У понеділок, 20 липня, президент РФ Володимир Путін відвідав окупований Крим. Там лідер Кремля взяв участь в закладці одразу шести бойових кораблів для ВМФ РФ. Два з них будуватимуться в Керчі на потужностях захопленого росіянами українського суднобудівного заводу "Залив". Це російські універсальні десантні кораблі (УДК) "Іван Рогов" і "Митрофан Москаленко". Йдеться про російський варіант вертольотоносців типу "Містраль". Як відомо, Росія повинна була отримати щонайменше два кораблі такого типу, згідно з контрактом, укладеним з Францією в 2011 році. Однак уже оплачені поставки зірвалися, у зв'язку з російською агресією проти України.
Обидва російських "Містраля" загальною вартістю близько 100 мільярдів рублів планується передати російському Чорноморському флоту в 2027 році. Наскільки вони небезпечні для України і чому в умовах наростаючої економічної кризи і протестної активності в РФ зважилися на такий дорогий проект? Розбирався журналіст, експерт з військових питань Денис Попович.
Під час свого візиту до окупованого Крим президент РФ Володимир Путін відвідав Керч. Поїздка передбачала відвідування суднобудівного заводу "Залив", де президент РФ взяв участь в церемонії закладки відразу шести бойових кораблів для потреб ВМФ РФ. Це атомні підводні човни "Воронеж" і "Владивосток" в Северодвінську, а також фрегати "Адмірал Юмашев" і "Адмірал Спиридонов" проекту 22350 в Санкт-Петербурзі.
За закладкою фрегатів і підводних човнів Путін спостерігав в режимі відеоконференції, а ось початок будівництва ще двох кораблів "Іван Рогов" і "Митрофан Москаленко" бачив своїми очима. Це російські універсальні десантні кораблі (проект 23900), які створюються на заміну французьким вертольотоносців типу "Містраль". Російські "Містралі" будуватимуться на потужностях українського заводу "Залив", захопленого росіянами після анексії Криму. Зараз ТОВ "Суднобудівний завод "Залив" контролюється російською суднобудівною корпорацію "Ак Барс".
Що таке російський "Містраль"
Необхідність оснащення свого флоту універсальним десантним кораблем Росія пояснювала відсутністю засобу перекидання морської піхоти. Одночасно УДК повинен був забезпечувати довгострокову присутність російських військових контингентів у віддалених районах, їх авіаційну підтримку, а також виконувати функції корабля управління.
Оскільки досвіду побудови саме таких кораблів у росіян не було, то їх вирішили купити. Вибір припав на французькі універсальні десантні кораблі-вертольотоносці типу "Містраль". Згідно з контрактом, укладеним в 2011 році, передбачалося закупити два "Містраля" у Франції і ще два побудувати за ліцензією в Росії. Загальна сума контракту перевищила 1 мільярд євро.
Кораблям заздалегідь були присвоєні назви - "Владивосток" і "Севастополь". Їх планувалося передати в розпорядження Тихоокеанського флоту РФ. Один такий корабель міг би здійснювати плавання на відстань до 5800 морських миль (понад 10 тис кілометрів) з автономністю до 30 діб. На його борту може розміщуватися 450 морських піхотинців (при походах на короткі дистанції - до 900 морських піхотинців). Також один "Містраль" здатний перевозити 16 важких вертольотів або 32 легких; до 60 бронетранспортерів, до 70 вантажівок, а також до 13 основних бойових танків типу Leclerc.
На прохання російської сторони, в первісну конструкцію були внесені зміни, що дозволяють використовувати "Містраль" в умовах Півночі. Також була збільшена висота корабля, щоб забезпечити експлуатацію російських протичовнових вертольотів Ка-27, розвідувально-ударних Ка-52К і посилено артилерійське озброєння. Контракт був практично виконаний, але "Містралі" так і не потрапили в Росію. У 2015 році угоду було розірвано через агресивну політику РФ відносно України. Обидва кораблі купив Єгипет, а вже передплачені кошти повернуті російському замовнику.
У тому ж 2015 року в Росії загорілися ідеєю замінити втрачений "Містраль". Як бачимо, від ідеї до початку її практичного втілення пройшло п'ять років. Російські УДК проекту 23900 вважаються кращими за французькі "Містралі". Вони мають велику водотоннажність, вдвічі більшу автономність плавання, більшу швидкохідність (22 вузли проти 19), а також здатні вмістити до тисячі десантників. Авіаційна група російського УДК нараховуватиме понад 20 десантних вертольотів Ка-29, протичовнових Ка-27 або розвідувально-ударних Ка-52К. Загальна сума контракту становить близько 100 млрд рублів (приблизно стільки ж, скільки і розірваний контракт на "Містралі"). Поставка обох кораблів повинна бути виконана до 2027 року.
Їх "відповідь Чемберлену"
Реалізація проекту 23900 викликає низку питань у російських ЗМІ. По-перше, цей УДК буде розроблятися Зеленодольським проектно-конструкторським бюро, яке також входить в складу "Ак Барс". Але ЗПКБ ніколи не проектувало настільки великі кораблі, по своїй складності порівнянні з авіаносцями. Підприємства корпорації "Ак Барс" спеціалізуються на створенні малих ракетних і патрульних кораблів, що значно поступаються УДК за своїми розмірами і водотоннажністю. Виникають сумніви, чи зможе виконавець впоратися з таким непростим завданням, не маючи відповідного досвіду.
По-друге, порівняно великий період автономного плавання (60 діб) дозволяє припустити, що цей корабель призначений для далеких морських походів. Але тоді його слід порівнювати не з "Містралем", а з американськими УДК типу WASP, які вже побудовані і експлуатуються. "Американець" багато в чому перевершує "росіянина". Він більший за розмірами, має більш солідну водотоннажність і здатний на більшу, ніж у російського вертольотоносця, дальність плавання (
Один з американських УДК - Bonhomme Richard отримав серйозні пошкодження, внаслідок масштабної пожежі, що почалася 12 липня. Але американці побудували 8 таких кораблів, а Росія планує мати всього два і то в середньостроковій перспективі. При цьому вони навряд чи зможуть змагатися з американськими УДК, якщо Росія взагалі збирається кидати американцям виклик десь на далеких берегах. Складається враження, що російські "Містралі" створюються переважно, щоб "втерти носа" французам. При чому на папері це поки виходить, але до параметрів основного противника російські конструктори навіть не намагаються наблизитися.
При чому тут Україна?
Це далеко не просте запитання, з огляду на той факт, що вертольотоносці будуватимутьсяся в окупованій українській Керчі. Виходить, що в Кремлі мають намір зміцнити військово-морське угруповання в анексованому українському Криму наступальними озброєннями, демонстративно використовуючи для цього "віджаті" у нашої країни підприємства. Наскільки це небезпечно для нас?
Небезпечно лише в тому випадку, якщо обидва вертольотоносці були задіяні вже зараз. Україна не планує будувати УДК навіть в довгостроковій перспективі, а наш флот і без "Містралів" сильно поступається російському. Єдиний по-справжньому надійний засіб боротьби з такими кораблями - крилата ракета "Нептун", яка може з'явитися на озброєнні української армії тільки в 2021 році. Тим часом, РФ отримувала б ще один потужний засіб десантування, проти якого нам було б дуже складно захиститися. Побоювання з приводу підготовлюваного вторгнення з моря отримували б додаткове підтвердження.
Але в реальності УДК планується ввести в дію тільки через 7 років і то, якщо плани не зміняться. Таке вже не раз траплялося з іншими російськими бойовими кораблями. Наприклад, через відмову України поставляти в РФ газотурбінні установки миколаївського підприємства "Зоря Машпроект" було зірвано будівництво шести фрегатів серії 11356, які після анексії Криму повинні були посилити Чорноморський флот РФ.
Йдеться про кораблі "Адмірал Григорович", "Адмірал Макаров", "Адмірал Ессен", "Адмірал Бутаков", "Адмірал Істомін" і "Адмірал Корнілов". Серія була закладена ще в 2010 році. Тому три перших фрегата Росія встигла передати до складу ЧФ РФ, використовуючи ті агрегати, які Україна встигла поставити до початку кримських подій і війни на Донбасі. Всі ці кораблі зараз базуються в окупованому Криму. Надалі співпраця перервалася, тому подальша доля недобудованих "Істоміна", "Корнілова" і "Бутакова" зараз не дуже зрозуміла. Можливо, їх продадуть Індії, а миколаївські турбіни будуть безпосередньо закуплені вже індійським урядом.
Зараз Україні варто побоюватися тих російських сил, які вже розгорнуті в Криму і вздовж сухопутних кордонів. Поява на півострові російських УДК - це середньостроковий виклик. Але, по-перше, невідомо, чи будуть вони взагалі побудовані в заплановані терміни, по-друге, неясно, чий буде Крим в 2027 році. По-третє, незважаючи на прийняті зміни в російську Конституцію, далеко не факт, що режим Путіна взагалі протримається до 2027 року. І, нарешті, по-четверте, чудовою відповіддю на посилення російського корабельного угруповання є розгортання українських "Нептунів", яке може початися вже в наступному році. Протикорабельні крилаті ракети наземного і морського базування здатні зробити використання флоту просто нерентабельним.
Швидше, керченський вояж Путіна слід розглядати у пропагандистському контексті: мовляв, всі чутки про фінансову і політичну кризі в Росії сильно "перебільшені", "режим небезпечний для своїх сусідів і продовжує озброюватися", "Росія віддавати Крим не збирається".
