Останній військовий бюджет Росії був скорочений на 5% – вперше за майже двадцять років. Це означає, що Кремль змушений ухвалювати важкі рішення для визначення пріоритетності потреб в обороні. І оскільки Росія розширює військові можливості на континенті, їй довелося стримати свої морські амбіції. Однак повністю від морів РФ не відмовиться: найсерйознішою проблемою безпеки Москва все ще вважає ядерне стримування, яке включає і підводний атомний флот. Про військові плани Кремля, який, швидше за все, залишить серед своїх пріоритетних цілей і Україну, йдеться в прогнозі приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, який є в розпорядженні "Апострофа".
Російська військова модернізація вступає у вирішальний етап. Державна програма озброєнь (ДПО), що охоплює 2018-2025 роки, має бути завершена у вересні. Новий план буде визначати не тільки можливості озброєння країни в 2030-х роках, але й стратегічний напрям російських військ в цілому. Перші ознаки вказують на істотне зниження російських морських амбіцій, оскільки Москва зосередилася на континентальній силі.
Росія оцінює, у якому напрямку будуть розвиватися її збройні сили протягом наступних кількох років. Тому, вважають у Stratfor, основне обмеження для Кремля буде фінансовим. Через різке зниження цін на нафту в 2014 році оборонний бюджет Росії, що бурхливо зростав протягом майже двох десятиліть, почав стикатися зі значними труднощами. Вищої точки проблеми досягли в цьому році: Кремль скоротив військовий бюджет на 5%. Перше з 1990-х років скорочення означає, що Росія не зможе досягти своєї офіційної мети – модернізувати 70% своїх збройних сил до 2020 року. Очікується, що загальне фінансування програми озброєння в 2018-2025 роках становитиме лише половину від суми, на яку сподівалося Міноборони РФ. Отже, Кремлю доведеться ухвалювати важкі рішення про те, на що в першу чергу спрямувати військові інвестиції. Економічні потрясіння і проблеми промисловості вже відтермінували завершення ДПО на два роки, і Росія більше не може відкладати ухвалення рішень з питань свого військового майбутнього.
Тонучий корабель
Між тим основна частина російського флоту відчайдушно потребує фінансування. Незважаючи на те, що протягом останнього десятиліття були впроваджені програми модернізації військово-морського флоту, здебільшого його основою все ще залишаються малі або старі військові кораблі. Після закінчення холодної війни росіяни не побудували нових типів надводних військових кораблів, які були би більше фрегата, а єдиний в країні авіаносець "Адмірал Кузнєцов" був спущений на воду в 1985 році. Якщо Москва хоче мати потужний океанський флот з великими надводними кораблями і авіаносцями, їй необхідно виділити значні кошти на військово-морський флот в рамках ДПО 2018-2025 років.
Однак, на думку аналітиків Stratfor, уже стає зрозуміло, що необхідне фінансування не буде виділено. Здається, Міноборони віддає більшу перевагу вже розпочатим (а значить, менш ризикованим) програмам озброєнь перед новими. Це ставить російський військово-морський флот у невигідне становище, тому що після розпаду Радянського Союзу не було жодної великої програми, що стосується надводних кораблів. До того ж, обмежений оборонний бюджет буде спрямований на рентабельні системи озброєнь, а не на дорогі флагманські програми, що виключить величезні витрати на великі військові кораблі. Віце-прем'єр-міністр Росії Дмитро Рогозін як ключова фігура, що займається військовою промисловістю, заявив у травні, що на відміну від США Росія не є морською державою. Він підкреслив, що Росія – це континентальна держава, поставивши під сумнів, що РФ має потребу в новому авіаносці. Зустріч в середині травня президента Росії Володимира Путіна і військових підтвердила ці заяви. Російські ЗМІ пізніше оголосили, що розробки ескадрених міноносців і нового авіаносця відкладаються на невизначений термін.
Вкладати гроші, куди потрібно
Тим не менше хоча б в одному морські мрії Росії не втратять від скорочень – у атомному підводному флоті. Останнім часом головним питанням оборони Росії стало ядерне стримування, що включає в себе наземні ракети, атомні бомбардувальники та підводні човни з ядерними балістичними ракетами. Під час холодної війни атомні підводні човни були настільки цінними, що радянський надводний флот став більшою чи меншою мірою допоміжною зброєю підводного. У найближчі роки цей засіб залякування буде таким саме значущим для збройних сил Росії, вважають в американській розвідувально-аналітичній компанії.
Схоже, що ДПО передбачатиме не лише достатнє фінансування атомного підводного флоту, але і подальше зміцнення військово-повітряних сил. Кремль буде більше вкладатися в стратегічні транспортні літаки та удосконалені бойові літаки з акцентом на модернізацію літаків четвертого покоління, а не на нові, більш сучасні моделі, такі як малопомітний винищувач Т-50. Росія також зосередить увагу на інвестиціях, які допоможуть зробити її повітряні й наземні сили більш маневреними, гнучкими та смертоносними, включаючи високоточні боєприпаси, розширені можливості використання радіоелектронної боротьби, модернізоване обладнання управління та контролю, космічні активи і поліпшені розвідувальні та наглядові механізми, а саме безпілотні літальні апарати.
Що стосується регіонів, які найбільше виграють від ДПО, очікується, що Росія буде фокусуватися на південних і західних військових округах. Вони відповідають за важливі оперативні зони, включаючи країни Балтії, Україну й Кавказ. Кремль також буде приділяти першочергову увагу арктичному Об'єднаному стратегічному командуванню "Північ", яке отримає статус військового округу до 2020 року. Воно включає в себе головну частину ядерних сил Росії і узгоджується зі стратегічною спрямованістю збройних сил.
У Stratfor вважають, що оборонні пріоритети Росії відображають те, що уряд сприймає як найбільші загрози безпеці країни. З точки зору Москви, головну небезпеку, як і раніше, являє посягання НАТО на західний фланг Росії, що вимагає потужного ядерного стримування, посиленого летальним наземним і повітряним озброєнням. Росія розвиває місії, які передбачають перекидання сил у віддалені регіони – від Арктики до Сирії, – якщо там дружнє середовище. Виходячи з цього, Кремль приділятиме велику увагу створенню гнучких наземних сил із розширеним стратегічним авіатранспортним флотом. Зрештою, Росія визнає, що не можна бути одночасно і великою морською, і великою континентальною державою.
