У першій частині інтерв'ю народний депутат Сергій Лещенко розповів про те, який план перемоги на президентських виборах придумав Петру Порошенко його політтехнолог Ігор Гринів і пояснив, чому Юлії Тимошенко та чинному президенту України варто побоюватися співака Святослава Вакарчука.
- У четвер парламент проголосував за законопроект про мову. Навіщо знов повернулися до питання про мову, чи не буде це ще більше розділяти громадян?
- Це відображення того, що Порошенко йде на другий термін. На перший термін він йшов зі зрозумілою матрицею - європейський, ліберальний кандидат. Але, коли строк доходить до кінця, то потрібно звітувати по всім своїм обіцянкам. Про боротьбу з корупцією він вирішив м'яко з'їхати.
- Ну він же вибачався, що йому так і не вдалося закінчити війну. Визнав, що так і не вдалося перемогти корупцію ...
- Потрібно не боротися з корупцією, а не заважати тим, хто з нею бореться, що саме він активно робив. Так ось, йому потрібно з'їжджати з цього "базару" і переходити в нову матрицю. І тепер у нього нова інформаційна картинка, яку йому намалював Гринів, три меседжи: "Мова, Віра, Армія". Тепер він буде тільки про це говорити. Бачите, він навіть не коментує нападки на Катерину Гандзюк, Михайлика, Гусовського. Він мовчить про насильство, обливання кислотою, тітушках, військових структурах, які під Авакова.
У нього є тільки три теми, які він коментує. Решта його вже не стосується, як ніби це інша реальність. Тому йому потрібно створити реальність цих трьох тем - віра, мова і армія. Він буде їх крутити до виборів, намагаючись створити собі нове електоральне ядро. Порошенко, насправді, не потрібно 50% на виборах. Він порахував, що йому головне потрапити до другого туру проти Тимошенко. Він вважає, що у Тимошенко негативний рейтинг вище ніж позитивний, тому, якщо він пройде з нею до другого туру, то переможе її тільки за рахунок її антирейтингу. Завдання, яке вирішує Порошенко - це потрапити до другого туру. Для цього йому не потрібно 50%, йому потрібно 15-20%, і він нарощує нове електоральне ядро. Яке будується в цьому трикутнику: "Мова, Віра, Армія". Без боротьби з корупцією, правосуддям, інвестиціями. Йому ж там немає що сказати, там повний провал.
Але є ще такий фактор як Вакарчук, який може сплутати всі карти. Якщо він потрапить до другого туру, то задавить їх, це підтверджує соціологія.
- Ви думаєте він дійсно вирішив йти в політику?
- Він проявляє таку активність - виступає на конференціях, дає стільки інтерв'ю, що це не схоже на активність звичайного співака. Я думаю є плани про яких він не заявляє. Ближче до виборів вони проясняться.
- Соціологія говорить, що 60% людей ще не визначилися з кандидатом. Тобто потенційно, у кожного з кандидатів є шанс отримати величезну підтримку ...
- Тих, хто не визначився багато. Але я не думаю, що всі 60% підуть за одним кандидатом. Голоси будуть розподілені більш-менш рівномірно. Ще раз повторюся, Порошенко вирішує завдання виходу до другого туру проти Тимошенко за допомогою нової матриці: "Мова, віра, армія". Тому мовний закон це частина цієї матриці. Подивимося чим це закінчиться, до другого читання закон буде змінюватися дуже сильно. Сказати, чи голосуватимуть за нього після другого читання, я зможу тільки коли побачу редакцію другого читання.
Сергій Лещенко в студії Апостроф TV
- Чому, через чотири роки після революції, ми йдемо на вибори, щоб робити вибір між старими обличчями? Чому так і не з'явилися нові лідери в українській політиці?
- Тому що, спочатку, система була законсервована. Порошенко, коли йшов на перший термін, обіцяв змінити систему виборів, він цього не зробив. Новий парламент обрали не за законом Януковича, а за законом Кучми 1998 року. Україну відкачали після режиму Януковича і залили в неї інфіковану корупцією кров. І цей інфікований хворий ходить чотири-п'ять років як зомбі, ледве ноги волочить. Тому система не змінилася настільки, наскільки вона могла. Якби у нього була мотивація, він горів бажанням почати все по-новому, то домігся б грандіозних успіхів.
У нього був мандат довіри в 55%, перемоги на виборах вже в першому турі. Він, по суті, контролював на той момент парламент. Всі його тоді боялися, боялися силовиків. Він міг би прийняти всі необхідні закони, повністю змінити склад парламенту, міг набрати собі нових лідерів. Не трьох осіб, щоб показати, що він не такий як усі, а 100 нових осіб. Не березенок, кононенок і грановських, а реальних лідерів Майдану, громадських лідерів та повністю оновити політику. Після такого дуже складно бити по щоках парламент і питати чому він такий дохлий. А зараз ми повинні по-новому все починати: новий президент, нова система виборів. Тільки тоді у нас з'являється шанс на очищення, або це буде деградація ще на 10 років.
