Розрахунок російського диктатора Володимира Путіна будується на тому, що Захід, "втомившись" від проблем, пов'язаних з Україною (мігранти, зростання цін на їжу та енергоносії), почне тиснути на Київ, вимагаючи переговорів із Москвою. Проте незважаючи на активність кремлівських сателітів, Брюссель та Вашингтон не схиляють українське керівництво до ганебного "миру", у той час як у російського істеблішменту починає "підгоряти" через "спецоперацію" та проблеми, спровоковані вторгненням – санкції, економічний спад та загальна "північнокореїзація" путінського режиму. Москва періодично вкидає в західні ЗМІ тези про мирні переговори, але сумнівно, що керівництво України на них погодиться. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
У закордонних ЗМІ циркулює інформація, що російський диктатор Володимир Путін під час нещодавньої зустрічі з головою Туреччини Реджепом Ердоганом нібито натякнув, що готовий до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
Реджеп Ердоган після повернення з російського Сочі, де 5 серпня він зустрічався з Путіним, заявив, що запропонував російському диктатору провести зустріч з президентом Зеленським на території Туреччини.
У Москві неодноразово давали зрозуміти, що не проти бачити президента Туреччини як посередника, але Кремль відмовлявся пом'якшувати вимоги для початку переговорного процесу. Зрештою поїздка Ердогана до Львова закінчилася дуже лаконічною відповіддю Володимира Зеленського, який заявив про те, що переговори можливі лише після виведення російських військ з усієї території України.
Тим часом Володимир Путін, як і його співучасник по військових злочинах Сергій Шойгу, постійно твердять, що "спецоперація" проти України нібито йде за планом, який насправді не проглядається.
На перший погляд, приводом для кремлівської холоднокровності може бути повна зачистка політичного поля від публічних критиків війни. Але судячи з активності кремлівських сателітів, Москва прагне переговорів, намагаючись вдавати, що вони їй як би не потрібні.
"Москві може бути вигідним ситуативне заморожування бойових дій. Так, вони отримують явно не те, на що Путін розраховував узимку, але в Кремлі розуміють, що в такому разі Київ ризикує ще більше. Переговори з фіксацією (формальною чи неформальною) нинішньої ситуації для України стануть внутрішньополітичною бомбою, тому зараз якісь переговори малоймовірні, і в Кремлі це також усвідомлюють, намагаючись захопити ще більше територій, паралельно сподіваючись, що холодна зима зробить європейців "зговірливішими", - каже "Апострофу" експерт із зовнішньої політики "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса.
Щоправда, із новими територіями у російських агресорів – туго. Військові експерти сходяться на тому, що армія РФ практично зупинилася і нездатна на активні дії.
Паніка у Кремлі?
У ЗМІ просочується інформація про побоювання основної маси кремлівського істеблішменту, що нинішня "стабілізація економіки", про яку повідомляє російська пропаганда, є ілюзією; і за півроку падіння економіки лише прискориться, що автоматично потягне за собою зростання напруженості у суспільстві.
Відповідно, Кремлю тактично вигідні переговори з Києвом для фіксування результату (захоплення територій України) станом "на зараз". Щоправда, тут не враховується явне небажання Офісу президента та командування ЗСУ такі "переговори" вести, на що вказують систематичні удари по базах окупантів у захоплених регіонах, включаючи окупований Крим.
Представники російського істеблішменту, які, на відміну від Путіна, Медведєва чи Патрушева, ще не втратили зв'язку з реальністю, розуміють, що ніхто в Києві не збирається дарувати Кремлю Херсон, Запоріжжя, Крим чи Донбас.
Британські журналісти, посилаючись на дані західних розвідок, повідомили, що високопоставлений кремлівський чиновник таємно звернувся до Заходу, з проханням допомогти покласти край цій війні. За словами джерела, Кремль в паніці і відчайдушно потребує припинення "спецоперації".
За даними The Daily Mirror, відомості, передані цим кремлівським чиновником, були поширені серед західних спецслужб. Повідомляється, що старші офіцери та чиновники, близькі до Путіна, вкрай стурбовані західними санкціями та спадом економіки, спричиненим війною.
"Представник путінського найближчого оточення направив Заходу сигнал про бажання вести переговори. Настрій кремлівської еліти - панічний", - сказано у звіті про інформацію від кремлівського чиновника, якого британські журналісти назвали "одним із стовпів режиму".
Як визнають експерти, такі повідомлення в західній пресі можуть мати серйозні підстави. Путін і його близьке оточення, які приймають остаточні рішення, можуть вважати, що у них все "йде за планом", але високопоставлені кремлівські функціонери, які займаються реалізацією цих рішень, усвідомлюють, що ситуація розвивається за найгіршим сценарієм для Москви, каже "Апострофу" голова Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик.
"Вони розуміють, що система не може триматися виключно на закручуванні гайок і постійної мобілізації. Ще півроку-рік у такому темпі і країна почне скочуватися в КНДР з непередбачуваними наслідками для самих росіян. У такій ситуації кожна з груп намагатиметься урвати, як можна більше, ще сильніше провокуючи хаос і роздрай. У такій ситуації велика ймовірність бунтів з боку населення, регіональних еліт та різних корпоративних груп.
Хитання кремлівських веж
Очевидне небажання Путіна і Шойгу оголошувати в РФ загальну мобілізацію також свідчить про побоювання, що ситуація ризикує вийти з-під контролю. Натомість Москва намагається незграбно маневрувати, концентрувати армію на вузьких ділянках фронту, загрожувати вибухом Запорізької АЕС, але все безрезультатно.
Виступаючи з нібито успішними рапортами щодо "спецоперації", Сергій Шойгу та російський Генштаб займаються постійними пошуками "крайніх", що проявляється у постійних кадрових перестановках у лавах окупаційного генералітету. На початку червня з посади командувача зняли "сирійського м'ясника" Олександра Дворнікова, який був другим за ліком генералом на цій посаді.
Днями призначили нового командувача окупаційного Чорноморського флоту в Криму Віктора Соколова. Причому через нещодавні вибухи у Криму призначення пройшло без публічних церемоній у Севастополі.
Війна та постійні пошуки "крайніх" загострили конкуренцію між різними угрупованнями в Кремлі, що також насторожує російський істеблішмент, який звик до путінської "стабільності". На момент вторгнення в Україну навколо Путіна, як наполягають російські аналітики, сформувалося три основні групи впливу: акціонер банку "Росія" Юрій Ковальчук та голова "Роснефти" Ігор Сечин (вважаються найближчими), секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев і "чекісти", а також гендиректор "Ростеху" Сергій Чемезов разом із братами Аркадієм та Борисом Ротенбергами.
Усі інші, включаючи Сергія Шойгу та Дмитра Медведєва, не мають такого впливу на Путіна. Як наслідок, вони змушені постійно демонструвати свою "войовничість" через побоювання стати "крайніми". Потік хамських заяв Медведєва, якого раніше відносили до "лібералів", також вказують на те, що окупанти провалили завдання щодо "демілітаризації" України.
"Дмитрія Медведєва через те, що він свого часу зберіг посаду для Путіна, остаточно з обойми не викинули, але від ухвалення серйозних рішень усунули. Видно, що він намагається це компенсувати агресивними заявами, що виглядає несерйозно. В оточенні Путіна тон продовжують задавати реальні "яструби" - Патрушев та його однодумці. Вони хочуть воювати до "перемоги", але що таке "перемога" в їхньому випадку, ці пани, швидше за все, самі не можуть пояснити один одному. Адже плани постійно коригуються", - пояснив у розмові з "Апострофом" політичний експерт, голова Центру сприяння реформам Георгій Чижов.
