Верховна Рада проголосувала за введення мовних квот на телебаченні. Тепер, згідно із законом, в ефірі загальнонаціональних каналів має бути не менше 75%, а регіональних - 50% україномовного контенту. Коли канали почнуть штрафувати за порушення нових норм і чому український телеглядач не помічає зміни мови телеефіру, розбирався "Апостроф".
Законопроект №5313 був проголосований в першому читанні українським парламентом ще в березні 2017 року. У другому читанні Рада проголосувала за закон 23 травня. Свої голоси віддали майже всі фракції і депутатські групи, крім "Опозиційного блоку".
У пояснювальній записці до документа йдеться, що для телерадіоорганізацій загальнонаціональної категорії мовлення частка передач або фільмів українською мовою має становити не менше 75% протягом доби в кожному з проміжків часу з 7.00 до 18.00 і з 18.00 до 22.00. При цьому для регіонального телебачення парламентарії встановили дещо меншу частку україномовного контенту - на рівні 50% ефіру. Важливий нюанс законопроекту - в тому, що вважатися україномовною програма може, тільки якщо всі репліки ведучих звучатимуть українською мовою. Використання інших мов допускається, наприклад, в репортажах з місця подій і коментарях запрошених спікерів. Крім того, фільми і телепрограми, які були виконані не державною мовою і не є власним продуктом телерадіокомпаній, обов'язково повинні мати субтитри українською мовою. У другому читанні нардепи врахували й інтереси кримськотатарського народу, національна мова якого матиме такі ж права, як і українська.
"А зараз основний позитив того, що прийняли цей законопроект, в тому, що буде більше української мови на телеканалах. Українське телебачення стане дійсно українським", - заявила перший заступник глави комітету з питань свободи слова та інформаційної політики нардеп Ольга Червакова ("Блок Петра Порошенка").
За словами парламентарія, за невиконання прийнятого закону передбачено штраф у розмірі 5% від ліцензійного збору. Моніторити можливі порушення буде Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Але передумов для порушень Червакова не бачить, бо в телерадіокомпаній буде достатньо часу, щоб переорієнтуватися на нові правила. "У законі передбачено рік перехідного періоду, коли всі фільми, передачі, які транслюються в ефірі, якщо вони власного виробництва, будуть зараховуватися в 75% квоту, навіть якщо вони російськомовні. Тобто протягом першого року дії закону ті програми, передачі, фільми, які вже зроблені, навіть якщо вони російськомовні, можуть транслюватися в ефірі. І це буде не травматично для телеканалів, таким чином, це не створить додаткових витрат на передублювання або переозвучку програмного продукту. Але на майбутнє канали мають розуміти, що весь подальший програмний продукт, який вони будуть виробляти, повинен бути переважно українською мовою", - розповіла "Апострофу" Червакова.
Попри те, що в цілому за законопроект віддали свої голоси депутати практично з усіх фракцій, угледіли в ньому парламентарії і недоліки, про які неохоче, але говорили в кулуарах. Зокрема, критично поставилися до норми законопроекту про квоти для регіонального телебачення, для якого такі норми можуть викликати значні труднощі з наповненням ефіру. Разом з тим, медіаексперт "Детектор медіа" Галина Петренко розповіла "Апострофу", що такі побоювання дещо необґрунтовані.
"Згідно з дослідженнями, які проводили Інститут масової інформації (ІМІ) та дослідницька компанія GFK, в південних і східних регіонах України 86% населення комфортно себе почувають, коли слухають, дивляться передачі і читають українською мовою. Так само є й інші дослідження, які проводили великі телекомпанії, щоб дослідити, як аудиторії будуть реагувати. Це проводив канал "Україна", який історично походить з Донбасу, і у нього велика аудиторія саме на сході України. Він питав, як глядачі сприймають українську мову, виявилося, що вони взагалі не можуть ідентифікувати, якою мовою вони дивляться програму - українською чи російською. Тому тема про якийсь дискомфорт для російськомовного населення взагалі надумана. Цього немає", - розповіла експерт "Апострофу".
Але, на думку політичного експерта Миколи Спиридонова, комерційні телеканали мають право самі вирішувати, якою мовою вести мовлення. "Якщо це, наприклад, "Перший національний", то нехай виходить державною мовою, якщо ж це канали комерційні - "112 канал", "Еспресо" та інші, то це канали приватні. Виникає питання: чому вони повинні підкорятися якимсь квотам? Їх головна задача - залучити якомога більше глядачів, щоб їх дивилися якомога більше, а буде ця мова українською, англійською, китайською - це вже не так важливо. Телеканал сам повинен приймати рішення, яка мова найбільш популярна, щоб канал більше дивилися. Крім того, українська мова навряд чи потребує якоїсь штучної підтримки, вона і так досить гарна і мелодійна", - зазначив політексперт "Апострофу".
Спиридонов також вважає, що мовне питання зараз підняли недарма, на його думку, це зроблено під вибори. "Швидше за все, це спроба президента, чинної влади консолідувати навколо себе хоча б націоналістичний електорат, а решта - вже як вийде. Але їм треба пам'ятати, що такі речі розділяють населення", - впевнений Спиридонов.
Але тим не менш, незважаючи на розбіжність позицій і деякі дискусійні аспекти законопроекту, президент Петро Порошенко в своєму Facebook вже заявив, що підпише документ. "Українській мові на телебаченні - бути", - написав глава держави.
