Не побоявся, що його назвуть вискочкою, - Олена Зеленська про передвиборчу кампанію свого чоловіка

Про інтерв'ю з ОЛЕНОЮ ЗЕЛЕНСЬКОЮ "Апостроф" домовився ще в ніч першого туру в штабі її чоловіка, кандидата в президенти Володимира Зеленського. Олена дотримала обіцянку і зустрілася з нашим виданням в головному офісі студії "Квартал 95". Ймовірна перша леді розповіла "Апострофу", чому була проти президентства чоловіка, який мотив став вирішальним у Зеленського під час вибору між шоу-бізнесом та управлінням країною, а також, що допомогло їхній парі зберегти міцні відносини.

- Як ви реагуєте на таку пильну увагу з боку громадськості до вас. Вам це комфортно?

- Чесно скажу, що некомфортно. Ніколи не була публічною. Колись була можливість разом з Володимиром щось робити на сцені, але я вирішила, що треба, щоби хоч хтось залишався в тіні. А зараз доводиться витримувати цю роль.

- А ви вже підготувалися внутрішньо до того, що можливо станете першою леді, фактично, першою жінкою в країні?

- Складна ця роль. Поки я налаштовуюся.

- А що вам допомагає налаштовуватися? Можливо, читаєте чийсь досвід? У США, наприклад, є багато прикладів успішних перших леді.

- Поки я не заглиблювалася в це питання. Максимум, що мені зараз потрібно було дізнатись - про зовнішній вигляд, який повинен відповідати етикету. Бачила один репортаж про себе, якраз про зовнішність, потім врахувала недоліки, які були. Але це все не дуже складно, просто треба мати про це інформацію.

- А ви не замислювалися, якою сферою займетеся?

- Спочатку я б хотіла продовжити займатися тим, чим я вже займаюся в житті. Мені б не дуже хотілося заглиблюватися в політику. І мій чоловік дає мені таку можливість, мене ніхто нікуди не тягне, я можу займатися тим, чим я займалася дотепер. Але з іншого боку, я розумію, що з'являється можливість привертати увагу суспільства до важливих речей у будь-яких сферах — від допомоги хворим дітям до інших проблем. І, напевно, буде цинічно відмовитися від такої можливості. Але поки мені складно зорієнтуватися, тому що це серйозне заняття. Своє ім'я, свою репутацію ти віддаєш повністю під якийсь проект і це величезна відповідальність. Якщо я наважусь чимось займатися, то я дуже довго буду порівнювати всі "за" та "проти". Отже, якщо я зможу взяти на себе таку відповідальність, то я, звичайно, це зроблю.

- А наскільки серйозно ви залучені в роботу "Кварталу" зараз?

- Я один зі сценаристів "Кварталу" поряд з іншими хлопцями.

- Була така інформація, що ви є одним із сценаристів серіалу "Слуга народу", це так?

- Це не так. У нас є кілька авторських напрямків: телевізійне, кіно. Серіали пишуть зовсім інші люди, а ми пишемо телевізійні проекти.

- Чи стало для вас несподіванкою те, що Володимир пішов у президенти?

- Це його внутрішня громадянська позиція. Нехай це звучить пафосно, але так воно і є. Сумно спостерігати за тим, куди ми всі разом маршируємо. Але найбільше мене ображає в цій ситуації інше. Людина не побоялась, що її будуть називати вискочкою, ідіотом, казати "що він про себе думає"; він пішов в це, а тепер ще й отримує кожного дня на горіхи. Напевно, це все найближчим часом не зміниться, просто ми відростимо панцир. Але поки що треба відучити себе читати коментарі в соцмережах.

- Ще читаєте?

- Не можу втриматися. Ми намагалися перед сном не читати Фейсбук. У нас був договір, що перед сном і відразу після пробудження не читаємо. Десь тиждень ми протрималися (сміється). Потім якось він заходить і запитує, що я читаю, А я йому: книжку (сміється). Але треба якось, звичайно, від цього утримуватися, тому що нерви не залізні.

- А чи обговорює Володимир з вами вдома політичні питання?

- Навіть якщо він і не хотів би, все одно доводиться. Це ж життя, яке щодня приносить нові виклики, їх треба пережити і проговорити, бо навіть на емоційному рівні такі речі не можна тримати в собі.

- Володимир радиться з вами? Тому що в інтерв'ю Дмитру Гордону він якось сказав, що ви дуже впливаєте на нього, і ваша думка йому важлива.

- Мені було дуже приємно, це справді прозвучало компліментарно. Але, в цілому, він сам вирішує, що йому робити, а що - ні. Напевно, якщо він сумнівається, то він може зі мною порадитися. Я не така далека від всіх його справ та проблем, я завжди в курсі, але є деякі моменти, які навіть для мене стають сюрпризом. Я кажу йому потім: "можна ж було мене підготувати"? На що він зазвичай відповідає, мовляв, просто забув мені сказати. Отже не можна стверджувати, що я йому радник або сірий кардинал.

- Нещодавно в інтерв'ю ви сказали, що були агресивно налаштовані проти його президентства. Чому? Вся справа в публічності та в навантаженні або ще в чомусь?

- Бачите, що відбувається зараз? Я, звичайно, припускала, що може бути щось подібне, але дуже складно все це емоційно переживати. А ще треба працювати, не забуваючи про свої основні обов'язки та про дітей. Ми рахуємо дні та години, коли це все закінчиться, але я розумію, що навіть якщо буде перемога, все це означатиме лише початок.

- Зараз активно обговорюється тема дебатів Зеленського та Порошенка, дуже критикуються ораторські здібності Володимира, особливо, на тлі чинного президента. Ви як найдорожча для нього людина, скажіть, чи в змозі він протистояти в цих дебатах Порошенку?

- Однозначно, так. Звісно, будь-хто може впасти в ступор або не вчасно підібрати потрібне слово, коли нервує або знаходиться в кризовій ситуації. Тим більше, гарант наш дуже досвідчений оратор. Ясна річ, ця боротьба досвіду з недосвідченістю може зіграти злий жарт, але мені здається, що у нього все вийде. Він активно готується зараз. Найголовнішим є те, що він всю свою передвиборчу програму не намагався грати в політика, він яким був, таким і залишився. І всі його публічні висловлювання, всі інтерв'ю, всі відео були непідготовленими. Можливо, виникали якісь недоліки - не так підібрав слово, не так почухався (посміхається). Але дебати - це публічний виступ, а це його стихія.

- Чи треба йому взагалі треба дебатувати, адже електорат підтримує Володимира Зеленського і без дебатів?

- Це питання, справді, дискусійне, ми дуже багато про це говоримо. Але з іншого боку, якісь плани та інформація, можливо, не були повністю викладені під час передвиборчої кампанії. Щось, напевно, потрібно розтлумачити додатково. Показати, в чому ти вже розібрався і що ти збираєшся робити. Є багато цікавих моментів.

Прихильники точно не відвернуться, але є ще люди, які не розуміють, хто він. І виступають проти тільки тому, що їм здається, що за цією фігурою нічого немає: ні команди, ні плану дій. Таких людей можна спробувати переконати, і мені здається, що такий шанс є.

- А ви не радили йому вийти до журналістів? Адже до Володимира звучить багато претензій, ніби він ховається від преси.

- Я не радила йому виходити до журналістів. І без того багато виходів, комусь відмовляють, але багатьом - ні. Все встигнути нереально. Одна з претензій полягає в тому, що у нього замало досвіду, але знання і досвід - це саме те, що накопичується. Всі останні місяці він цим займався, у нього цілими днями йдуть консультації з експертами, а це складний процес, це навіть не навчання, це робота. Він повинен вникнути фактично в усе. Це не може статися за одну хвилину. Він зараз екстерном проходить курс молодого бійця, на мою думку - успішно.

- А як ви ставитеся до "чорної" кампанії, яку розгорнули проти нього і до звинувачень у тому, що він буцімто наркоман?

- Коли такого взагалі немає і ніколи не було, виникає просто втома. Втома у наших друзів, знайомих, у тих, хто спочатку мовчав, хоча, ми нікого і не підтягуємо в свої ряди. Ми не звертаємося до співаків, артистів, які знають нас багато років, з проханням підтримати нас. Але буває таке, що вони самі вже не витримують і це приємно. У цій ситуації шкода батьків, які починають переживати, але батьки з посмішкою до цього ставляться, тому що переживати нема про що. Вони сприймають це як черговий бруд от і все. Ми вже всі навчилися з гумором сприймати це. А ще спорт рятує. Що б не сталося, але щодня ми займаємося спортом і це дуже розвантажує голову.

- А діти ваші вже усвідомлюють, що їхній тато, можливо, майбутній президент?

- Дочка спочатку сильно переживала. Їй 14 років, вона вчиться в школі. Вона ридала і говорила: як же я буду ходити до школи, що мені там скажуть? Але слава Богу, що в школі ситуація нормальна, кілька млявих жартів було на цю тему, але на цьому все закінчилося. А молодшого ми поки що не інформуємо. Йому 6 років і він тільки піде в школу. Якісь чутки до нього, ясна річ, доходять, але ми не звертаємо особливої уваги на це. По-перше, це може налякати, тато і так завжди дуже зайнятий, і буває вдома тільки коли діти лягають спати, а також вранці, коли ми снідаємо. Тому сказати їм, що ваш тато можливо стане президентом, це все одно, що зізнатися дітям, що ви його взагалі не будете бачити. У нас є дедлайн — 21 квітня. А далі будемо думати, що робити.

- Я читала, що ви можете критикувати Володимира та доволі гостро над ним жартувати, а чого стосуються ці жарти?

- Всього. Насправді у нас дуже дружні стосунки і, мабуть, є якийсь рефлекс: коли ти щодня працюєш над тим, щоб створювати щось смішне, то це вже рефлекторно переноситься і всередину колективу, і всередину родини. А коли я вважаю, що він не правий, то, звісно, можу про це сказати. Іноді треба стримуватися, бо якщо критика не конструктивна і ти вже нічого не зміниш, то просто зіпсуєш людині настрій. Я іноді навіть сама собі кажу: ну помовч, стоп, але іноді стримуватися не виходить (посміхається).

- Ображається він?

- Не завжди ображається. Може розлютитися, коли це зовсім не в тему, але відразу скаже про це. А так він до всього ставиться з гумором. Він мене теж критикує. Ми один одного критикуємо, у нас такий тандем.

- А ви задоволені взагалі його виборчою кампанією?

- Мені здається, вона перевернула всі уявлення про виборчі кампанії, тому що вона зовсім інша. І найголовніше, що вона повністю заснована на альтруїзмі. Ніхто в штабі не працює за гроші. Звичайно, є позиції технічні, є окремі витрати, і це оплачується. Але хлопці, які сидять в колл-центрі, юристи, консультанти – всі вони прийшли за ідею і це здорово. Я дуже поважаю цих людей. Не знаю, чи надалі хтось з них знайде місце в політиці, але зараз навіть питань ніхто не ставить таких.

Так, були якісь помилки, можливо, не все правильно було зроблено, але це вже пройшло.

- А як часто ви зараз бачитеся з Володимиром?

- Кожен день. Вранці і ввечері. Ось разом до Франції злітали, він запропонував - полетіли зі мною, буде хоча б один день, щоб відпочити. Але відпочинку особливого не вийшло (посміхається). Хоча погуляли трохи, сходили в Лувр, відволіклися.

- А ви як любите відпочивати?

- Ми любимо активний відпочинок. Правда зараз, коли він став сильно втомлюватися, у нас не з першого дня починаються екскурсії. Нам подобається знаходити цікавих гідів, щоб нам якомога докладніше розповіли про те місце, де ми знаходимося. Якщо це якийсь курорт, обов'язково беремо спортивне спорядження, плаваємо, їздимо, а якщо відпочинок у місцях, цікавих з точки зору історії та культури, то багато гуляємо з дітьми.

- А є якісь улюблені країни та місця, куди ви щоразу любите повертатися?

- Побували у Франції і знову переконалися, яка це класна країна. Взимку теж були у Франції, каталися на лижах... В нашій сім'ї всі, крім мене, катаються на лижах. Кожної зими для мене це каторга (посміхається). Я маю на увазі те, що вони катаються і отримують задоволення, а я чекаю на них.

- З приводу відносин ваших з Володимиром. Ви справляєте враження дуже гармонійної пари. Що допомогло вам зберегти такі міцні стосунки протягом стількох років?

- Секретів ніяких немає. Життя триває відносини змінюються, як змінюємося ми самі. Теперішні стосунки та ті, коли нам було по 18 років – різні. В певний період часу комусь доводиться потерпіти. Був період, коли йому доводилося терпіти мої приколи. Потім був період, коли мені доводилося постояти осторонь та почекати, тому що мій чоловік набирав обертів, і у нього не було жодної вільної хвилини. Він завжди був трудоголіком. А коли це творча робота, а навколо багато цікавих людей, то ти розумієш, що можливо зараз ти йому менш цікава, ніж тобі хотілося б, але давайте почекаємо, що буде далі. Слава Богу, що вистачало терпіння і у нього, і у мене, і як-то все проходило досить гладко. Не можу сказати, що у нас якісь правила, які ми один для одного виробили, просто притерлися, напевно. Діти пов'язують дуже. Для мене дуже важливо те, як чоловік ставиться до своїх дітей і, слава Богу, мені пощастило. Але всі наші друзі, знайомі обожнюють своїх дітей, вони божевільні в хорошому сенсі слова, тата. Це не означає, що вони змінюють підгузники і йдуть в декрет замість своїх дружин, але у них завжди дуже ніжні відносини до дітей. І Володимир в цьому плані теж може бути прикладом, тому що страшенно обожнює своїх дітей. Але комусь же треба бути суворим і коли я починаю влаштовувати виховний процес, він обурюється.

Крім того, нас згуртували складні моменти в житті, які ми пройшли, ми дякуємо один одному. Нам пощастило, напевно, що ми взагалі один до одного добре ставимося (посміхається). Напевно, ми просто підходимо один до одного.

- Ви сказали ще, що ви товаришуєте...

- Різні моменти були в житті. Бувало таке, що озирнувшись навколо, я розуміла, що поруч зі мною завжди є лише один справжній друг – Володимир.

- А він романтична людина? Можливо, любить робити вам сюрпризи.

- Я не дуже люблю рожеву романтику із ванною з пелюстками троянд, наприклад. І сюрпризи я не люблю, я їх боюся, тому що його фантазія безмежна (сміється). Я ж люблю все планувати. Ось зараз складний період, належить "Жіночий квартал" в Туреччині, ми повинні його написати. І дівчатка-актриси входять в репетиційний період, а я не розумію, їду я туди чи ні, тому що це буде в кінці квітня. Тому я ще кілька днів чекаю, а потім буду задавати питання (посміхається).

- А які ви переваги можете виділити у Володимира і які недоліки?

- Зараз я буду його хвалити. По-перше, це чесність. Він завжди чесний, в першу чергу, з самим собою. У нашому бізнесі складно мати хорошу репутацію, оскільки є фінансові та іміджеві питання. Дуже складно досягти мети, відстоювати свою точку зору і при цьому нікого не образити, але у нього якось завжди виходить зробити це коректно. Багато творчих людей заздрять йому. Вони намагаються показати, мовляв, ми творчі люди і ми працюємо не за гроші, а я вважаю, що це лицемірство, тому що в Голлівуді, наприклад, всі творчі люди і всі за гроші. Якщо ти хочеш давати людям робочі місця, ти повинен нести за них відповідальність, забезпечити їх роботою, контрактами, новими ідеями. Йому завжди це добре вдавалося – поєднувати творчість та бізнес, при цьому, не поступаючись своїми принципами та нікого не обманюючи. Він - порядна людина. Я не можу уявити, щоби він образив жінку. З жінками у нього взагалі особливі стосунки, він на мене жодного разу не підвищив голос. І коли раптом я бачу у когось таке - для мене це шок, тому що у нас вдома це табу. Якщо я підвищила голос на дитину, у мене будуть проблеми (посміхається). Зрозуміло, що він не буде мене лаяти, але буде видно, що він страждає. Він переживає, що дитина може злякатися. "Ти на нього гримала, а ти бачила, які в нього очі були в цей момент?", - запитує він мене. І може в цьому і є його романтика. В принципі, все, що він намагається показати у виборчій кампанії – це правда. І було б легше, якби ми вміли брехати, більше себе рекламували, але цього не хотілося. Єдине, за що я переживаю, що з цією порядністю йому буде складно.

- А недоліки?

- Побутові речі. Він буває неуважним. Буває, багато всього планує, може на день запланувати з десяток зустрічей і намагатися на них встигнути, хоча це фізично неможливо. Ще він не вміє розслаблятися, здається, що він такий веселий, балагур, але коли ми їдемо на відпочинок, то тільки на третій день його відпускає, і він може озирнутися навколо і не бути в напруженому стані. У побуті він неуважний, він не знає, де що лежить, постійно все шукає. Раніше у нього взагалі не було ключів від квартири, і тільки в минулому році ми йому їх дали: він пізно приходить, щоб двері не дзвонив (сміється). І тепер він ці ключі шукає кожен день.