25 липня Палата представників Конгресу США 419 голосами підтримала посилення санкцій щодо Росії, Ірану та Північної Кореї. Законопроект має подолати ще два етапи – голосування в Сенаті та підпис президента США Дональда Трампа. Про те, які сигнали для України містяться в цьому законопроекті й чому влада має нарешті називати речі своїми іменами, "Апострофу" розповів дипломат, голова правління фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.
Говорити про те, що санкції вийшли на фінішну пряму ще зарано. Тим більше що голосування Сенату – це не формальна річ. До того ж, якщо у Сенату буде багато зауважень, то почнеться процедура погодження, яка може бути тривалою і складною. Також існує можливість, що президент накладе вето. Тому це лише перший крок, але він достатньо серйозний – 419 голосів "за" та 3 "проти". Але це хороша підстава вважати, що цей законопроект може набути чинності. Важливо і те, що він двопартійний – підтримали як республіканці, так і демократи.
Таку консолідовану позицію в Конгресі можна пояснити тим, що є збіг інтересів кількох груп, які зацікавлені Іраном, Північною Кореєю, Росією. Також Конгрес намагається показати силу Сполучених Штатів, а кожен конгресмен показує своїм виборцям, наскільки він вірить у цю силу. Думаю, що саме такими є критерії роботи конгресменів.
Обмеження можливостей президента США Дональда Трампа щодо скасування цих санкцій у випадку, якщо вони будуть ухвалені, є чітким сигналом недовіри до лідерських якостей Трампа у сфері зовнішньої політики та в сфері безпеки. Конгрес намагається далі загнати його у коридор можливостей, з якого він не зможе вийти без дозволу – таким чином Трампа обмежують, щоб він не зробив те, з чим Конгрес та більшість американців незгодні.
Дії самої Україні, зокрема Адміністрації президента, виходять за рамки, зазначені в цьому законопроекті. Бо в цьому законопроекті Крим та Донбас називаються так само, як і у висловлюванні Курта Волкера, - складовою однієї війни. В той час, як у нас намагаються постійно вигадувати якісь різні статуси для Донбасу та Криму, пояснюючи, що є якась гібридність у цій війні. Я думаю, що це підказка для української влади про те, що потрібно позбавлятися гібридного мислення, називати речі своїми іменами та ставити конкретну задачу щодо захисту України. У нас є якщо не союзники, то держави, які ставлять фактично ту саму мету, що й ми, - покарати Росію за агресію. Це дуже хороший сигнал, позитивний для нас. Але зазначу, що дії нашої влади не завжди йдуть в лінії тієї позиції, що висловлена у цьому законопроекті, яка зараз висловлюється багатьма посадовцями в адміністрації Трампа.
Це дуже хороший сигнал, але перемогу все одно будемо здобувати ми. Якщо українська влада не готова обороняти країну, воювати за неї, а далі хоче домовлятися в рамках Мінських угод, у яких немає Криму, а є Донбас, то ми в черговий раз втратимо свій шанс, нащадки нас проклянуть. У цьому немає сумніву.
