Верховна Рада проголосувала за зміни до Кримінально-процесуального кодексу України щодо заочного засудження. Генпрокурор Юрій Луценко, який активно лобіював прийняття документа, заявив, що завдяки цьому стане можливим заочне засудження президента-втікача Віктора Януковича. По суті депутати прийняли закон під одну людину, як це вже неодноразово траплялося в стінах парламенту, достатньо згадати «закон Савченко». Законопроект про заочне засудження викликав чимало суперечок в суспільстві, проти нього виступили і активісти, і адвокати, і правозахисники, наголошуючи, що він значно порушить конституційні права українців.
За що голосували
Парламент віддав 252 голоси за законопроект "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження" (№5610), прийняття якого, незважаючи на шквал критики з боку громадськості та правозахисників, активно лобіював генпрокурор Юрій Луценко. До моменту голосування в другому читанні і в цілому текст на сайті ВРУ був відсутній. Пізніше з'ясувалося, що депутатам роздали лише правки до законопроекту, а не текст документа.
Згідно з висновком профільного парламентського комітету, законопроект передбачає направлення повістки за останнім місцем проживання або перебування з обов'язковою публікацією в офіційних ЗМІ Кабміну і на офіційному сайті органу, який здійснює досудове розслідування. Таким чином, вважається, що особа належним чином ознайомлена з повісткою про виклик. Також до 18 місяців збільшується максимально допустимий термін утримання під вартою для випадків, коли мова йде про особливо складні кримінальні провадження. Крім того, передбачається можливість продовження генпрокурором у разі необхідності проведення спеціальних експертиз терміну досудового розслідування до 18 місяців.
Під час обговорення законопроекту в парламенті Юрій Луценко заявив, що в ході підготовки документа до другого читання були зняті "найбільш чутливі норми", які критикували правозахисники, західні партнери і депутати. Також вже в залі він зазначив, що норму про переговори в рамках слідства з терористичними організаціями варто прибрати. "Суспільство ще не провело дискусію з цього приводу, я повинен з цим погодитися", - сказав він. Проте, з огляду на те, що правки вносилися з голосу, незрозуміло, в якому вигляді законопроект був проголосований і буде підписаний президентом, якщо Порошенко його підпише.
Пізніше, спілкуючись з журналістами, генпрокурор заявив, що якби нардепи в залі проголосували за даний законопроект, то 800 справ заочного засудження, які знаходяться на стадії слідства в Генпрокуратурі, були б закриті. "І 190 справ, включно зі справою Януковича, міністром оборони Росії Шойгу, включно з десятками зрадників, прокурорів, суддів, депутатів Севастополя і Криму, включно з Курченком, Клименком, Табачником та іншими членами злочинного угруповання Януковича були б закриті в судах», - апелював до критиків прокурор. Раніше, при прийнятті закону в першому читанні, Луценко говорив, що цей законопроект дозволить передати в суд кримінальні провадження також щодо екс-глави МВС Віталія Захарченка, екс-директора департаменту матеріального забезпечення МВС Павла Зінова, екс-командувача внутрішніми військами Станіслава Шуляка, екс-заступника міністра внутрішніх справ Віктора Ратушняка, екс-глави СБУ Олександра Якименка, екс-прем'єра Миколи Азарова, екс-генпрокурора Віктора Пшонки, екс-командира "Беркута" Сергія Кусюка, в також екс-першого заступника голови СБУ Володимира Тоцького.
Що буде в результаті
Незважаючи на запевнення Луценка про те, що всі суперечливі норми документа були вилучені, після голосування піднялася хвиля обурення не тільки серед активістів і правозахисників, а й серед юристів. Так, Національна асоціація адвокатів в своєму зверненні до ВРУ написала, що документ значною мірою порушить конституційні права українців.
"Підозрювані особи, вина яких ще не доведена, будуть набагато довше триматися в СІЗО, часто в нелюдських умовах. Разом із запропонованим порядком обчислення строків при об'єднанні виробництв цим будуть порушені і розумні терміни кримінального провадження, закріплені в статті 28 КПК і частини третьої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Затягування розслідування дозволить тримати осіб в невизначеному статусі підозрюваних протягом кількох років. Можливість безстрокової (довічної) дії дозволу суду на затримання осіб, як припускають зміни в статті 190 КПК, також є порушенням права на особисту свободу і принципу юридичної визначеності, що є складовим верховенства права ", - йдеться в заяві. Також адвокати зазначили, що прийняття цього законопроекту призведе до зростання сфабрикованих справ з обвинувальними вироками, так як мільйони українців проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації.
Як розповів "Апострофу" адвокат Андрій Смирнов, прийняття законопроекту обмежує права громадян на захист, презумпцію невинуватості та неупереджене розслідування справ. "Ми побачили в прийнятому законі те, що Верховна Рада виділила з стадії досудового розслідування час, витрачений на ознайомлення з матеріалами виробництва, в окрему стадію, яка не враховується і не входить до терміну досудового слідства, але фактично свідчить про створення штучного механізму умисного затягування справ, причому в даному випадку цей механізм може використовуватися як недобросовісними адвокатами, так і органами досудового слідства. Тому назвати цей закон таким, який наближає нас до європейських або до світових стандартів захисту прав людини, складно. В цілому прийнятий закон в значній мірі звужує конституційні гарантії і права громадян на захист, презумпцію невинуватості та на неупереджене і об'єктивне розслідування кримінальних проваджень", - розповів юрист.
Також Смирнов зазначає, що в прийнятому законі відсутнє визначення критеріїв поняття неповажної причини неявки до слідчого. "Уявіть ситуацію, коли людина їде закордон у відпустку, в разі виникнення процесуальної необхідності орган досудового слідства, доставляє повістку за відомою органу адресою прописки людини, але при цьому знаючи, що він перебуває закордоном. Зрозуміло, повістку ця особа не отримає жодним чином. Але це дає підстави для слідчого визнати причину його неявки неповажною і оголосити людину в розшук. Людина повертається з відпустки і в аеропорту її запрошують одразу в суд, ймовірно, для обрання запобіжного заходу, тому що людина, на думку слідства, буде грубо ухилятися від слідства і від виконання процесуальних прав і обов'язків. Це як варіант розвитку сценарію ", - коментує адвокат. За його словами, в адвокатському середовищі зараз обговорюється питання звернення до Конституційного суду з відповідним поданням про визнання прийнятого закону неконституційним.
Крім того, юристи зазначають, що екс-чиновники зможуть легко оскаржити прийняті за цим законом рішення в європейських судах. І це стосується навіть тих справ, де об'єктивно є склад злочину.
Сам генпрокурор у відповідь на критику заявив, що звичайним українцям нема чого боятися, бо закон був прийнятий тільки для засудження Януковича і його соратників. Правда, що буде з законом і як його можна буде використовувати в разі зміни генпрокурора - залишилося за кадром. Депутати, які проголосували за законопроект зазначають, що таку норму потрібно застосовувати не тільки до оточення президента-втікача, але і до будь-яких осіб, яких було оголошено в розшук.
"Прийняття закону про можливість заочного засудження злочинців, що виїхали з України і не хочуть повертатися для правосуддя - це не один крок, це три кроки вперед. Я взагалі прихильник того, щоб у нас діяла без обмежень можливість заочно притягати до відповідальності не тільки чиновників, але і будь-яких особів, оголошених в розшук, в яких є можливість приїхати в Україну і дати свої свідчення, але вони не хочуть повертатися сюди для правосуддя. Тоді вони повинні відповідати заочно ", - розповів нардеп від Народного фронту Антон Геращенко.
За словами політексперта Тараса Загороднього, все зводиться до того, щоб максимально спростити процес взяття під варту, продовжити його, і все звести до того, щоб тримати людей в нестерпних умовах СІЗО і вибивати у них свідчення.
"Це по суті позасудові розправи в залежності від того, які цілі ставлять перед собою правоохоронні органи. У мене питання: якщо ви збираєтеся судити саме Януковича, то ставте тоді обмежені дії цього закону, що протягом цього періоду ми обіцяємо завершити слідство, і саме цих людей ми будемо садити за грати. Або повинен бути вичерпний перелік людей, за якими буде проходити слідство. Наприклад, список вищого керівництва Партії регіонів або ті, які втекли, і яких ми не можемо дістати. Але під шумок цього фактично проведені поправки, які дозволяють нашим доблесним правоохоронним органам судити людей на їх розсуд. В першу чергу там небезпека в тому, що об'єднуються справи і можна фактично нескінченно продовжувати слідство і тримати людей в СІЗО, і по 10 років і по 15, тобто люди ще не засуджені, але вже сидять, враховуючи, що і раніше у нас не особливо звертали увагу на різні способи дотримання прав людини, то тут, швидше за все, це буде продовжуватись", - вважає експерт.
Загородній впевнений, що з прийняттям законопроекту почнуться політичні репресії. "Фактично йде побудова поліцейської держави, і при відсутності реального контролю з боку суддів це буде працювати так, що фактично кожен громадянин буде під ударом, а це і політичні репресії, і все що з цим пов'язано", - вважає політолог.
За словами експертів, закон має бути ветований президентом або, принаймні, змінений, щоб не допустити зловживання даною законодавчою ініціативою. Але в такий результат мало хто вірить, адже закон крім іншого дозволить владі провести конфіскацію майна колишніх чиновникі-втікачів з подальшою непрозорою процедурою його продажу, як, наприклад, це зараз відбувається з майном ліквідованих банків.
