Харків перебуває під постійними обстрілами, але живе, бореться й готується до майбутнього. У розмові з міським головою Ігорем Тереховим говоримо про захист міста від дронів і балістики, підтримку ППО, ситуацію з переселенцями, нестачу житла та перспективи відбудови.
А також – про школи під землею, безкоштовний громадський транспорт, мовну ситуацію в місті й співпрацю Харкова з міжнародними партнерами. Яким бачить Харків сьогодні та завтра його мер – читайте та дивіться у великому інтерв’ю.
– Розпочнімо із обстрілів, адже Харків кожного дня в новинах – по місту запускають багато чого: “Шахеди”/”Герані”, “Молнії”, тепер ще доєдналися і дрони типу “Черніка”. Чи має Харків можливість захиститися від дронів? Що робить конкретно місто для того, аби посилити мобільні вогневі групи, можливо, коштами чи іншою допомогою їх підтримуєте?
– Місто перебуває під постійними обстрілами “Шахедами”, і зараз “Черніки”, “Молнії”, і, на жаль, балістики та КАБи. Якщо казати про протиповітряну оборону, то я по-перше дуже вдячний всім бійцям, які сьогодні підсилюють її, а вона існує. Але ми всі розуміємо, що вона потребує удосконалення, бо наш ворог теж не стоїть на місці. Іте, що він використовує сьогодні по місту Харкову і і по іншим містам – по прифронтових містах, і по місту Києву, по іншим містам України, потребує посилення протиповітряної оборони
Ми це чудово розуміємо, що вона потрібна удосконалення і потрібна ешелонована протиповітряна оборона, і неможливо тільки сказати, що нам потрібно Patriot і все, але що щодо збиття шахедів, то повинні бути нові технології. Зараз відпрацьовуємо і з військовими, і з науковцями, інші способи протиповітряної оборони, такий, який буде збивати “Шахеди”.
Так, це складний процес, але ми маємо науковців, ми маємо військових та їхній досвід військових. Тому працюємо разом з військовими над цими технологіями для того, щоб захистити наше місто і в цілому Україну від цієї навали.
– Чи вдається знайти додаткове фінансування для того, щоб підтримати бійців із ППО?
– Так, ми, звісно, виділяємо кошти міського бюджету в якості субвенції, але їх, як ви розумієте, не вистачає. І я вдячний нашим підприємствам, бізнесу, який теж донатить. І теж долучається до підтримки військових, але це величезні кошти, і ми потребуємо і міжнародної фінансової підтримки. І я вдячний країнам, які підтримують нас щодо і ППО, і фінансово.
– Харків є другим після Києва, де найбільше внутрішньо переміщених осіб – близько 205 000 переселенців перебувають у місті. Чи вдалося забезпечити усіх якісним житлом для цих людей? Де вони зараз проживають? Це гуртожитки, де маєте можливість надати їм прихисток? Чи всі в нормальних умовах?
– Сьогодні у Харкові перебуває практично 205 000 вимушених переселенців. І ці люди вимушено переїхали до нас з Донецької, Луганської, Запорозької, Херсонської області, з деокупованих територій та територій, де зараз йдуть активні бойові дії. І всі знайшли притулок прихисток у місті Харкові.
І якщо взяти цих людей і провести соціологічне опитування, а ми таке проводили, то вони в переважній більшості залишаться в Харкові і після закінчення війни.
Тому для нас важливо, щоб вони повноцінно відчували себе харків'янами, і їх діти сьогодні навчаються у школах, і ми відвідують наші лікарні та поліклініки. Ми вперше в Україні відкрили спеціальний ЦНАП для вимушених переселенців, бо ті питання, які вони ставлять відрізняються від тих питань, які ставлять перед нами харків'яни.
Дуже важливо, щоб цей ЦНАП працював і він сьогодні користується попитом, і нам необхідно сьогодні зробити так, щоб всі ці люди відчували себе повноцінними, повноцінними харків'янами. Що стосується житла, знаєте, житла не вистачає, ми це чудово розуміємо. У нас є певні можливості і ці люди багато з них проживають сьогодні у гуртожитках.
Ми переобладнали ці гуртожитки, так, ми надаємо комунальні послуги, але багато потрібно на державному рівні зробити для того, щоб ми будували, будували житло для вимушених переселенців, для харків'ян.
Сьогодні і харків'яни теж потребують житла, бо 160 000 мешканців міста Харкова опинилися без даху над головою завдяки тому, що Росія зруйнувала їхнє житло. Тому важливо прийняти таку програму і фінансувати цю програму щодо відбудови, щодо створення умов для того, щоб люди жили в нормальних умовах. Дуже багато з вимушених переселенців сьогодні орендують квартири у місті Харкові. Місто їм подобається і ми намагаємося забезпечити всім необхідним наших людей.
– Враховуючи динаміку на фронті і в Харкові переселенців може стати більше. Чи є в місті проєкти будинків і житла для внутрішньо переміщених осіб? Ви у вересні 2023 року в столиці презентували проєкт соціального житла на інвестиційному форумі. На якій він стадії? Чи рухається якось цей процес?
– У нас дійсно є проєкт, у нас розроблений повністю проєкт і проєктно-кошторисна документація для створення і будівництва цих будинків для внутрішньо переміщених осіб і для харків'ян. Хочу подякувати всім архітекторам, які долучилися до цього цих проектів. Ми активно співпрацюємо з архітектурною спільнотою та фундацією Лорда Нормана Фостера.
І для нас важливо, щоб відбудова була і щоб проєкти були найсучасніші. І такі проєкти ми маємо, і хочу сказати, є ділянки, які ми відводимо для будівництва такого такого житла.
Що стосується відбудови, то так, ми співпрацюємо з Міністерством розвитку громад і територій, Мінрегіоном для того, щоб будувати таке житло. І будемо мати пілотний проект, що щодо будівництва такого житла.
– Про співпрацю із архітектурним бюро Нормана Фостера. На якій стадії зараз ця співпраця? Тому що багато було про це розмов і вже не один рік. Чи є якась практична реалізація уже такої співпраці?
– Звісно є. Вдячний сьогодні і фундація Лорда Нормана Фостера і його родини, які за власний рахунок фінансували багато робіт. Крім цього вдячний уряду Німеччини, який теж фінансували генеральний план розвитку міста Харкова. Так, вже є пілотний проект, такий як науковий парк – це унікальний проект для всього світу.
Є кроки щодо створення генерального плану розвитку міста і ми рухаємося по тому напрямку, який ми вирішили, згідно з графіком цих робіт. І ми будемо мати генеральний план розвитку міста Харкова.
Вже створена економічна модель розвитку міста Харкова, бо коли ми кажемо за генеральний план, то це не тільки про архітектуру, а це і про економіку міста, і про бізнес міста. І це дуже-дуже важливо, і ми рухаємось в цьому напрямку і не повільними, а швидкими темпами. І ми маємо уже пілотні проекти, які ми можемо вже втілювати в життя.
– Харків досі має безоплатний проїзд у громадському транспорті. Про це є багато публікацій, багато про це написано. Безоплатний проїзд коштує харківському платнику податків щороку майже 2,5 млрд грн. Це досить серйозна сума для бюджету міста. Як гадаєте, в умовах війни чи доцільно зберігати такий механізм? Можливо, перейти на якийсь варіант диверсифікованих знижок для окремих категорій – наприклад переселенців, чи ні?
– Депутати підтримали мою ініціативу щодо безкоштовного проїзду в місті Харкові. Хочу сказати, що потрібно, щоб ми відрізняли прифронтові міста і міста, які знаходяться в тилу.
І хочу сказати, що ми потребуємо особливої уваги такі міста, які сьогодні практично на передовій, такі як Харків, такі як Запоріжжя, такі як Суми, Дніпро. Тому я хочу, щоб була цільова програма підтримки і прифронтових міст.
Ми потребуємо зовсім іншої уваги, зовсім іншої фінансової підтримки, зовсім іншої субвенції для того, щоб мати можливість жити і розвиватися. Що стосується громадського транспорту, так, він у нас безкоштовний, ми будемо зберігати безкоштовний проїзд, тому що у нас є такі можливості, бо це нагальна потреба, для людей.
Не тільки цим займаємося ми і фінансуємо, але ж ми сьогодні безкоштовно годуємо людей один раз на добу повноцінними повноцінними стравами для того, щоби люди мали можливість жити. І це користується попитом. І якщо спочатку ми розпочинали, було кожного дня ми видавали 30,000 порцій, то зараз ми видаємо 55-56,000 порцій. І попит зростає, бо ці люди потребують нашої уваги і захисту.
– Коли говорити про відбудову також міста, в центрі Харкові триває реконструкція скверу біля Вічного Вогню і це також коштує немалих грошей. Йдеться про 35 млн грн. Можна зустріти у соціальних мережах багато дорікань на адресу міської ради і вас. Чи доцільно, в принципі, це робити в умовах військового стану? Що би ви відповіли? Так чи ні? Доцільно, чи ні?
– Якщо так казати, то можливо зовсім зачинити ворота міста, нічого не нічого не робити. По-перше там був зсув ґрунту і ми були вимушені зробити такі відновлювальні роботи для того, щоб зберегти історичну пам'ятку Харкова. І що стосується того, що ми створюємо, я хочу, щоб у Харкова були створені всі умови для життя. І нам необхідно сьогодні робити все для того, щоб місто не стагнувало, а розвивалося.
І коли люди повертаються, а люди повертаються до міста, то для них має значення, що робить влада, що ми робимо для того, щоб місто розвивалося. Ми будемо створювати такий простір для людей, для людей, бо це фішка Харкова.
– Ви кажете, про повернення людей. Чи є план дати молоді можливість як і залишитися в Харкові, так, і повертатися? І загалом, які тенденції, враховуючи обстріли? Чи все-таки харків'яни попри все залишаються у місті?
– Я хочу сказати, що навпаки. Не те, що залишаються, а повертаються люди. І от нещодавно я мав розмову з людиною, яка повернулася з Швейцарії. Вони там перебували спочатку війни, а потім сказали: "Ні, ми будемо повертатися у Харків, бо Харків розвивається".
І не зважаючи от попереднє питання, це до того, як повернути людей. Повернути людей можливо, коли у них буде житло, коли у них будуть створені умови для навчання дітей, і коли вони будуть бачити, що місто не стагнує, а розвивається.
І харків'яни звикли що до дня міста, ми щось робимо, щоб створювалися нові гарні простори, які стають улюбленими місцями для харків'ян. Ми будемо продовжувати це, бо це Харків. І люди повертаються, і нам потрібно створювати умови для для того, щоб люди і залишалися, і поверталися.
Тому ми і сьогодні скасували всі місцеві податки і збори для того, щоб наш бізнес залишався. І я вдячний нашому бізнесу, який залишається і створює робочі місця і піклується люди. Тому і безкоштовний проїзд в місті Харкові. Тому і будівництво, тому і відбудова для того, щоб люди і залишились у місті Харкові, і повертались. Для нас це дуже важливо.
– Якщо говорити про молоді сім'ї, то це, звісно, і діти, яким треба забезпечити навчання в безпечних умовах. У Харкові створено проєкт підземної школи. Нині їх чотири і плануються ще. З цієї інформації знову ж, яка доступна у мережі, під землею у навчальному році, що минув залишилося близько 8800-9000 школярів. Скільки дітей можуть прийняти школи під землею в новому навчальному році?
У Харкові шалений попит та необхідність. Не від гарного життя ми почали створювати ці простори. Ніколи не хотів, щоб наші діти навчалися під землею. Але ми вимушені сьогодні мати перший такий світовий досвід переобладнавши шість станцій мтеро, аби діти наші мали можливість навчання.
І спочатку обережно до цього всі ставилися, родини і діти, а потім стався шалений попит, бо чудово всі розуміли, що дітям потрібно навчатися не тільки онлайн, а і офлайн. І тоді ми розробили проєкт першої в Україні підземної школи, якій ми втілили у життя в обмежені строки, але нам вдалося. І потім віддали ці проекти для інших міст і за ними вже будувати інші міста. Сьогодні ми маємо чотири підземні школи, які повноцінно працюють. До 1 вересня ми відкриємо ще три повноцінні підземні школи.
Крім цього до кінця року побудуємо ще три повноцінне підземне школи. Так, це важливо для харків'ян. Сьогодні в місті навчаються 100 000 школярів. І десь 60% з них знаходяться в місті Харкові і вони потребують навчання не тільки онлайн, а й офлайн.
Тому ми і створюємо такі підземні простори з метою безпеки. Що стосується першокласників, то на теперішній час 5 800 першокласників, які підуть з 1 вересня у школи, в тому числі і підземні. І це показник того, що Харків живе, працює і буде жити.
– Вам закидають, що це підземні школи – це ваш іміджевий проект, адже не всіх дітей вдається забезпечити офлайн навчанням. Що ви відповіли б на це?
– Всі діти забезпечити на 100% онлайн навчанням. Що стосується комбінованої система навчання, то ми працюємо над тим, щоби діти мали можливість вчитися, на жаль, під землею. Але переважна більшість їх комбіновано навчається. Що стосується там закладу, ну ви не мене питайте, а у харків’ян.
– Завжди, можна вас побачити на місцях російських атак, де є руйнації, ви спілкуєтесь з людьми. Скажіть, у Харкові більше стало української мови? Росіянам обламали зуби щодо того, що Харків – це російське місто?
– Харків ніколи не був російським містом. Це росіян мрії, яким неможливо буде збутися. Він завжди був, є і буде українським містом. А що стосується української мови, то так, звісно, набагато більше, ніж до війни розмовляють українською. І це зрозуміло.
– Як працює сьогодні міська рада, чи є політична єдність? І чи є намагання знайти якісь консолідовані рішення з тих чи інших питань у міській раді. І чому, до речі, немає секретаря?
– Що стосується консолідації, то ми проводимо сесії міської ради. Немає і не було випадків, коли якесь питання, яке ми ставили, не було прийнято.
Навпаки практично всі питання приймаються одноголосно. Вдячний сьогодні депутатам за їх таку громадську позицію, щодо всіх питань, які ми ставимо перед депутатами депутатським корпусом, а вони всі направлені на забезпечення життєдіяльності міста Харкова.
І тому консолідація є, і ще раз підкреслюю, що депутатський корпус у нас, незважаючи на те, які політичні сили вони представляють у міської ради, ми консолідовані навколо Харкова та інтересів міста перш за все.
Що стосується секретаря я хочу сказати, що є регламент Харківської міської ради, є закон, згідно з яким потрібно обирати секретаря на засіданні сесії міської ради, яке не може проводитися в онлайн-режимі.
Тому потрібно зібрати сесію, яка буде віч-на-віч в сесійній залі, але з метою безпеки, ми цього не робимо. Є певні заборони, що стосується Ради оборони міста Харкова, тому не можемо збиратися, на жаль, у сесійній залі. До речі, так, як і обласна рада сьогодні збирається тільки в режимі онлайн.
– Чи вичерпана історія із Хартією та із тими графіті, які були замальовані у Харкові. Як ця ситуація врешті-решт вирішилася?
– Цією історії не існує. Давайте не будемо казати, що міська рада і Хартія по різним бокам, ні в якому разі. Що стосується відносин з Хартією, вони завжди були дуже тісні. Свого часу ми виділили 33 млн грн на потреби Хартії. Особисто з керівництвом Хартії перебував в певних підрозділах і що стосується цих малюнків, то це ми без ЗМІ можемо вирішити.
– З якими країнами ви сьогодні співпрацюєте найбільше, або, можливо, з якимись конкретними містами, що стосується відбудови Харкова?
– Багато хто допомагає сьогодні, ми маємо плідні стосунки із Німеччиною – це наше місто-партнер Нюрнберг, і з Японією, яка допомагає нам агенція JICA, із Кореєю. З європейськими містами – це і Франція (Лілль), і Чехія (Брно і Прага), і Варшава – багато міст, які підтримують нас.
Лише за час війни два міста-партнера в Сполучених Штатах Америки, і ми підтримуємо дружні стосунки, вони нам допомагають сьогодні. Що стосується відбудови, сьогодні ми маємо певні домовленості, що після закінчення війни будуть інвестори, які робитимуть відбудову у Харкові.
Дуже багато зацікавлених є і в США, і в Німеччині щодо відбудови, і в Туреччині, до речі. Тому, як тільки ми досягнемо справедливого миру, то буде дуже багато інвесторів, які зайдуть до міста і будуть будувати, відбудовувати та створювати бізнес-проекти.
До речі, вони пов'язані із генеральним планом розвитку міста, бо ми чудово розуміємо, які сфери економіки будуть розвиватися у Харкові. І крім цього, я хочу подякувати міжнародним фінансовим організаціям, таким як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк та ЄБРР.
