У чертвер, 11 січня, скандальний законопроект про посилення мобілізації Верховна Рада повернула на доопрацювання до Кабміну, звідки він і надійшов. Про це поспішив повідомити голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія, хоча ще вчора він стверджував, що законопроект все ж таки буде ухвалено. Натомість нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко повернення документа назвав "нашою перемогою". Чи насправді неприйняття мобілізаційного закону є перемогою і що буде з ним далі, розбирався "Апостроф".
Законопроєкт "все"?
Арахамія розповів, що 11 січня відбулася закрита нарада з військовим командуванням, а також засідання погоджувальної ради в закритому режимі. Були присутні головнокомандувач Валерій Залужний, начальник Генерального штабу Сергій Шаптала, міністр оборони Рустем Умєров, керівництво Верховної Ради, голови фракцій та комітетів.
"За результатами наради, законопроєкт повертається ініціатору. Одночасно передаємо пропозиції напрацьовані на комітеті та у робочих групах", - написав Арахамія в Telegram.
Читайте: В режимі цейтноту: чи можна обійтися без законопроекту про мобілізацію
Нардеп Ярослав Железняк теж зазначив, що вранці, 11 січня, засідала погоджувальна рада, проте депутатів на неї не пустили.
"Формально погоджувальна рада завершилась. Навіщо її збирали так і не зрозуміло. Зараз типу закрита нарада з фракціями у спікера. Потім, в теорії, Комітет і потім в зал на 13:00", - написав Железняк.
Але о 13:00 стало відомо, що Рада повертає скандальний законопроєкт на доопрацювання в Кабмін.
Нардеп від "Євросолідарності" Олексій Гончаренко з радістю повідомив в своєму Телеграмі: "Друзі, так як в такому вигляді його не можна було голосувати, то це наша перемога".
Що буде з цим законопроєктом далі, не беруться прогнозувати навіть самі народні депутати.
Один із сценаріїв написав Ярослав Железняк: "Зібрати пропозиції, винести на Комітет пропозицію відправити на доопрацювання уряду з ними, швидко від уряду, вже у пʼятницю, отримати доопрацьований варіант і його ж в пʼятницю затвердити у першому читанні”.
Разом з тим нардеп зауважив, що так швидко це не буде: "Якщо Рада відправить своїм рішенням на доопрацювання, то там строки великі на подачу і самого закону і альтернативних. Просто подати новий закон під новим номером – знову строки мінімум 7 днів на альтернативні. Є ще варіант "д" - доопрацьований. Це найкращий був би вихід, але Комітет оборони на це звичайно ніколи не піде. В теорії можна було б знайти рішення ad hoc про відхилення від процедури, але на це потрібна згода всіх фракцій. А її звичайно поки не буде".
Членкиня парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп Соломія Бобровська ситуацію, що склалася, прокоментувала "Апострофу" так: "Я не знаю, що з цим законопроєктом буде далі. Міноборони нам нічого не говорить. Ми за пропозиції не голосували і рішення Комітету немає. Тут є декілька опцій. Одна з них, це звузити документ до мобілізації і демобілізації. Сподіваюсь, що Міноборони доопрацює законопроєкт і внесе на розгляд в Раду якомога скоріше".
Гра в популізм
Те, що нардепи вирішили не ухвалювати законопроєкт про мобілізацію навіть у першому читанні, може призвести до негативних наслідків.
"Насправді це один з головних державних пріоритетів на сьогодні, але суспільне ставлення до мобілізації є дуже неоднозначним. Це відчувають і народні депутати. Вони, як і деякі урядовці, не хочуть брати на себе відповідальність за певні непопулярні рішення (санкційні норми в законопроекті про мобілізацію)", - написав політолог Володимир Фесенко.
Однак, на його думку, більшість народних депутатів все ж таки усвідомлюють, що процес мобілізації треба вдосконалити і на потреби військових треба відгукнутися. І майже всі нардепи розуміють, що не можна прямо виступати проти мобілізації, тому що це означатиме, що ти таким чином фактично виступаєш проти спротиву російській навалі.
Політолог нагадав, що в Раду внесено ще 4 альтернативних законопроєкти, але всі вони проблему не вирішують.
"Насправді, всі ці законопроекти не про розв’язання нагальної проблеми, а про те, щоб сподобатися тим, хто не хоче мобілізації як такої, і одночасно виглядати "патріотами" і "державниками", - вважає Фесенко.
"Танці з бубнами навколо цього законопроєкту повᶦязані з тим, що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за непопулярне рішення. А закон про мобілізацію, любий, навіть самий гарний, не може бути популярним, - каже "Апострофу" політтехнолог Олексій Голобуцький, - Скільки буде він доопрацьовуватись - невідомо".
Разом з тим, на думку політтехнолога, якби була політична воля, то законопроєкт про мобілізацію був би сьогодні проголосований в першому читанні.
"Президент Зеленський теж не хоче брати на себе відповідальність. Якщо б він хотів, то "Слуги народу" проголосували б. Їм голосів би вистачило, - каже Олексій Голобуцький, - відповідальність за мобілізацію влада хоче перекинути на військових, щоб військові асоціювались з негативом, а влада була в шоколаді".
"Всі від цього законопроєкту відбиваються, боючись втратити рейтинги, а треба було комунікувати з суспільством, - каже в коментарі "Апострофу" військовий експерт Іван Ступак, - Зеленський і Залужний повинні були б вийти до людей і зважено прояснити свою позицію та необхідність мобілізації. Але цього зроблено не було".
Політолог Володимир Фесенко спекуляції навколо мобілізаційного закону називає популізмом і закликає владу його припинити.
"З цього популістького ражу і когнітивного дисонансу треба виходити. Абсолютно очевидно, що законопроект про мобілізацію потребує суттєвого доопрацювання і пошуку оптимального балансу інтересів. Не можна виносити на розгляд Верховної Ради сирий і неузгоджений законопроект, який не отримає необхідної кількості голосів", - зазначає Фесенко.
На думку політолога, якщо законопроект про мобілізацію буде провалений у Верховній Раді, то програють не особисто Зеленський чи Залужний, Міноборони з Кабміном, парламент і народні депутати.
"Зрештою програють держава і суспільство. Суспільство програє тому, що замість раціональної мобілізації на чітких правових засадах (на що і має бути спрямований законопроект про мобілізацію), набір до війська буде і далі відбуватися в тих ненормальних і негарних формах, як зараз. Але головний програш може бути в тому, що внаслідок послаблення українського війська Росія посилить свою навалу, відповідно для всіх нас зростуть ризики і масштаби війни", - зазначає експерт.
"Неприйняття закону про мобілізацію грає на руку Путіну, - каже Олексій Голобуцький, - Путін затягує війну і розраховує, що ми завалимся на мобілізації. А у Путіна людського ресурсу вистачить".
Що далі?
На думку Володимира Фесенко, нардепам та всім іншим політикам і державним діячам, а також різноманітним "експертам" і громадським діячам треба припинити політиканське і популістське "ток-шоу" навколо законопроекту про мобілізацію.
"Треба включити мізки, відповідальність перед країною (а не перед власною політичною силою та її лідером), нарешті інстинкт колективного самовиживання (зокрема і політичного). Це дозволить нормально доопрацювати законопроект про мобілізацію, а потім і відповідально проголосувати за нього, виходячи із загальнодержавних і суспільних і інтересів, а не вузько партійної кон’юнктури", - резюмував політолог.
"Закон треба приймати якомога швидше, але це питання дуже непросте для влади", - вважає Олексій Голобуцький.
А от Іван Ступак виказує з цього приводу оптимізм.
"Я думаю, що законопроєкт буде доопрацьований дуже швидко, бо всі розуміють, що нам треба встигнути з мобілізацією до квітня, коли Путін оголосить свою, - каже Ступак, - Мені здається, що Зеленський все ж таки скаже щось з цього приводу, коли закон буде доопрацьований і проголосований і таким чином він збереже свій рейтинг".
Читайте: Забута музика "Вагнера": чи треба Україні відправляти зеків на фронт
