У той час, як керівники державних компаній мають багатомільйонні заробітки, у Верховній Раді з'явилася ініціатива щодо обмеження зарплат держчиновників. "Апостроф" розбирався, що пропонують народні депутати, і чи має ця ініціатива підводні камені та ризики.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пропонує обмежити розмір зарплат державних чиновників 80 тис. грн на місяць.
За його словами, "на час війни тягар фінансування оборонних потреб має бути справедливо розподілений".
"З цією метою разом зі спікером Русланом Стефанчуком подали пропозицію до держбюджету на 2026 рік для обмеження рівня заробітних плат чиновників лімітом 80 тис. грн на місяць", – написав Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі.
При цьому він додав, що таке обмеження не повинно поширюватись на чиновників, які "беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони".
Хто скільки заробляє
Зарплати чиновників в Україні завжди були нездоровою темою. У 1990-х і на початку 2000-х років "слуги народу" (йдеться не про партійну, а цехову приналежність) офіційно отримували до смішного мало, і навряд чи хтось серйозно вірив у те, що на ці сміховинні зарплати вони реально жили.
Пізніше оклади чиновників почали потроху піднімати під приводом того, що тепер у них не буде стимулу красти, проте корупція, як відомо, нікуди не поділася.
На сьогодні зарплати у держсекторі помітно вищі, ніж у середньому по країні. Нагадаємо, станом на середину 2025 року середня зарплата до вирахування податків становила 26 тис. грн на місяць. У держбюджет на 2026 рік розмір середньої зарплати закладено на рівні понад 30 тис. грн.
Вже колишній прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який наразі обіймає посаду міністра оборони, задекларував загальний дохід за 2024 рік у розмірі 1,16 млн грн.
Зазначена сума є заробітною платою екс-прем'єра, яка склала в середньому близько 97 тис. грн. Це, як бачимо, дещо більше тих 80 тис. грн, якими чиновницькі зарплати пропонують обмежити Данило Гетманцев та Руслан Стефанчук.
До речі, у спікера, згідно з його декларацією про доходи, місячна зарплата у 2024 році становила в середньому 88,9 тис. грн.
Нинішня прем'єрка Юлія Свириденко, яка до 17 липня 2025 року обіймала посаду міністерки економіки в ранзі віцепрем'єрки, минулого року отримала зарплату 1 166 918 грн ( 97,5 тис. грн на місяць). Це навіть трохи більше, ніж у Дениса Шмигаля під час перебування його главою уряду.
В інших міністрів, судячи з їхніх декларацій, зарплати порівнянного розміру. Відповідно, у держчиновників другого ешелону зарплати, мабуть, скромніші.
Таким чином, у багатьох "слуг народу" (мова, як і раніше, не про партійну, а цехову приналежність) зарплати нижчі за пропонований ліміт у 80 тис. грн.
Винятків більше, ніж правил
Навіть на перший погляд ініціатива про обмеження зарплат держчиновників віддає популізмом, а якщо придивитися до неї уважніше, вона викличе низку важливих запитань.
Наприклад, чи буде відповідне правило, якщо його затвердять у бюджеті наступного року, поширюватися на керівників державних компаній, таких як, наприклад, "Укрпошта"?
Нагадаємо, голова "Укрпошти" Ігор Смілянський у 2024 році отримав зарплату 11,72 млн грн або майже 1 млн грн за один місяць.
У свою чергу, колишній голова НАК "Нафтогаз України" Олексій Чернишов за неповний 2024 рік отримав понад 25 млн грн, тобто понад 3 млн грн на місяць.
Щоправда, керівники цих компаній, скоріше, не держчиновники, а менеджери нехай державних, але все ж таки корпорацій, робота яких оплачується відповідним чином.
Але навіть із зарплатами класичних "слуг народу" все далеко не однозначно.
Нагадаємо, зарплата спікера Руслана Стефанчука минулого року в середньому становила близько 90 тис. грн на місяць, але того ж року він додатково отримав понад 900 тис. грн як компенсацію видатків на депутатську діяльність - тобто в середньому 75 тис. грн на місяць – фактично ще одну зарплату.
Юлія Свириденко, будучи віцепрем'єркою, окрім зарплати на рівні 97,5 тис. грн на місяць, отримала протягом року кошти на відрядження на 422,5 тис. грн, а також 45,9 тис. грн відпускних і 58,3 тис. грн компенсації за невикористані дні відпустки.
Іншими словами, навіть якщо зарплати міністрів, заступників міністрів та інших чиновників обмежать 80 тис. грн, у них залишаться згадані вище (а також й інші можливі) доплати.
Слід згадати фразу Данила Гетманцева про те, що обмеження розміру зарплати не має стосуватися чиновників, які "беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони".
До прикладу, урядовці на чолі з прем'єр-міністром беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони? А депутати Верховної Ради? А як щодо чиновників мерій Києва, Харкова, Запоріжжя? За логікою речей, діяльність усіх цих людей передбачає тією чи іншою мірою здійснення заходів у сфері безпеки та оборони, враховуючи той факт, що в країні діє режим воєнного стану.
Хотіли якнайкраще
Треба сказати, що експертна спільнота відреагувала на озвучену ініціативу досить одностайно. Понад десяток українських аналітичних організацій звернулися до керівництва парламенту з відкритим листом, у якому виклали аргументи, чому не варто запроваджувати ліміт на оплату праці держчиновників.
"Закликаємо відмовитися від встановлення обмеження зарплат для державних службовців, як таке, що сприятиме відтоку кваліфікованих працівників, посилюватиме корупційні ризики, впливатиме на зниження ефективності роботи державних інституцій", – йдеться у листі.
Економічний експерт Руслан Чорний у коментарі "Апострофу" розповів, що спочатку питання про зарплати чиновників розглядалося дещо в іншій площині.
"Було сказано, що мета цієї ініціативи – підняти зарплати регіональним чиновникам. Максимальна зарплата в регіонах – в обладміністраціях – 64 тисячі, найнижча – 15 тисяч , – пояснив Чорний.
У тому ж вигляді, в якому вона зараз була озвучена Данилом Гетманцевим, ініціатива не має жодного сенсу.
"Обмежень не повинно бути, - погоджується в розмові з виданням координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. – Натомість необхідно здійснити деякі зміни в держслужбі. У першу чергу, потрібно ухвалити законопроєкт про повернення прозорих конкурсів, які були заблоковані на час воєнного стану. По-друге, зарплати чиновників потрібно прив'язати до конкретних OKR (цілі та ключові результати) та KPI (ключові показники ефективності)".
Руслан Чорний на 90% упевнений, що ініціативу про лімітування зарплат чиновників ухвалено не буде.
"Її зараз вкинули для того, щоб відволікти від важливіших речей, наприклад, від того, що відбувається з антикорупційними органами, - каже експерт. - Але навіть якщо цю ініціативу приймуть, вона не проживе надто довго".
Він нагадав, що в Україні декілька років тому розпочалася реформа державного управління, проведення якої фінансує Європейська комісія.
"Але вона зайшла в глухий кут, а тому (замість прийняття ініціатив про обмеження зарплат чиновників) було б правильніше зосередитися на цій реформі", – резюмував Чорний.
