто ні за що відповідальності не несе, і роботи майже не пропонують".
Однак стверджувати, що абсолютно всім погано живеться в окупації, не можна.
"Дійсно, в Донецьку проходять концерти, тусовки, і виставки, але все це доступно тим, у кого є гроші. А в кого вони є? У орків і "чітких" бізнесменів, які займаються переведенням в готівку грошей під хороший відсоток, ПММом, перевезеннями на територію України та іншими видами подібного бізнесу, який під час війни затребуваний. Пісні і танці влаштовувалися і в розпал боїв, а відновлення зруйнованих будинків як не було, так і немає. Одне тільки селище Жовтневе чого варте. Загалом, хто пристосувався до війни, той особливо не сумує", - додає Марина Сєдова.
Скандали в "народних республіках"
Зубожіння населення "молодих республік" відбувається на тлі безперервної боротьби за владу в ЛНР і ДНР. Так, у Донецьку в жовтні зняли самопроголошеного "мера міста" Ігоря Мартинова, визначивши йому непомітне місце в адміністрації ватажка ДНР Олександра Захарченка. За словами екс-глави "Радбезу ДНР" Олександра Ходаковського, Мартинова "пішли", щоб знизити його рейтинг, який був вище, ніж у самого Захарченка. Слова Ходаковського побічно підтверджуються тим фактом, що рішення про зняття Мартинова було ухвалено лише через два тижні після так званих "праймеріз" в самопроголошених "республіках", на яких за Мартинова, за даними "Тимчасової виборчої комісії", проголосувало 83% виборців.
"Ні на які "праймеріз" я, звичайно, не ходив, але прикольна логіка виходить у "батька республіки": проголосували за мера Мартинова? Ну, тоді й знімемо його. Зрозуміло, що там зганяли бюджетників на ці голосування, зрозуміло, що Мартинов - не білий і пухнастий. Але, чорт забирай, вони ж оголошують типу офіційні результати, а потім показують народу, як вони взагалі плювати хотіли на ці ж результати!" - дивується донеччанин Андрій К.
Намітився внутрішній скандал і в ЛНР. Після того, як польові командири бойовиків, які жорстко критикували Ігоря Плотницького, пішли на той світ, в Росії з'явився "народний губернатор" Луганська Валерій Болотов, який в інтерв'ю журналістам зробив "несподіване" відкриття: батальйон "Зоря" під командуванням Плотницького в 2014 році обстрілював Луганськ.
Як зазначив у коментарі "Апострофу" військовий експерт, головний редактор ресурсу "Інформаційний спротив" Юрій Карін, конфлікти в "молодих республіках" можуть провокуватися Кремлем, щоб позбутися від ноші фінансової підтримки ЛНР/ДНР.
"За задумом кремлівських кураторів проглядається бажання об'єднати ці дві квазіреспубліки в одну недореспубліку. Це потягне за собою зменшення витрат на утримання апарату та одночасно забезпечить усунення Захарченко та Плотницького, які прославилися своєю жадібністю, злодійкуватістью і кровожерливістю, особливо у випадку з Плотницьким. Тому поява блазня Болотова не випадкова. Товариша рівно два роки тому сховали, підозрюю, що на лікування в наркологічне відділення, а зараз він з'явився з прямими звинуваченнями на адресу Плотницького. Тому і розганяються подібні конфлікти в надії, що у внутрішньовидовій боротьбі хтось із них візьме гору. Але всі ці персонажі настільки пропалені, що ще невідомо, кому першому присвятить пісню Кобзон (Йосип Кобзон присвятив пісню вбитому бойовику Моторолі, - "Апостроф"). Адже в руках у Плотницького зараз реальна влада в ЛНР, Захарченко теж Ходаковського засунув подалі, Пушилін особливо намагається рот не відкривати. У Москви є бажання поміняти Захарченко та Плотницького на більш лояльних людей з подальшою метою повернути недореспубліку до складу України і повісити її забезпечення на наші з вами плечі", - резюмував Карін.
