У новий політсезоні одні з найважливіших питань, якими буде опікуватися Зе-влада, стосуються реформування архітектурно-будівельного контролю та завершення багатостраждальної децентралізації. За їх втілення відповідає Міністерство розвитку громад і територій на чолі з Олексієм Чернишовим, і справи в згаданих сферах далеко не завжди йдуть гладко. Де пробуксовує державна машина - розбирався "Апостроф".
Провальний контроль за будівництвом
Півтора роки тому прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що будівельна сфера - одна з найбільш корумпованих і підхід до її очищення повинен бути системним. Його наступник Денис Шмигаль назвав ДАБІ "кліщем на здоровому тілі будівельного ринку, який заражає його корупцією та є основним генератором цієї корупції", і слідом за Гончаруком пообіцяв ліквідувати інспекцію і підготувати відповідну реформу, займатися якою повинен був Мінрегіон.
В результаті уряд ліквідував Державну архітектурно-будівельну інспекцію і створив замість неї три нових органа влади. Власне, оновлену ДАБІ, Держінспекцію містобудування та Держагентство з питань технічного регулювання містобудування. Але вже в грудні 2020 року всі три структури ліквідували, відновивши єдиний орган з нагляду за будівництвом. Результати такої реформаторської "творчості" виявилися плачевними.
Чиновники і політики, які затіяли реформу, не мали елементарного поняття про те, як видаються документи на будівництво, але хотіли скасувати мало не всі дозволи, але в реальності видача документів через реформи перетворилася в те ще випробування, і за минулий рік ввели в експлуатацію вдвічі менше квадратних метрів, ніж в 2019-му. Крім того, хабарі за різноманітні дозволи, за інформацією представників будкомпаній, зросли майже вдвічі. За час "успішної" реформи встигло змінитися вже півдесятка керівників органів архбудконтролю, але ніхто з них не запам'ятався якимись успіхами. Керівництво Мінрегіону при цьому продовжує милостиво віщати про повну дерегуляцію галузі, швидке впровадження всіляких зручностей для забудовників з інвесторами, а також інших прекрасних речах, які поки ніяк не співвідносяться з реальністю.
Міністр "в тіні" децентралізації
Не менш значущим напрямком, яке курирує Мінрегіон, є завершення багатостраждальної реформи децентралізації. Минулого року в Україні завершився процес об'єднання громад, 1469 ОТГ отримали нові повноваження, зменшилася і кількість районів, замість 490 тепер їх 136. Проте, в процесі укрупнень не обійшлося без грубих помилок, каже "Апострофу" Анатолій Ткачук, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства.
"На 2019 рік у нас було створено близько 100 ОТГ, створених способом добровільного об'єднання, що займали 46% території країни і в яких проживало близько 70% населення. Потрібно віддати належне нинішньому скликанню парламенту і уряду Гончарука, які прийняли рішення про завершення створення ОТГ адміністративним порядком, щоб в 2020 році місцеві вибори пройшли на новій основі. Але на цьому етапі зробили помилку: створили деякі громади площею 1,5 - 2 тис кв. км, включивши в них 70-80 населених пунктів. Причому більшість таких громад створені на кордоні в Росією, і це небезпечно", - говорить експерт.
Ткачук зазначає, що минулого року скоротили кількість районів, і райради за фактом перестали бути органами місцевого самоврядування, які представляють інтереси громади. У них відібрали джерела існування та повноваження. Все майно передається в новостворені ОТГ, що в багатьох випадках завершиться або вже завершилося руйнуванням цього майна. До того ж частина послуг, які мешканці сільських територій могли отримувати на районному рівні, тепер їм недоступні.
У свою чергу, глава ГО Інститут розвитку територій Юрій Ганущак каже "Апострофу", що децентралізація - це досить невелика частина роботи міністерства.
"Якщо мова йде про регіональний розвиток, то Чернишов - не перший міністр, який "ламає зуби" на цій темі. Приклад: зараз в питанні планування територій немає прогресу, саме міністерство має розробити весь перелік документів щодо планування території громад, але робота йде дуже повільно. Зараз основну роботу по реформі робить комітет, там більший інтелектуальний потенціал", - говорить Ганущак.
На думку експерта, Мінрегіон продукує документи не кращої якості, саме тому найважливіший для завершення децентралізації законопроект №4298 "Про місцеві державні адміністрації" подавався депутатами профільного комітету.
"У Мінрегіоні вважають, що вони вже все знають і розуміють. Документи, які подає міністерство - відверто кажучи, не кращої якості. По законопроекту №4298 я працював з профільним комітетом, а не з Мінрегіоном. Ще один дуже важливий документ - законопроект про порядок вирішення питань адмінтерустрою №4664, поданий міністерством - сподіваюся, ми докорінно переробимо в комітеті, адже в ньому досить багато помилок", - стверджує експерт.
Де захист від місцевого сепаратизму і феодалізму?
Важливість ухвалення законопроекту №4298 в тому, що голова РДА зможе координувати органи місцевого самоврядування, контролювати виконання державної політики на місцях і зможе оскаржити рішення місцевої громади в суді. Після публікації рішення органу місцевого самоврядування голова РДА буде 30 днів на те, щоб відправити місцевій громаді свою аргументацію, чому цей акт суперечить законам України або Конституції. Якщо суспільство не реагує, голова РДА звертається до суду. Також представники органу місцевого самоврядування за бажанням можуть провести консультації з РДА щодо законності своїх рішень або перед прийняттям актів передати їх на перевірку в РДА.
Тобто в рамках чинної Конституції райдержадміністраціям надають префектурні функції, і від того, чи приймуть законопроект №4298 і в якому вигляді, залежить, чи буде продовжуватися децентралізація. Фахівці відзначають, що проекту не вистачає прописаної можливості припиняти повноваження місцевих рад в разі прийняття рішень, які загрожують безпеці та територіальній цілісності України.
"У законі не визначено, що робити з місцевою радою, якщо там заправляють сепаратисти. Треба надати можливість голові РДА припиняти повноваження місцевих рад", - говорить Юрій Ганущак.
Його підтримує Анатолій Ткачук, який звертає увагу на те, що ресурси і повноваження вже фактично передані на місця, але відповідальності за рішення місцевих органів самоврядування поки немає.
"Реформа передбачає передачу повноважень, ресурсів і відповідальності. Перші два пункти з цього списку вже передані на місця, а відповідальність не встановлена. Тобто, держнагляду за законністю актів органів місцевого самоврядування немає. Кажуть, що цим повинні займатися префекти, для яких потрібно змінювати Конституцію, але систему нагляду дуже просто впровадити через місцеві держадміністрації, адже голови місцевих адміністрацій відповідають за дотримання законності на своїй території. Що, власне, і збираються зробити в №4298", - відзначає експерт.
Олексій Чернишов не прагне коментувати важливі моменти цього документа, які фактично несуть дуже велику загрозу якщо не сепаратизму, то вже точно безкарного феодалізму. Крім того, в профільному комітеті парламенту не приховують, що співпраця з Мінрегіоном плідною назвати дуже складно, про що, власне, говорить той факт, що прийнятий в першому читанні законопроект №4298 розробили не в Кабміні, а саме в Раді.
Експерт МЦПД Ігор Петренко вважає, що в регуляторній політиці міністерства є проблеми, та й в роботі з ОТГ теж є багато неоднозначних моментів, але в той же час багато складнощів в роботі Мінрегіону - через те, що розроблено далеко не всю потрібну нормативну базу.
Таким чином, Чернишов з підлеглими поки не потрапив в жоден великий скандал, але водночас в значній мірі усунувся або не зміг навести порядок з "реформованим" архбудконтролем. Що стосується децентралізації, то міністр, здається, вважає цю тему дуже небезпечною для себе, і ніяких проривних ініціатив в цьому плані від Мінрегіону ми, швидше за все, не побачимо. Виникає питання - а хто ж тоді, як зазначено в офіційній назві органу, буде "розвивати громади і території"?
