Перший прем'єр-міністр України Вітольд Фокін виведений зі складу Тристоронньої контактної групи з питань Донбасу, де він займав посаду першого заступника голови делегації України. Відставку Фокіна в ефірі Апостроф Live прокоментував політолог-міжнародник МАКСИМ ЯЛІ, пояснивши, навіщо Фокін взагалі з'явився у складі ТКГ.

- Чи стала заява Фокіна про війну на Донбасі останньою краплею, яка призвела до його відставки?

- Це був, мабуть, бенефіс Фокіна. Якщо колишній прем’єр-міністр – не політик, то хто ж тоді політик? В принципі, справа ж не у Фокіні. У мене вчора вся стрічка у Facebook майоріла заявами гнівними, роздратуванням щодо цих заяв. Я спитав у людей, хто привів Фокіна до ТКГ?

- Принаймні, зі слів його онуки...

- Відповідь – Андрюша. Тобто в принципі, це все сплановано. Я дуже сумніваюся, що ці заяви лунали без узгодження в Офісі президента, особливо після перших скандалів, які не були такими значними. Це вже дійсно апофеоз.

- Тоді виникає питання: навіщо всі ці заяви були потрібні?

- У різний час вони робилися з різних причин. Іноді це було для того, щоб відволікти увагу суспільства від тих законопроектів, які голосувалися у Верховній Раді. Були й такі, які не мали до політики жодного відношення. Ми мали економічні проблеми: заяви робилися, щоб не говорили про ті схеми або можливі корупційні закладки, які в них були.

Проте одна з головних причин – це зондування суспільної думки: як відреагує суспільство на такі заяви. Мовляв, Росія не є стороною конфлікту, "нас там нет", умовно кажучи. Якщо перекласти цю бенефісну промову Фокіна, необхідно надавати амністію усім без виключення, надавати особливий статус Донбасу. В принципі, все те, чого вимагає Росія.

- Чи обов’язково для цього бути членом ТКГ? Це ж може робити, наприклад, якийсь депутат.

- По-перше, такі заяви, на жаль, лунають не лише від Фокіна. По-друге, у тому то й справа, що ця людина була направлена до органу, який відповідальний за перемовини щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. І він представляв саме українську сторону, проте робив заяви, яким аплодують в Кремлі і які повністю збігаються з прокремлівською риторикою. Формується така суспільна думка, коли кажуть, що необхідний мир.

- За цією логікою, пан Фокін мав би залишитися на своєму місці і продовжувати робити такі заяви. Хіба ні?

- Мавр зробив свою справу, мавр може піти.

- Але ж святе місце порожнім не буває. Що далі?

- Цей зламався, несіть іншого. Багато хто каже, що Фокіна замінить Микола Тищенко (ще одним кандидатом є дипломат Маркіян Лубківський, - "Апостроф"). В принципі, він уже дійшов до комітету, який займається безпосередньо врегулюванням конфлікту на Донбасі. Хоча мені здається, що він не увійде до ТКГ, тому що це буде взагалі…

- Він ще дуже молодий?

- Не те, що дуже молодий. Він вже не такий і юнак. Він не має жодного досвіду щодо таких питань, як налагодження конфліктів.

- Хто може зайняти це місце замість Вітольда Фокіна?

- Знаєте, після Фокіна, чесно кажучи, вже дуже складно уявити або здивувати когось. Кого там ще з нафталіну витягнуть?

- А кандидатура має дивувати чи викликати інші емоції?

- Мені здається, що саме зараз, напередодні виборів, ця кандидатура все ж таки має дещо вгамувати ці настрої, розкол у суспільстві. Треба зробити два кроки назад і один уперед. Єрмак сам говорив, що пан Фокін має піти. Він навіть заявив у своєму Facebook, що Росія є саме стороною конфлікту, а не лише посередником. В принципі, він зробив низку проукраїнських заяв, які збігаються з дійсністю та обраним курсом у конфлікті ще з 2014 року тією владою і нашими західними партнерами.

Навпаки, мені здається, що зараз Єрмаку необхідно буде пограти в такого проукраїнського чиновника. Показати, що він не є зрадником, тому що занадто токсичним він стає і для президента Зеленського, який дуже чітко відслідковує свої рейтинги. А вони зараз не дуже втішні. Тому Єрмак, звичайно, не хоче повторити шлях свого попередника пана Богдана і стати занадто токсичним, що б призвело до його відставки.

- В такій, здавалося б, однозначній ситуації із паном Фокіним, ми побачили неодностайність в комітеті. При розгляді звернення про відставку Фокіна далеко не всі його підтримали (у вівторок, 29 вересня). Як би ви пояснили таку неодностайність?

- Цілком зрозуміло, бо там є, наприклад, ОПЗЖ. Якщо говорити про членів "Слуги народу", які не підтримали звернення, то вони, звичайно, орієнтуються на Офіс президента та Андрія Єрмака. Всі вже знають, що "Слуга народу" - неодностайна партія: там є і проросійські, і проукраїнські депутати. Вибухова суміш. Залежно від особистих поглядів щодо конфлікту на Донбасі та взагалі щодо подальшого руху України, вони й голосують.

- Варто чекати окремої заяви президента з цього приводу чи все обійдеться офіційною заявою Офісу президента?

- Можливо зараз, після відставки, президент Зеленський це якось прокоментує. Проте там така зараз, мені здається, політика: не казати нічого, що, не дай Боже, напередодні виборів може завадити продовженню так званого перемир’я. Це єдиний козир, з яким залишився пан Зеленський. Особливо напередодні місцевих виборів, бо іншої повістки немає: ситуація в економіці негативна, з коронавірусом також ситуація негативна. Все, що залишилося із порядку денного Зеленського минулого року, - це принести мир на Донбас.